Кафедра медіапродюсування та видавничої справи

: 12 жовтня 2017

Наукові дослідження викладачів

«ДРУКОВАНІ ТА ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ УКРАЇНИ В СОЦІОКОМУНІКАЦІЙНІЙ ПАРАДИГМІ НОВИХ МЕДІА» (2025—2029) (проєкт наукової теми кафедри)

«ДРУКОВАНІ ТА ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ УКРАЇНИ В СОЦІОКОМУНІКАЦІЙНІЙ ПАРАДИГМІ НОВИХ МЕДІА» (2025—2029) (проєкт наукової теми кафедри)

Керівники: доц. Н. М. Фіголь, проф. В. Л. Іващенко, проф. В. І. Шпак.

Виконавці:

- проф. В. Л. Іващенко;

- проф. В. І. Шпак;

- доц. Н. М. Фіголь;

- доц. каф. Н. М. Вернигора;

- доц. каф. К. Є. Балабанова;

- доц. каф. Н. С. Романюк;

- доц. каф. С. Й. Хомінський;

- доц. каф. В. О. Бабенко;

- доц. каф. І. В. Школик;

- ст. викл. Т. С.Єжижанська;

- ст. викл. І. В. Женченко;

- викл. О. С. Михальченко;

- викл. О.-Л. Д. Харина;

- викл. Г. В. Клименко.

Презентація теми

«МЕДІАЗНАВЧІ СТУДІЇ В НАУКОВОМУ ТА ОСВІТНЬОМУ ДИСКУРСАХ» (2019—2024) (наукова тема ФЖ)

Звіт про виконання дослідження (2024)

На засіданні вченої ради Факультету журналістики, яке відбулося 17 грудня 2024 року, було презентовано звіт про виконання наукової теми «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах» (керівники: доц. Г.В. Горбенко, декан Факультету журналістики, канд. пед. наук; проф. В.Л. Іващенко, заступник декана з наукової роботи, проф. кафедри медіапродюсування та видавничої справи, докт. філол. наук). Доповідач: проф. Вікторія Іващенко, заступник декана з наукової роботи, проф. кафедри медіапродюсування та видавничої справи, докт. філол. наук.

26 грудня 2024 року на засіданні Вченої ради Київського столичного університету імені Бориса Грінченка звіт про виконання наукової теми Факультету журналістики було затверджено.

Детальніше за посиланням

ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ

Проміжні результати дослідження (2024)

У межах наукової теми "Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах" здійснено дослідження "Засади медійного словникарства в практиці створення лексичного мінімуму медіазнавця", результатом якого став розділ професора Вікторії Іващенко колективної монографії "Стилістика модерного часу" (Київ : Видавництво Ліра-К, 2024), що вийшла у вересні 2024 року.

У розділі йдеться про новий напрям лексикографічної діяльності, який пов’язують із укладанням медійних словників, – медіалексикографію, що вперше (саме в такому формулюванні) задекларовано в статті Л. Шевченко “Медійна лексикографія в лінгвістичній перспективі” (2014). Простежено інституціоналізацію медійного словникарства, проаналізовано дискурсивні лексикографічні практики в межаї цієї галузі та описано процедуру створення електронного освітнього ресурсу “Лексичний мінімум медіазнавця” як медіаплатформи комунікативної взаємодії.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗДІЛ МОНОГРАФІЇ

На засіданні вченої ради Факультету журналістики, яке відбулося 18 червня 2024 року, у межах наукової теми "Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах" (керівники теми: доц. Г.В. Горбенко, декан Факультету журналістики, канд. пед. наук; проф. В.Л. Іващенко, заступник декана з наукової роботи, проф. кафедри видавничої справи, докт. філол. наук.) було презентовано проміжний звіт з дослідницького напряму «Медіалінгвістика» («Медіалінгвістика: гумор під час війни в українських медіа»). Доповідач: Олег Харченко, доц. кафедри медіапродюсування та видавничої справи, канд. філол. наук).

ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ

Проміжні результати дослідження (2023)

На засіданні вченої ради Факультету журналістики, яке відбулося 23 листопада 2023 року, у межах наукової теми "Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах" (керівники теми: доц. Г.В. Горбенко, декан Факультету журналістики, канд. пед. наук; проф. В.Л. Іващенко, заступник декана з наукової роботи, проф. кафедри видавничої справи, докт. філол. наук.) було презентовано проміжний звіт з двох дослідницьких напрямів «Пролегомени до медіазнавства як нової міждисциплінарної галузі знання» та «Лексичний мінімум медіазнавця як платформа комунікативної взаємодії». Доповідач: проф. Вікторія Іващенко, заступник декана з наукової роботи, проф. кафедри видавничої справи, докт. філол. наук).

Проміжний звіт про результати реалізації наукової теми затверджено 27 грудня 2023 року на засіданні Вченої ради Київського університету імені Бориса Грінченка.

ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ

На засіданні вченої ради Факультету журналістики, яке відбулося 20 червня 2023 р., у межах наукової теми "Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах" (керівники теми: доц. Г.В. Горбенко, декан Факультету журналістики, канд. пед. наук; проф. В.Л. Іващенко, заступник декана з наукової роботи, проф. кафедри видавничої справи, докт. філол. наук.) було презентовано проміжний звіт з дослідницького напряму «Медіаспоживання та виявлення цінностей особистості журналіста в Україні» (виконавці й доповідачі: Петренко С.І, докт. філософії з журналістики, доц. кафедри журналістики та нових медіа; Балабанова К.Є. канд. пед. наук, доц. кафедри медіапродюсування та видавничої справи).

ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ

Проміжні результати дослідження (2022)

У межах наукової теми здійснено дослідження "Медіазнавчі студії в євроінтеграційному дискурсі України", результатом якого стала колективна монографія (за цією ж назвою), що вийшла в липні 2022 року. Автори: В. Л. Іващенко, В. Є. Сошинська, Я. Є. Сошинська, О. В. Григоревська, З. І. Алфьорова, М. А. Карась, О. А. Хамедова; наук. ред. В. Л. Іващенко (Київ : ДП «Експрес-об`ява», 2022. 200 с.).

Монографія розкриває проблематику взаємодії наукового й освітнього дискурсів, зокрема в аспекті формування медіазнавства як нової галузі знання та його впровадження в освітній процес. Знайомить із засадами освітньої політики ЄС та України у сфері медійної, інформаційної й цифрової грамотності населення. Дає загальну картину про медіакультуру як інформаційну основу медіазнавства у вимірах цифрових бібліотечних, архівних і музейних проєктів європейських країн. Формат медіазнавчих студій актуалізує також затребувану сьогоденням проблематику медіакомунікацій, зокрема арткомунікації в аудіовізуальній сфері, та пресознавства як розділу медіазнавства, орієнтованого на цифровізацію суспільства та гендерні дискусії. Для фахівців у галузі медіа, соціальних комунікацій, журналістів, бібліотекознавців, архівознавців, музеєзнавців, а також для студентів, аспірантів, докторантів за профільними напрямами журналістики, інформології та бібліотечної справи, медіакомунікації.

ЗАВАНТАЖИТИ МОНОГРАФІЮ

Проміжні результати дослідження (2021)

Назва дослідження: «СУЧАСНЕ МЕДІАЗНАВСТВО: ПРОЛЕГОМЕНИ ДО СТАНОВЛЕННЯ НОВОЇ ГАЛУЗІ ЗНАННЯ» (В.Л. Іващенко – виконавець)

Проміжні результати дослідження:

Обґрунтовано різні підходи та концепції до виокремлення медіазнавства як нової галузі знання; розроблено й описано модель її концептосфери та предметної сфери за двома топологічними параметрами – «зони сусідства», «рівень концептуалізації»; окреслено основні сфери її міжгалузевої науково-практичної реалізації та розроблено типологію структурних підрозділів медіазнавства як науки й навчальної дисципліни. У цьому аспекті:

виголошено доповідь «Медіазнавство в науковому дискурсі (опис-моделювання за топологічними параметрами «зони сусідства», «рівень концептуалізації»)» (В.Л. Іващенко) на Міжнародної науково-практичної конференції «Медіазнавчі студії в європейському діалозі: освітній та науковий дискурси» (Київ, 13–14 листопада 2020 р.);
підготовлено розділ до колективної монографії за назвою конференції (В.Л. Іващенко – 1 а.а.);
підготовлено міжнародну грантову заявку на Erasmus+ Programme – проєкт «Media Studies in European Dialogue» (620639-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO-PROJECT (В.Л. Іващенко. Г.В. Горбенко, В.Є. Сошинська);
організовано та проведено науково-практичні семінари «Сучасне медіазнавство: теорія і практика» – 10 семінарів за період 2019 – березень 2021 рр. (модератор – В.Л. Іващенко).

2. Для контент-аналізу сайтів закордонних ЗВО зібрано й частково систематизовано матеріал про університети США, Великої Британії, Канади, Нідерландів, Іспанії, Австрії, Німеччини, Австралії, у яких засновано або впроваджено Media Studies Faculty, Media Studies Department, Media Studies Courses, BA in Media Studies, MA in Media Studies, PhD in Media Study, Media Research Lab (В.Л. Іващенко, О.В. Харченко, О.Д. Гондюл).

3. Розроблено концепцію дефінітивної бази даних основних понять медіазнавства та на її основі інтегрованого електронного навчального ресурсу «Лексичний мінімум медіазнавця»:

розпочато роботу над створенням електронного навчального ресурсу «Лексичний мінімум медіазнавця» на засадах розбудови інтерактивних (аудіовізуальних) е-словників із можливістю інформаційного пошуку медійних термінів (разом зі студентами) (В.Л. Іващенко у співпраці з викладачем ФІТУ В.О. Яскевичем);
складено робочий перелік термінів із компонентом медіа- і таких, що позначають поняття базового рівня, сформовано робочу групу, розподілено виконавців (В.Л. Іващенко разом із викладачами Інституту журналістики та студентами, зокрема до роботи долучився студент 4-го курсу спеціальності 061 Журналістика Д. Івлєв);
зібрано та відредаговано дефініції 30 медіазнавчих понять; інвентаризовані одиниці внесено до таблиці Excel (В.Л. Іващенко);
розроблено шаблон візуалізації термінологічних одиниць у е-словнику та на цій основі створено відеоролик для візуалізації одного з термінів як зразок (на прикладі терміна телебачення), (М.С. Ангелова разом зі студентами);
структуровано зміст наукового поняття «медіазнавство» задля його подальшої візуалізації; розпочато пошук відеоряду (В.Л. Іващенко разом зі студентами, зокрема до роботи долучилася студентка 1-го курсу спеціальності 061 Журналістика І. Валько).

4. Організовано та проведено першу Міжнародну науково-практичну конференцію із медіазнавчих студій за участи науковців і викладачів України, Польщі, Іспанії, Хорватії (В.Л. Іващенко, Г.В. Горбенко).

5. Проміжні результати дослідження популяризовано в соціальних мережах, зокрема організовано й успішно проведено науковий онлайн-квест «ІЖ медіа у пошуках сенсу» (за організації голови Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених Інституту журналістики, студентки 2-го курсу спеціальності 061 Журналістика першого Д. Скирти та заступника голови Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених Інституту журналістики, студентки 2-го курсу спеціальності 061 Журналістика В. Заіки). Анонс та звіт про науковий онлайн-квест, а також учасників і переможців див. за покликаннями: https://ij.kubg.edu.ua/informatsiya/naukovtsiam/naukove-tovarystvo/podii/1754-onlain-kvest-izhmedia-u-poshukakh-sensu.html; https://ij.kubg.edu.ua/informatsiya/naukovtsiam/naukove-tovarystvo/podii/1779-onlain-kvest-izhmedia-u-poshukakh-sensu-zvit.html .

6. Публікації:

Горбенко Г.В., Іващенко В.Л., Нетреба М.М. Анімаційні технології: eкспериментальна модель навчання у вищій школі. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2020. Вип. 29 (2-2020). С. 250–265 (Index Copernicus);
Іващенко В.Л., Нарушевич-Васильєва О.В. Пропозиційні моделі семантизації термінів журналістики у словниках галузі. Мова. 2018. № 30. С. 48–54 (Index Copernicus);
Іващенко В.Л. Термін плебсологія в українській мові. Інтегровані комунікації. 2017. № 3. С. 59–60.

ІВАЩЕНКО Вікторія Людвігівна (один із керівників теми)

«Сучасне медіазнавство: пролегомени до становлення нової галузі знання»

Дослідницький напрям «Сучасне медіазнавство: пролегомени до становлення нової галузі знання» у межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».

Об’єкт дослідження – предметна сфера сучасного медіазнавства як науки та навчальної дисципліни.

Предмет дослідження – параметри ментально-мовного опису-моделювання предметної сфери медіазнавства, системно-структурна організація її поняттєво-термінологічного апарату та практика упровадження навчальних дисциплін медіазнавчого циклу в освітній процес українських і закордонних ЗВО.

Мета дослідження – змоделювати предметну сферу медіазнавства, вибудувати типологію основних його структурних підрозділів, впорядкувати лексичний мінімум медіазнавця та проаналізувати практику впровадження навчальних дисциплін медіазнавчого циклу в освітній процес.

Завдання дослідження:

здійснити опис-моделювання концептосфери та предметної сфери медіазнавства в їх кореляції за топологічними параметрами;
окреслити обсяг системотвірного поняття «медіазнавство» та ключових понять на означення структурних підрозділів медіазнавства як науки й наукової дисципліни;

виокремити, визначити та систематизувати основні структурні підрозділи нової галузі знання, яка лише формується в європейському та українському наукових дискурсах, окреслити практичні сфери його застосування;

вивчити європейські практики організації освітнього процесу, спрямованого на впровадження медіазнавчих студій і медіапрактик у закладах вищої освіти ЄС;
описати загальні тенденції розвитку освітнього медіазнавчого дискурсу в українських та закордонних ЗВО;
розробити концепцію бази даних дефініцій основних понять медіазнавства, визначити сферу її використання та впровадити в освітній процес.

Очікувані результати:

на теоретико-методологічному рівні передбачено:

обґрунтування різних підходів та концепцій до виокремлення медіазнавства як нової галузі знання, окреслення основних сфер її науково-практичної реалізації;
опис-моделювання концептосфери й предметної сфери медіазнавства, розроблення їхніх моделей;
розроблення типології структурних підрозділів медіазнавства як науки й навчальної дисципліни;
здійснення контент-аналізу сайтів українських та закордонних ЗВО, у яких засновано або впроваджено Media Studies Faculty, Media Studies Department, Media Studies Courses, BA in Media Studies, MA in Media Studies, PhD in Media Study, Media Research Lab;
розроблення концепції дефінітивної бази даних основних понять медіазнавства та на її основі навчального ресурсу «Лексичний мінімум медіазнавця»;

2. на рівні практичного впровадження передбачено:

адаптацію до освітнього процесу Інституту журналістики досвіду закордонних ЗВО з вивчення медіазнавчих студій та розроблення програм нових навчальних дисциплін і/або нових освітніх програм на основі теоретичних положень дослідження та контент-аналізу сайтів українських і закордонних ЗВО;
створення та впровадження в освітній процес Інституту журналістики інтегрованого електронного навчального ресурсу «Лексичний мінімум медіазнавця» на засадах інтерактивних (аудіовізуальних) е-словників із можливістю інформаційного пошуку медійних термінів (разом зі студентами);

створення платформ для постійної взаємодії наукової спільноти та фахівців-практиків медійної галузі, зокрема: організація та проведення міжнародних науково-практичних конференцій із медіазнавчих студій, науково-практичних семінарів із проблем сучасного медіазнавства для науковців і викладачів;
надання практичних рекомендацій щодо грамотного використання медійної термінології.

Поширення результатів:

Міжнародний рівень: організація та проведення щодворічної Міжнародної науково-практичної конференції «Медіазнавчі студії в європейському діалозі: освітній та науковий дискурси» (перша конференція відбулася в 2019 р.), виступи на міжнародних конференціях (виголошено доповідь «Медіазнавство в науковому дискурсі (опис-моделювання за топологічними параметрами «зони сусідства», «рівень концептуалізації»)» на Міжнародної науково-практичної конференції «Медіазнавчі студії в європейському діалозі: освітній та науковий дискурси», 13–14 листопада 2020 р.); публікація у виданні, що індексується у міжнародних наукометричних базах даних та закордонних виданнях, підготовка міжнародної грантової заявки на Erasmus+ Programme – проєкт «Media Studies in European Dialogue» (620639-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO-PROJECT).

Всеукраїнський рівень: виступи на всеукраїнських конференціях, публікація розділу в колективній монографії.

Міський рівень: участь у науково-практичних семінарах, професійних дискусіях, обмін досвідом з викладачами інших ЗВО.

Університетський рівень: звіт із наукової роботи Інституту журналістики за 2019–2020 рр.; організація та проведення науково-практичних семінарів «Сучасне медіазнавство: теорія і практика» (9 семінарів за період 2019–2020 рр.).

«Лексичний мінімум медіазнавця» (координатор напряму)

Дослідницький напрям «Лексичний мінімум медіазнавця» у межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».

Виконавці:

координування (розроблення концепції та моделі ЕОР), загальне редагування матеріалу та адміністрування ЕОР – В. Л. Іващенко;
первинне збирання матеріалу (термінів із компонентом медіа-, термінології телебачення та інформації про них за розробленими шаблонами);
формування термінологічних баз даних е-словників для лексикографічного блоку – викладачі: В. Л. Іващенко, М. С. Ангелова, Л. М. Новохатько, М. М. Нетреба, О. В. Воскобойнікова-Гузєва / Григоревська, В.О. Кошман, Н. І. Зражевська, О. А. Семенюк, Я. С. Фруктова, І. Ю. Афанасьєв, В. Є. Сошинська, Д. В. Харамурза, Г. А. Піскорська, Т. І. Поліщук, І. І. Стамбол, О. В. Одаренко, К. Є. Балабанова, Т. І. Ужанська, В. О. Кошман; аспіранти: О. М. Несененко, К. О. Баранова; студенти: Д. Івлєв, К. Чагарна, К. Свєчнікова, В. Білоножко, А. Кошель, С. Марченко, Т. Бицюк, О. Долга, В. Даценко, С. Ганапольська, Ю. Ржавська, О. Стадник, Я. Колісник, О. Андрієвська, Є. Дмитрук, Д. Коцюба, Ю. Зубченко, В. Мушта, А. Коваль, В. Стебко, В. Луганська, Д. Лисенко, В. Дацюк, А. Хайло, К. Нікішина, Ю. Жмудь, І. Лукащук, О. Тесленко, Н. Гальчевський, О. Рожков, А. Улітенкова, С. Вжешневська, Є. Алексеєнко, Д. Кардасевич, А. Казьміна, М. Педан, К. Шаповалова, Д. Байбараш, М. Соломаха, А. Комащенко, Т. Мамедов, А. Парсілян, О. Демиденко, С. Семенюк, К. Тарасюк, С. Степовенко, Д. Батьо, В. Короб, К. Фургалець, К. Фещук, О. Утченко, Б. Сидорак, А. Ганчіч, К. Грушак, А. Коленко, М. Педченко, Д. Каблука, Н.-М. Лукощенко;
редагування матеріалу – викладачі: В. Л. Іващенко;
створення презентацій та відеороликів (візуальне оформлення, відеомонтаж) для медійного блоку – викладачі: М. В. Горбенко, В. Л. Іващенко, Н. І. Зражевська, О. А. Семенюк, М. М. Нетреба, К. Є. Балабанова, Д. В. Харамурза, Г. А. Піскорська, О. В. Одаренко, І. І. Стамбол К. Є. Балабанова, О. М. Опеха, О. І. Гарачковський; аспіранти: О. М. Несененко, К. О. Баранова; студенти: А. Драч, Д. Скирта, Д. Рижова, Ю. Петренко, Я. Чепурнова (Бакаєвич), К. Бутенко, І. Валько, В. Кустинська, В. Нестеров, Л. Сокол, Д. Короткевич, Д. Сідаш, А. Соболєва, С. Ходієва, Ю. Вронська, М. Соколовська, К. Бучма, Т.С. Свердлик, О.І. Мітрофанов;
формування бази даних навчальних програм викладачів ФЖ, у назві яких функціонують реєстрові одиниці словника-мінімуму основних медіазнавчих термінів із компонентом медіа- для програмно-методичного блоку – викладачі: В .Л. Іващенко. В. Є. Сошинська;
формування бази даних електронних аналогів друкованих праць викладачів ФЖ, термінологічних е-словників та власне самостійних електронних видань для бібліографічного блоку – викладачі: В. Л. Іващенко; аспіранти: О. М. Несененко;
розроблення технічної платформи – викладачі: В. О. Яскевич; студенти: А. Солоненко.

Об’єкт дослідження – електронний освітній ресурс «Лексичний мінімум медіазнавця» як медіаплатформа комунікативної взаємодії «викладач –здобувач вищої освіти / ступеня доктора філософії».

Предмет дослідження – архітектоніка, змістове наповнення та функціональні можливості електронного освітнього ресурсу «Лексичний мінімум медіазнавця», орієнтованого на вивчення циклу медіазнавчих дисциплін у Київському університеті імені Бориса Грінченка.

Мета дослідження – створити та впровадити в навчальний процес Інституту / Факультету журналістики електронний освітній ресурс «Лексичний мінімум медіазнавця» як експериментальну віртуальну лабораторію, на платформі якої здобувачі вищої освіти та ступеня доктора філософії спільно з викладачами опановуватимуть різні медіапрактики.

Завдання дослідження:

окреслити проблемне поле та проаналізувати термінологічний апарат дослідження;
узагальнити європейський та український досвід навчальної електронної термінографії; на цій основі сформулювати пролегомени до типології електронних навчальних термінологічних словників як ЕОР та визначити типологічний статус ЕОР «Лексичний мінімум медіазнавця»;
розробити дискурсивні вектори для опису-моделювання дистанційного дискурсу та типологію лексикографічного / термінографічного дистанційного дискурсу як медіаплатформи комунікативної взаємодії у кореляції до електронних навчальних термінологічних словників;
розробити концепцію та модель ЕОР «Лексичний мінімум медіазнавця», описати його архітектоніку, змістове наповнення, особливості функціонування з огляду на вибір мови програмування та інтерфейсу користувача;
створити ЕОР «Лексичний мінімум медіазнавця» як оновлювану в реальному часі та наповнювану новими функціями медіаплатформу комунікативної взаємодії викладача й здобувача вищої освіти / ступеня доктора філософії, що є експериментальною віртуальною лабораторією для опановування різними медіапрактиками;
адаптувати ЕОР «Лексичний мінімум медіазнавця» для людей із порушеннями зору та впровадити до навчального процесу Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка;
поширювати результати дослідницького проєкту та популяризувати ЕОР «Лексичний мінімум медіазнавця» на міжнародному, всеукраїнському, міському та університетському рівнях у різних форматах.

Очікувані результати:

На теоретико-методологічному рівні передбачено:
формулювання пролегоменів до типології електронних навчальних термінологічних словників як ЕОР, електронних довідкових видань, словникових і термінологічних баз даних;
розроблення дискурсивних векторів для опису-моделювання дистанційного дискурсу та типології лексикографічного / термінографічного дистанційного дискурсу;
розроблення концепції та моделі ЕОР «Лексичний мінімум медіазнавця».
На рівні практичного впровадження передбачено:
створення ЕОР «Лексичний мінімум медіазнавця» як медіаплатформи комунікативної взаємодії викладача і здобувача вищої освіти / ступеня доктора філософії, що є експериментальною віртуальною лабораторією для опановування різними медіапрактиками;
адаптування користувацького інтерфейсу ЕОР «Лексичний мінімум медіазнавця» до потреб людей із порушеннями зору та впровадження до навчально процесу Інституту / Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка;
надання практичних рекомендацій щодо грамотного використання медійної термінології.

Поширення та популяризація результатів:

Міжнародний рівень:

організація та проведення міжнародних науково-практичних конференцій із медіазнавчих студій, проблем креативних індустрій та медіакомунікацій; виголошення доповідей;
публікації у виданнях, що індексується в міжнародних наукометричних базах даних та закордонних виданнях;
підготовка міжнародних грантових заявок.

Всеукраїнський рівень:

виступи на всеукраїнських конференціях;
публікація наукових праць у фахових виданнях України;
проведення наукових квестів у соціальних мережах.

Міський рівень:

участь у науково-практичних семінарах, професійних дискусіях, обмін досвідом із викладачами інших ЗВО.

Університетський рівень:

звіти з наукової роботи за 2019–2024 рр.;
організація та проведення серії науково-практичних семінарів «Сучасне медіазнавство: теорія і практика»;
презентація проміжних результатів дослідження на вчених радах структурного підрозділу та на університетській ученій раді;
розміщення інформації про ЕОР «Лексичний мінімум медіазнавця» на вебсторінці структурного підрозділу.

СОШИНСЬКА Вікторія Євгенівна

Дослідницький напрям «Освіта в дискурсі медійної, інформаційної та цифрової грамотності» у межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».

Об’єкт дослідження – медіаграмотність в системі освіти упродовж життя.

Предмет дослідження – медійна грамотність в аспекті формування освітніх і цифрових компетентностей.

Мета дослідження – проаналізувати стратегії ЮНЕСКО, Європейського Союзу та України щодо інтегрованого формування інформаційних, цифрових та медійних компетентностей, розкрити потенціал неформальної освіти для різних категорій населення.

Завдання дослідження:

Виявити стратегічні напрями розвитку медійної та інформаційної грамотності й цифрової компетентності населення, закріплені в документах Європарламенту, Ради ЄС та ЮНЕСКО.
З’ясувати орієнтири використання потенціалу цифрових технологій для інноваційної освітньої практики та покращення доступу до навчання впродовж життя.
Визначити основні вимоги до рівня медійної, інформаційної та цифрової грамотності освітян з урахуванням різних напрямів їхньої професійної діяльності.
Проаналізувати засади державної політики України у сфері медійної та цифрової грамотності населення.
Розглянути синергетичні та інтеграційні можливості підвищення рівня медіаграмотності й критичного мислення населення України через систему неформальної освіти.

Очікувані результати:

На теоретико-методологічному рівні передбачено:

Зіставлення різних підходів та концепцій формування компетентностей із медійної грамотності в інтеграції з освітніми й цифровими компетентностями.
Обґрунтування стратегічних завдань розвитку медійної та інформаційної грамотності і цифрової компетентності населення України в системі освіти упродовж життя.

2. На рівні практичного впровадження передбачено:

Розроблення рекомендацій щодо посилення суб’єктності Факультету журналістики Університету Грінченка у системі неформальної освіти, зокрема у тематиці медійної, інформаційної та цифрової грамотності.
Налагодження тісної взаємодії науковців, експертів та фахівців медійної галузі, а також створення нових партнерств для реалізації проєктів, спрямованих на розвиток медіаграмотності населення України упродовж життя.

Поширення результатів:

Міжнародний рівень:

участь в організації та проведенні: Міжнародної науково-практичної конференції «Медіазнавчі студії в європейському діалозі: освітній та науковий дискурси» (13–14 листопада 2020 р.) та Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції «Медіакомунікації в діалозі культур: виклики європейської інтеграції для української освіти і науки» (2 червня 2023 р.);
виголошено доповіді у форматі презенацій:
- «Бібліотеки у формуванні медійної культури суспільства» на Міжнародній науково-практичної конференції «Медіазнавчі студії в європейському діалозі: освітній та науковий дискурси», 13–14 листопада 2020 р.);
- «Видання Факультету журналістики (2020-2023)», «Цифрові Нідерланди: динаміка 2020-х років» на Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції «Медіакомунікації в діалозі культур: виклики європейської інтеграції для української освіти і науки» (2 червня 2023 р.);
публікації у виданнях, що індексуються в міжнародних наукометричних базах даних та закордонних виданнях:
- Іващенко В. Л., Воскобойнікова-Гузєва О. В., Погребняк І. В., Сошинська В. Є. Балабанова К. Є. Media Communications as a Factor of Global Digital Culture. Economic Affairs. 2022. 67(3). P. 233-238 (Scopus);
- Soshynska Ya., Soshynska V. Digital Skills of European Citizens: To Be on Time. Education Excellence and Innovation Management: A 2025 Vision to Sustain Economic Development during Global Challenges: Proceedings of the 35th International Business Information Management Association Conference (IBIMA), 1-2 April 2020, Seville, Spain. 2020. P. 16654-16661 (WoS);
участь у підготовці міжнародної грантової заявки на Erasmus+ Programme:
- проєкт «Media Studies in European Dialogue» (620639-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO-PROJECT);
- проєкт «Erasmus Mundus Master in Professional Training for Spokesperson» (2021).

Всеукраїнський рівень:

організація та проведення всеукраїнських конференцій:
- VI та VII Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Бібліотека і книга у цифровому медіасвіті: європейський вектор» (30 жовтня 2020 р., 01 жовтня 2021 р.);
- І–V Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Бібліотека і книга у цифровому медіасвіті» (25 вересня 2015 р., 23 вересня 2016 р., 29 вересня 2017 р., 28 вересня 2018 р., 27 вересня 2019 р.);
публікація розділу «Освіта в дискурсі медійної, інформаційної та цифрової грамотості» (Сошинська В.Є., Сошинська Я.Є.) у колективній монографії «Медіазнавчі студії в євроінтеграційному дискурсі України» (Київ: ДП «Експрес-об’ява», 2022. С. 41–72).

Університетський рівень:

звіти з наукової роботи Інституту / Факультету журналістики за 2019–2022 рр.;
участь у науково-практичних семінарах «Сучасне медіазнавство: європейський досвід теорії та практики в Україні» (2018–2023).

БАЛАБАНОВА Катерина Євгенівна

Дослідницький напрям «Медіаспоживання в Україні 2023» у межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».

Об’єкт дослідження – медіаспоживання в Україні під час воєнного стану.

Предмет дослідження – параметри медіаспоживання медійних працівників в Україні під час воєнного стану.

Мета дослідження – проаналізувати медіаспоживання медійних працівників в Україні під час воєнного стану в 2023 р.

Завдання дослідження:

виокремити та проаналізувати останні світові та локальні тенденції, які впливають на медіаспоживання медійних працівників в Україн;
зіставити результати досліджень із Всеукраїнським дослідженням медіаспоживання;
розробити рекомендації щодо впровадження останніх тенденцій медаспоживання в освітній процес професійного формування фахівців медіа.

Очікувані результати:

з’ясування потреб українців та працівників медійної сфери у тому чи іншому контенті, його психологічної ролі;
запровадження та розроблення поняття «екологічне медіаспоживання під час воєнного стану»;
розроблення рекомендацій щодо споживання різних видів медіа під час воєнного стану.

ХАРЧЕНКО Олег Валентинович

Досліджує літературну журналістику як прояв нових наративних форм в соціальних комунікаціях США та Великобританії.

Досліджено: науковий та публіцистичний матеріал низки науковців та практиків літературної журналістики США та Великобританії; мейнстрими і матриці цього жанру; інтерпретації літературної журналістики в українському науковому, публіцистичному та культурному середовищі.

Практичні результати:

Розробка і впровадження базових курсів «Переклад з англійської мови в редакторській справі», «Англомовний професійний дискурс», де частина навчально матеріалу охоплює стилістичні фігури та літературні прийоми, що притаманні сучасній літературній журналістиці і нон-фікшн США та Великобританії.

Публікації:

Харченко О.В. Літературна журналістика. Англомовний контент. Комбінування комбінацій. Вчені записки Таврійського Національного університету ім.В.І.Вернадського: Серія «Філологія. Соціальні комунікації». Том 31 (70). №2,2020..234-238
Харченко О.В. Літературна журналістика: Перемоги та поразки як різновиди літературних прийомів. Вчені записки Таврійського Національного університету ім.В.І.Вернадського: Серія «Філологія. Соціальні комунікації». Том 31 (70). № 3,2020. Видавничий дім «Гельветика». C.180-185. В
Харченко О.В. Літературна журналістика: Діалоги та комунікативні стратегії в англійському контенті. Вчені записки Таврійського Національного університету ім.В.І.Вернадського: Серія «Філологія. Соціальні комунікації». Том 32 (71). № 1, 2021. Видавничий дім «Гельветика» C.180-185.

Підготовка до друку навчального посібника: “Літературна журналістика: майбутнє та сьогодення.

Теоретичні результати полягають у поглибленні термінологічного апарату, наукове обґрунтування тенденцій розвитку літературної журналістики; створення типології та класифікації літературно-стилістичних прийомів літературної журналістики; з’ясуванні своєрідності сучасних комунікативних стратегій цього жанру та його впливу на українську журналістику.

Перспективи дослідження: створення словника літературних та стилістичних прийомів, притаманних англомовній літературній журналістиці (травень 2022), формування нового погляду на цей жанр журналістики; впровадження результатів дослідження у навчання нового покоління українських журналістів.

«ВИДАВНИЧИЙ БІЗНЕС В УМОВАХ РОЗВИТКУ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ» (2019—2023) (наукова тема кафедри)

«ВИДАВНИЧИЙ БІЗНЕС В УМОВАХ РОЗВИТКУ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ» (2019—2023) (наукова тема кафедри)

Актуальність теми

У розвинутих країнах протягом тривалого часу реалізується нова парадигма розвитку економіки, в основі якої – креативна індустрія. Сучасна економіка передбачає нові моделі бізнесу, які базуються на нестандартних рішенях, цифрових технологіях та активному використанні емоційного інтелекту. Саме в цій сфері прослідковуються широкі можливості для працевлаштування та висока оплата праці.

Першим кроком до формування нової вітчизняної парадигми розвитку економіки, стало затвердження українським урядом переліку видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій (розпорядження від 24 квітня 2019 р. № 265-р). Серед них, зокрема, ті, що є фундаментом видавничого бізнесу: видавнича діяльність та друковані засоби масової інформації; нові медіа та інформаційно-комунікаційні технології.

Становлення та розвиток нової політичної, економічної, соціальної, наукової-технологічної та інформаційно-комунікаційної сфер суспільного життя потребує інформаційно-видавничого підкріплення, розбудови нової видавничої сфери на принципах свободи слова та засадах незалежності. Як сектор малого підприємництва, до якого переважно належить видавничий бізнес, він є невід’ємною складовою ринкової економіки, що сприяє вирішенню економічних, науково-технічних і соціальних проблем суспільства. За своєю суттю він є інноваційним, тобто приреченим на постійний пошук та генерацію нових ідей.

Книжкові видавництва, газетні та журнальні редакції, нові медіа завдяки своєму продукту здійснюють безпосередній вплив на становлення та розвиток національної суспільної свідомості, підвищення культурного та освітнього рівня, відродження історичних традицій, формування правової, демократичної, соціальної держави та розвиненого громадянського суспільства. У провідних країнах світу видавничий бізнес довів свою значимість і ефективність як в економічному, так і в соціально-культурному плані. В епоху реальної науково-технічної революції видавничої галузі, запровадження новітніх креативних технологій кожен її аспект, пов'язаний зі становленням і розвитком, є науково значимим, оскільки несе в собі нові знання, та вимагає не тільки всебічного дослідження, а і вбудовування в систему життєдіяльності суспільства, визначає його політичні, соціальні та економічні характеристики.

Крім того, діяльність видавничих підприємницьких організацій перебуває під впливом загальних глобалізаційних процесів, без наукового дослідження яких неможливе адекватне розуміння динамічних характеристик і закономірностей розвитку галузі.

Аналіз наявної історіографічної літератури засвідчує недостатній рівень наукового осмислення означеної проблеми. Вітчизняні науковці-дослідники, зокрема, О. В. Афонін, М. І. Сенченко, В. В. Різун, В. І. Теремко, М. С. Тимошик, Ю. В. Бондар, В. І. Шпак та інші, зосереджували свої зусилля на дослідженні окремих складових видавничої галузі. Д. Лук’яненко, А. Поручник, І. М. Кукса, Т. О. Пєтухова, Б. Дурняк, А. Штангрет та ін. розглядали особливості креативної індустрії з точки зору економічної науки. Інноваційний складник видавничого бізнесу в сфері соціальних комунікацій досліджували: С. Водолазька, І. Батуревич, О. Ватченко, І. Кузнецова, В. Бебик та ін. Нові бізнес-моделі в контексті цифрових трансформацій видавничої галузі досліджувала М. Женченко. Видавничі комунікації досліджували Л. Дмитрева, Я. Приходи, В. Пекар та ін.

Проте сучасна специфіка креативного підприємництва у видавничій галузі все ж не була предметом уваги вітчизняних науковців. Практично відсутні дослідження таких нових креативних концептів видавничої діяльності як інклюзивні видання, цифрові підручники, мультиплатформні видання, нові технологічні канали передачі інформації тощо. Відсутнє комплексне осмислення комунікаційних практик, які використовуються видавничим бізнесом. Недостатнє наукове та практичне опрацювання цієї теми і постійне зростання ролі інтегрованих маркетингових комунікацій впливає на рівень прибутковості видавничого бізнесу. Отже, комплексний підхід до вивчення видавничого бізнесу с точки зору інтелектуальної творчості та креативності в усіх його складових є актуальним завданням сьогодення.

Актуальність зумовлена також потребою вироблення нових підходів до методології підготовки кадрів для креативних індустрій. Сучасна українська наука щодо фахової підготовки спеціалістів видавничої справи нині базується на розробках таких науковців-практиків як: Ю. Билина, Д. Відоменко, І. Матросова, Г. Горбенко, Н. Зелінська, Е. Огар, Ю. Фінклер, Л. Масімова, Н. Черниш та ін.

Сучасне креативне підприємництво, що, як правило, ґрунтується на реалізації короткострокових проектів, вимагає нових знань, навичок, мобільності і здатності постійно вчитися.

Обрана наукова тема дослідження передбачає дослідження наявних прогалин, вивчення запитів роботодавців щодо сучасних фахових компетентностей працівників галузі, взаємодії академічної спільноти та фахівців практиків, створення системи неперервної професійної освіти для видавничого бізнесу в умовах розвитку новітніх технологій.

Об’єкт дослідження – видавничий бізнес.

Предмет дослідження – видавничий бізнес в умовах розвитку новітніх технологій.

Мета дослідження: теоретично осмисліти специфіку видавничого бізнесу в умовах розвитку новітніх технологій.

Завдання:

виявити специфіку ведення видавничого бізнесу в умовах розвитку новітніх технологій;
описати перспективи креативного підприємництва, як нової парадигми розвитку видавничого бізнесу;
розкрити основні тенденції у формуванні інтегрованих маркетингових комунікацій у видавничому бізнесі;
створити ефективну модель неперервної професійної освіти для ведення видавничого бізнесу в умовах розвитку новітніх технологій.

Пропонована тема передбачає комплексне вивчення такої проблематики:

Видавничий бізнес в умовах розвитку новітніх технологій.
Креативне підприємництво у видавничій галузі.
Інтегровані маркетингові комунікації у видавничому бізнесі.
Організаційно-змістові аспекти підготовки кадрів для сфери кретивних індустрій.

Методологія дослідження:

На першому етапі дослідження для виявлення специфіки функціонування видавничого бізнесу, дослідженні сутністних характеристик креативного підприємництва у видавничій галузі в умовах розвитку новітніх технологій застосовуватимуться такі методи як фіксація інновацій, опис інноваційних процесів, аналіз інновацийних процесів та видавничих продуктів. Дослідження проблематики інтегрованих маркетингових комунікації у видавничому бізнесі на прешому єтапі вимагає використання анкетування субєктів комунікаційного процесу з метою виявлення інструментів ефективного впровадження і функціонування комунікаційних практик у видавничій галузі. Проведення фокус-груп з роботодавцями має на меті виявити змістові аспекти підготовки кадрів для креативних індустрій.

На другому етапі дослідження застосовуватиметься метод прогнозування для виявлення перспективи креативного підприємництва, як нової парадигми розвитку видавничого бізнесу. На основі методу моделювання буде створена ефективна модель неперервної професійної освіти для ведення видавничого бізнесу в умовах розвитку нових технологій. Онлайн - опитування та анкетування студентів та роботодавців допоможе оцінити ефективнисть моделі та удосконалити її, завдяки аналізу та інтерпретації результатів анкетування.

На третьому, завершальному етапі дослідження передбачається соціально зорінтована інтерпретація резутальтатів дослідження. Систематізація та узагальнення результатів дослідження, формування загальних висновків.

Очікувана теоретична та практична значущість дослідження:

на теоретико-методологічному рівні передбачається:

виявлення нових термінів на практичному рівні побутування, які потребують наукового осмислення;
виявлення специфіку ведення видавничого бізнесу в умовах розвитку новітніх технологій;
удосконалення теорії видавничого бізнесу;
розроблення нових концептів для розвитку видавничої галузі;
прогнозування перспектив креативного підприємництва, як нової парадигми розвитку видавничого бізнесу;
виявлення основних тенденцій у формуванні інтегрованих маркетингових комунікації у видавничому бізнесі;
створення моделі неперервної професійної освіти для сфери креативних індустрій
розкрити можливості неформальної освіти в процесі підготовки кадрів для сфери креативних індустрій.

на рівні практичного впровадження передбачається:

надати визначення новим термінам, що перебувають на практичному рівні побутування;
запровадження в освітній процес розроблення нових навчальних дисциплін, оновлення освітних програм, створення нових освітніх програм;
використання можливостей неформальної освіти в процесі підготовки кадрів для креативних індустрій;
практичні рекомендації фахівцям, що планують видавничу діяльність, що до ефективного розвитку видавничого бізнесу;
створення на основі моделі неперервної професійної освіти школи для підвищення кваліфікації фахівців креативних індустрій;
створення платформ для постійної взаємодії академічної спільноти та фахівців практиків видавничої галузі; в тому числі регулярне проведення круглих столів з практиками;
популярний формат висвітлення результатів досліджень (мережеві публікації, виступів на телебаченні тощо).

Результати дослідження будуть узагальнені та опубліковані у вигляді:

— наукових статей за окремими дослідницькими напрямами;

монографій (колективної та одноосібних);
навчально-методичних матеріалів, зокрема: навчальних посібників,

дістанційних електронних курсів; термінологічних словників тощо.

науково-популярних публікацій.

Керівники теми: В. І. Шпак, професор кафедри медіапродюсування та видавничої справи, доктор історічних наук, доцент; Л. Г. Масімова, завідувач кафедри видавничої справи, доцент.

План реалізації наукового дослідження

ПРОМІЖНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ (2023)

На засіданні вченої ради Факультету журналістики, яке відбулося 20 червня 2022 р., було презентовано проміжний звіт з наукової теми «Креативне підприємництво
у видавничій галузі» (доповідач: Осмоловська О.А., канд. історичних наук, доц. кафедри медіапродюсування та видавничої справи).

Виконавці: МАСІМОВА Лариса Гагіківна, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, ШПАК Віктор Іванович, доктор історичних наук, професор, ОСМОЛОВСЬКА Олена Анатолівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри, ЄЖИЖАНСЬКА Тетяна Сергіївна, старший викладач.

ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ

ПРОМІЖНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ (2021)

Назва дослідження: Інтегровані комунікації у видавничому бізнесі

ПІБ керівника наукової підтеми: Єжижанська Т. С.

Структурний підрозділ: Інститут журналістики

Кафедри: видавничої справи

Термін виконання: 2019-2024 рр.

ДОСЛІДЖЕННЯ

ВПІЗНАВАНІСТІ БРЕНДІВ ТА ПЕРСОНАЛІЙ УКРАЇНСЬКИХ ВИДАВНИЦТВ УКРАЇНСЬКИХ КНИЖКОВИХ ВИДАВНИЦТВ

Опитування відвідувачів найбільших книжкових ярмарків України

Мета наукового дослідження – зібрати соціологічну інформацію кількісного та якісного характеру, що дасть змогу виявити, як видавництва комунікують (здійснюють РR-комунікації) із читачами як головним сегментом цільової аудиторії.

Головні завдання анкетного опитування полягають у тому, щоб з’ясувати:

впізнаваність брендів та персоналій українських видавництв;
пріоритетні медіаджерела, з яких читачі дізнаються інформацію про діяльність видавництв;
визначити інструменти та форми роботи видавництв з розбудови ефективних комунікацій;
рівень довіри до вітчизняних видавництв, репутаційні вподобання;
критерії відбору інформації, інформаційні запити та інтереси читачів щодо діяльності видавництв;
медійні та немедійні мотиватори вибору видавництва як бренду.

Методика та методологія. Дослідження проводилося шляхом вибіркового опитування (анкетування) відвідувачів «Книжкового Арсеналу» та Форуму видавців у Львові щодо вивчення споживацького попиту на ринку книговидавництва України. Опитування проводилося шляхом особистого формалізованого інтерв’ю за місцем перебування.

Метод: особисті інтерв’ю респондентів. Кількість інтерв’ю: 200 інтерв’ю. Тривалість інтерв’ю: 10-15 хвилин.

Обсяг вибірки – 200 респондентів.

Період збору даних: з 2016 до 2019 під час Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» та Форуму видавців у Львові – BookForum.

Респонденти: населення України віком від 15 до 59 років.

Географія: різні регіони України, в основному Київ на Книжковому Арсеналі і Львів на BookForum. Вибірка репрезентативна населенню України за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном.

Формування вибірки та особливості відбору респондентів. Під час дослідження опитано по 200 респондентів – відвідувачів Книжкового Арсеналу та Форуму видавців у Львові. Їх вважаємо експертами в питаннях споживання інформаційних продуктів українських видавництв, адже вони мають відповідні знання і досвід, бо під впливом інформації з різноманітних медіаджерел роблять вибір книжкової продукції, стають прихильними до того чи іншого бренду видавництва.

Наукові гіпотези. У ході анкетного дослідження опрацьовані дві основні гіпотези:

PR-комунікація видавництв сприяє підвищенню рівня впізнаваності, популярності видавництва, навертає читачів до прихильності певному бренду видавництва, що сприяє купівлі книжкової продукції та зростанню прибутків видавничої організації, її нематеріальних активів, тобто репутації видавництва як компанії та репутації її торгових марок – брендів.
На формування корпоративної репутації видавництва впливають медійні й немедійні чинники. Під впливом PR-комунікації формується сума вражень цільової аудиторії від видавничої організації. Медіа як канали корпоративних комунікацій видавничих організацій дають потенційному читачеві шанс усвідомлено зробити вибір книги. Відбувається формування ставлення читачів та інших груп цільової громадськості до певного видавництва, і загалом підвищується культура читання у суспільстві. На це впливає багато факторів і, в першу чергу, медіасередовище, як у широкому, так й у вузькому значенні, у якому видавництва повинні активізувати свою комунікаційну діяльність, якщо прагнуть розвитку свого видавничого бізнесу та продуктивного існування своєї видавничої організації.

Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз Web of Science чи Scopus:

1. Tetiana Yezhyzhanska, Tetiana Krainikova, Larysa Masimova. Book PR: do readers influence on the communication of publishing company? Innovative Marketing. Volume 15 2019, Issue #4, pp. 66-77. http://dx.doi.org/10.21511/im.15(4).2019.06

Монографії

2. Єжижанська Т. С. Гра видавців і держави: патерналізм чи комунікація? / Гра в бісер: комунікаційні ігри сучасності : колективна монографія / За ред. Косюк О., Кошелюк О. Луцьк : Вежа-Друк, 2017. 264 c. С. 245-260.

3. Єжижанська Т. С. Книговидавничий ринок України: комунікаційні виклики. Видавнича діяльність в умовах розвитку новітніх технологій: вивчення запитів фахівців : монографія / за заг. ред. Г. В. Горбенко; наук. ред. Н. М. Вернигора; Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Київ, 2019. 272 с. С. 11-34.

Статті у наукових фахових виданнях

4. Єжижанська Т. С. Читачі як суб’єкти комунікації книжкових видавництв України у сучасному медіапросторі. Актуальні питання масової комунікації. 2018. Вип. 23. С. 35-46.

5. Єжижанська Т. С. Лідери думок як суб’єкти й інструменти комунікації видавництва. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Соціальні комунікації. 2017. Вип. 12. С. 51-56.

6. Єжижанська, Т. Комунікація видавництв очима читачів: оцінка відвідувачів найбільших книжкових заходів України. Вісник Книжкової палати. 2018. № 4. С. 5–12.

7. Єжижанська Т. С. Бренд видавництва як продукт комунікації. Наукові записки [Української академії друкарства]. 2017. № 1. С. 238–248.

Статті у наукових виданнях

8. Єжижанська Т. С. Особливості й умови діяльності книжкових видавництв України у сучасному медіапросторі. Інтегровані комунікації = Integrated communications : науковий журнал / голов. ред. Г. В. Горбенко ; Київський університет імені Бориса Грінченка, Інститут журналістики. Київ, 2018. Вип. 1 (4). 88 с. C. 20-26.

9. Єжижанська Т. С. Роль PR-комунікації для стратегічного розвитку видавництва. Соціальні комунікації: теорія і практика : наук. журн. [наук. і літ. ред. Г.Я. Холод; наук. ред. О. М. Холод]. Т. 5. К., 2017. 142 с. С. 87-93.

10. Єжижанська Т. С. PR-комунікації видавництв як об’єкт наукової рецепції. Інтегровані комунікації = Integrated communications : науковий журнал / голов. ред. Г. В. Горбенко ; Київський університет імені Бориса Грінченка. Випуск 3. Київ, 2017. 100 с. С. 35-44.

Матеріали конференцій, тези доповідей

Єжижанська Т. С. Проблеми ефективності комунікації відповідно до парадигми мислення медіаспоживача // Матеріали доповідей учасників ІІ Всеукраїнського конгресу із соціальної психології «Соціальна психологія сьогодні: здобутки і перспективи», 7 листопада 2019 року, м. Київ, 2019. C. 134-135. DOI: 10.33120/UCSPProceedings-2019.
Єжижанська Т.С. Ефективна комунікація видавництва із залученням лідерів думок // Матеріали V наукового інтернет-симпозіуму «Мультикультурна комунікація постмодерної доби: обличчя і маски» // https://symposium2018.nethouse.ua/ публікація https://docs.google.com/document/d/e/2PACX1vQyI77JvZuuUwJvud6qKsnbAAUG4f2Ok8U8UIT4dguwsCNb-wlrTolK5zV0uGKWEhx1LQWkVALTcS73/pub
Ежижанская Т. Становление PR-деятельности ведущих украинских книжных издательств // Корпоративные стратегические коммуникации: новые тренды в профессиональной деятельности : материалы Второй Междунар. науч.-практ. конф., Минск, 22–23 февр. 2018 г. / Белорус. гос. ун-т ; редкол.: И. В. Сидорская (отв. ред.) [и др.]. – Минск : БГУ, 2018. – 231 с. – С. 82-85 http://elib.bsu.by/handle/123456789/201957
Єжижанська Т.С. Роль фестивалів буктрейлерів у популяризації новинок книгодруку // Актуальні проблеми теорії, методології та практики соціальних комунікацій: матеріали ІV Міжвузівського наукового семінару (м. Луцьк, 23 трав. 2018 р.) / упоряд. О. М. Мациборська. – Луцьк : ПВНЗ «Академія рекреаційних технологій і права», 2018. – Вип. 4. – С. 20-25.
Єжижанська Т. Гра видавців і держави: патерналізм чи комунікація? // Матеріали IV наукового симпозіуму «Гра в бісер: комунікаційні ігри сучасності // https://symposium2017.nethouse.ua/services/zhizhanska-tetiana-gra-vidavtsv--derzhavi-paternalzm-chi-komunka
Єжижанська Т. С. Видавництво як фактор вибору книги читачами // Соціальні комунікації і нові комунікативні технології: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 10–11 листопада 2017 р. – Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2017. – 108 с. – C. 74-76.
Єжижанська Т. С. Комунікації видавничої організації в сучасному медіапросторі // Соціальні комунікації в інтеркультурному просторі : тези Другої Міжнародної науково-практичної конференції (16 листоп. 2017 р., м. Київ) / Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. – Київ : Видавництво КУБГ, 2017. – 82 с. – С. 63-67.
Єжижанська Т. С. PR-комунікації українських книговидавництв як важлива умова діяльності // Соціальні комунікації і нові комунікативні технології: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 16-17 грудня 2016 р. – Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2016. – 168 с. – С. 74-76.
Єжижанська Т. С. Використання українськими книговидавництвами інтернет-платформ для комунікації із цільовими аудиторіями / Т. С. Єжижанська // Сучасний мас-медійний простір: реалії та перспективи розвитку: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (12-13 жовтня 2016 р.) [наук. ред. В. М. Каленич]. – Вінниця, 2016. – С. 301-307.
Єжижанська Т. С. Інформаційно-комунікаційна діяльність сучасних видавництв // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції «Інформаційно-документаційне забезпечення сучасного суспільства» (19-20 травня 2016 р., м. Київ) / Укладачі С. М. Петькун, Н. Ю. Зозуля, С. О. Стежко. – К. : Державний університет телекомунікацій, 2016. – 132 с. – С. 34-37.

Участь у наукових заходах (конференції, семінари, круглі столи тощо)

Міжнародна науково-практична конференція “Журналістика в епоху цивілізаційних трансформацій» «Соціальні мережі як канали комунікації українських книжкових видавництв (м. Харків, 20 листопада 2020 року).
Міжнародна науково-практична конференція «Медіазнавчі студії в європейському діалозі: науковий та освітній дискурси» (Київ, 13-14 листопада 2020 ІЖ). Тема доповіді: Використання брендингу у видавничій галузі в Україні.
ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Практичні комунікаційні кейси в інклюзивному освітньому середовищі» (Київ, 30 листопада – 1 грудня 2020 року). Тема доповіді «Практичні підходи до промоції книг і читання в інклюзивному освітньому середовищі європейських країн».
Круглий стіл «Реклама й PR в українських мас-медіа: актуальний досвід» (14 травня) (організатор - кафедра реклами та зв’язків з громадськістю ІЖ).
Круглий стіл «Проектна діяльність як фаховий запит сучасної видавничій галузі» в онлайн-форматі (27 березня 2020 року). Тема виступу: «Вплив читачів на комунікацію книжкових видавництв України».
Круглий стіл з видавцями-практиками «Видавнича справа: виклики сучасності», (25 травня 2019 року, Київський університет імені Бориса Грінченка, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів). Тема виступу: «Комунікація книжкових видавництв України: оцінка відвідувачів найбільших книжкових форумів».
Круглий стіл викладачів з видавцями-практиками «Актуальні питання підготовки фахівців з видавничої справи та редагування» Дата: 25 травня 2018 року (ІЖ, КУБГ). Тема виступу: «Підготовка фахівців для українських книжкових видавництв за спеціалізацією «Реклама та PR у видавничій справі» на кафедрі видавничої справи Інституту журналістики».

Публікації студентів за темою дослідження

Кучережко Д. О. Особливості підготовки інтерактивного видання (на прикладі додатка від бюро театралізованих екскурсій) // Збірник матеріалів VІ Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Бібліотека і книга у цифровому медіасвіті: європейський вектор» (30 жовтня 2020 року м. Київ).
Крохмаль О. Співпраця українських книжкових видавництв і Всеукраїнського фестивалю буктрейлерів «Book Fashion» // Збірник матеріалів V Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Бібліотека і книга у цифровому медіасвіті» (Київ, Університету Грінченка, 27 вересня 2019 р.)
Сосєдко К. Д. Книжкові видання видавництва «Ранок» як складова його маркетингового комплексу // Бібліотека і книга у цифровому медіасвіті: матеріали ІV Всеукраїнська студентська науково-практичної конференції (м. Київ, 28 вересня 2018 р. Університет Грінченка).
Cадурська Є. П. Інновації книговидання для дітей в Україні // Бібліотека і книга у цифровому медіасвіті: матеріали ІV Всеукраїнська студентська науково-практичної конференції (м. Київ, 28 вересня 2018 р. Університет Грінченка).
Литвин А. В. Краудфандингові видавничі проекти як явища культури участі // Сучасні тенденції розвитку інформаційно-комунікаційного простору: Матеріали всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (м. Київ, 27-28 квітня 2017 р.) / Навчально-науковий інститут менеджменту та підприємництва ДУТ. - Київ: Державний університет телекомунікацій, Навчально-науковий інститут менеджменту та підприємництва, 2017. – 201 с. – С. 61-62.
Єжижанська Т., Зубченко А. Дитяча абетка-енциклопедія як вид видання // ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми та перспективи розвитку видавничого бізнесу на медійному ринку України» : збірник матеріалів / М-во освіти і науки України, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», ВПІ, каф. ОВПК; редкол. : Ганжуров Ю. С., Шевченко І. Б., Сошинська Я. Є. – Електрон. вид. – Київ, 2017. – 124 с. – C. 53-56.
Литвин А. Краудфандингові платформи як частина видавничого ринку // Всеукраїнська студентська наукова конференція «Актуальні проблеми економічного розвитку підприємств видавничо-поліграфічної галузі»: збірник матеріалів / М-во освіти і науки України, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», ВПІ, каф. ОВПК; редкол. : Ганжуров Ю. С., Шевченко І. Б., Сошинська Я. Є. – Електрон. вид. – Київ, 2017. – 124 с. – C. 53-56.

Створені і сертифіковані ЕНК

Практикум ”Промоція новинок книгодруку” (4 курс, ВСР, денна), https://elearning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=16465, сертифікований, Наказ № 768 від 11.11.2019;
Теорія PR (3 курс, ВСР, денна) https://elearning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=21794;
Практика PR у видавничій справі (3 курс, ВСР, денна) https://elearning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=16311, сертифікований, Наказ № 397 від 03.06.2019;
Маркетинг у видавничій справі (3 курс, ВСР, денна) https://elearning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=20820, сертифіковано у квітні 2020 року;
Медіарілейшнз (2 курс, КВД, денна) https://elearning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=15087, сертифікований, Наказ № 882 від 21.12.2019;
Промоція книг і читання у країнах Європи (2 курс, КВД, денна) https://elearning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=23310

Участь у підготовці аплікаційних форм (заявок) для участі у наукових та освітніх проектах, програмах за рахунок грантів:

Міжнародна грантова заявка на програму Erasmus+ Programme - Кафедра Жан Моне «Європейські практики для формування інклюзивного медіапростору в Україні» (European practices for making inclusive media in Ukraine) - 620570-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO-CHAIR, 2020 р.

Назва дослідження: Інклюзивне книговидання

ПІБ керівника наукової підтеми: Осмоловська О. А.

Структурний підрозділ: Інститут журналістики

Кафедри: видавничої справи

Термін виконання: 2019-2024 рр.

ДОСЛІДЖЕННЯ

ІНКЛЮЗИВНЕ КНИГОВИДАННЯ

Л. Масімова, О. Осмоловська, Н. Романюк, В. Шпак.	окреслено інноваційні напрямки видавничої діяльності; підготовлено та опубліковано статтю Viktor Shpak, Olena Osmolovska, Larysa Masimova and Natalia Romaniuk (2020). Inclusive literature as an innovative marketing resource of publishing activities. Innovative Marketing, 16(2), 71-79. doi:10.21511/im.16(2).2020.06 (Scopus).
Осмоловська О.А. Масімова Л.Г. Єжижанська Т.С. Воскобойнікова-Гузєва О.В.	підготовлено та відправлено міжнародну грантову заявку на програму Erasmus+ Programme - Кафедра Жан Моне Європейські практики для формування інклюзивного медіа-простору в Україні (European practices for making inclusive media in Ukraine) - 620570-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO-CHAIR. (відхилено)
Масімова Л.Г. Осмоловська О.А.	Проведено ІІ Всеукраїнську науково-практичну онлайн-конференцію «Практичні комунікаційні кейси в інклюзивному освітньому середовищі» (30.11 -1.12.2020), підготовлений збірник матеріалів та тез Всеукраїнської науково-практичної конференції. Проведено дослідження (опитування) серед вчителів, бібліотекарів, студентів та представників Інклюзивно-ресурсних центрів, триває збір матеріалів для написання статті до журналу, що індексується у Scopus. Триває підготовка навчального посібника з дисципліни «Інклюзивна література в сучасному книговиданні»
Осмоловська О.А.	Готуються до подання до фахових наукових видань статті «Інклюзивні літературні конкурси як інструмент інноваційного розвитку видавничої галузі» та "Інклюзія та доступність як сучасні тренди видавничої галузі". Проведено інклюзивний літературний конкурс «Інклюзивні оповідання «Terra інклюзія» в рамках Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Проведено Інклюзивний літературний конкурс для дітей та юнацтва імені Дмитра Ружевича та визначено переможців. Третій рік поспіль з 2018 року триває набір студентів на вибіркову дисципліну «Інклюзивна література в сучасному книговиданні». Триває підготовка студентського наукового дослідження «Інклюзивна література в освітньому процесі" (студентка ІІІ курсу Тищенко Вікторія) Контент-аналіз англомовних інклюзивних проєктів та практичних кейсів від Case from Aarhus University & Aarhus Libraries (DK) Case from UCLL (BE) Case from de Warande (BE) Case from Association Krokodil (SR) Case from https://www.inclusiveminds.com Триває робота на платформі української інклюзивної літератури inclusivebooks.org, моніторинг та аналіз вітчизняних інклюзивних видань.

Для комерціалізації результатів дослідження перспективною розглядається співпраця з державними установами Український інститут книги, недержавною – Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів.

МАСІМОВА Лариса Гагіківна (один із керівників теми)

Наукове дослідження «Організаційно-змістові аспекти підготовки кадрів для креативних індустрій в умовах розвитку новітніх технологій».

Актуальність теми

Актуальність теми зумовлена потребою вироблення нових підходів до методології підготовки майбутніх фахівців в сфері креативних індустрій. Для цього передбачено вивчення запитів роботодавців щодо сучасних фахових компетентностей працівників галузі; зарубіжного досвіду видавничої діяльності та інших видів діяльності креативних індустрій.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка фахівців із креативних індустрій.

Предмет дослідження – модернізація змісту та форми фахової підготовки спеціалістів із креативних індустрій.

Мета дослідження: виробити ефективні організаційно-змістові підходи до підготовки кадрів видавничої галузі в умовах розвитку новітніх технологій.

Завдання:

виявити інноваційні процеси в сфері креативних індустрій в аспекті оновлення змісту професійної освіти;
створити ефективну модель взаємодії академічної спільноти та фахівців практиків;
описати механізми взаємодії формальної та неформальної освіти в процесі підготовки кадрів для креативних індустрій в умовах розвитку нових технологій;
створити ефективну модель неперервної професійної освіти в сфері креативних індустрій.

Пропонована тема передбачає комплексне вивчення такої проблематики:

Взаємодія академічної спільноти та фахівців практиків креативних індустрій.
Взаємодія формальної та неформальної освіти в процесі підготовки кадрів в сфері креативних індустрій.
Неперервна професійна освіта в сфері креативних індустрій.

ШПАК Віктор Іванович (один із керівників теми)

Наукове дослідження «Видавничий бізнес в умовах розвитку новітніх технологій».

Об’єкт дослідження – видавничий бізнес.

Предмет дослідження: творчі, технологічні, економічні та комунікаційні складники видавничого бізнесу в умовах розвитку новітніх технологій.

Мета дослідження: сформулювати основні положення теорії та практики видавничого бізнесу в умовах розвитку новітніх технологій.

Проміжні результати дослідження (2019–2020 рр.):

Колективні монографії:

1. Видавнича діяльність в умовах розвитку новітніх технологій: вивчення запитів фахівців : монографія / за заг. ред. Г. В. Горбенко; наук. ред. Н. М. Вернигора ; Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Київ, 2019. 272 с.

2. Національна безпека України у викликах новітньої історії / авт.-уклад. В. І. Шпак; кер. авт. кол. С. І. Табачніков. К. : ДП «Експрес-об’ява», 2019. 468 с.

Підручники та навчальні посібники:

1. Словник сучасних поліграфічних термінів: книга редактора / укл. В.І. Шпак. К. : ДП «Експрес-об’ява», 2019. 144 с.

2. Шпак В.І. Управління сучасним видавництвом: книга редактора : навчальний посібник. К. : ДП «Експрес-об’ява», 2019. 368 с.

3. Термінологічний словник видавничого бізнесу: книга редактора / укладач В. І. Шпак. К. : ДП «Експрес-об’ява», 2019. 320 с.

Статті:

Shpak, Viktor (2019). FORMATION OF REGULATORY AND LEGAL SUPPORT OF PUBLISHING BUSINESS OF MODERN UKRAINE. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal, 02 (19). - Available at: https://sp-sciences.io.ua/s2650843/shpak_viktor_2019_._formation_of_regulatory_and_legal_support_of_publishing_business_of_modern_ukraine._social_and_human_sciences._polish-ukrainian_scientific_journal_02_19 (accessed 13 July 2019).
Viktor Shpak, Olena Osmolovska, Larysa Masimova and Natalia Romaniuk (2020). Inclusive literature as an innovative marketing resource of publishing activities. Innovative Marketing, 16(2), 71–79. doi:10.21511/im.16(2).2020.06 Видання Scopus
Шпак В. Дистанційне навчання в період пандемії // Науково-інформаційний вісник Академії наук вищої освіти України. 2020. № 1(109) С. 27–29.
Шпак, Віктор Іванович (2020) Видавнича справа України: аспекти становлення та розвитку Problems and perspectives of modern science and practice. Abstracts of I International Scientific and Practical Conference. с. 217–219.
Shpak, Viktor, (2020) Language trends of the publishing industry of Ukraine (1991–2012) Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (1(25)). https://sp-sciences.io.ua/s2734534/shpak_viktor_2020_._language_trends_of_the_publishing_industry_of_ukraine_1991-2012_._social_and_human_ sciences._polish-ukrainian_scientific_journal_01_25_ ISSN 2391-4165
Шпак В. І. Сучасні тренди видавничої освіти // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Том 31 (70), № 2, Ч. 4. С. 239–245. doi: https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.2-4/37.

Загальна кількість публікацій:

Видано 103 наукових праці, з них: 14 одноосібних монографій, наукові статей у фахових виданнях, в т. ч. у зарубіжних наукових виданнях та виданнях, включених до міжнародних науково-метричних баз.

Основні праці:

Шпак В. Розвиток малого підприємництва в Україні (на прикладі Української видавничо-поліграфічної компанії «Експрес – Об’ява») : наук. вид. – 2-ге вид., доп. і перероб. К.: МАУП, 2003. 128 с.
Шпак В., Кондорі-Ромеро А. Міжнародна торгівля: практикум. К.: МАУП, 2003. 384 с.
Шпак В. Видавничий бізнес. Теорія і практика : наук. вид. К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб», 2010. 384 с.
Шпак В.І. Розвиток видавничої справи України в 1990–2010 рр. : монографія. К.: ВПК «Експрес-поліграф», 2011. 232 с.
Шпак В.І. Видавничий бізнес : навчальний посібник. – К.: ВПК «Експрес-поліграф», 2012. 352 с. (Рекомендована МОН)
Книгознавство. Термінологічний словник : навчальний посібник / Ю.В. Бондар, В.І. Шпак та інші (всього 11 осіб). К.: ВПК «Експрес-поліграф», 2012. 304 с. (розділи: видавничий бізнес, поліграфія, реклама). (Рекомендована МОН)
Шпак В.І. Видавничий бізнес в умовах української державності : монографія. К.: ДП «Експрес-об’ява», 2015. 392 с.
Шпак В.І. Поліграфія: книга редактора : навчальний посібник. К. : ДП «Експрес-об’ява», 2017. 336 с.
Словник поліграфічних термінів: книга редактора / укл. В.І. Шпак. – К. : ДП «Експрес-об’ява», 2018. – 144 с.
Шпак В.І. Управління сучасним видавництвом: книга редактора : навчальний посібник / В.І. Шпак. – К. : ДП «Експрес-об’ява», 2018. 336 с.
Термінологічний слoвник видавничого бізнесу: книга редактора / укл. В.І. Шпак. К. : ДП «Експрес-об’ява», 2020. 264 с.
Scientific research of the XXI century. Volume 1 : collective monograph / Compiled by V. Shpak; Chairman of the Editorial Board S. Tabachnikov. Sherman Oaks, Los Angeles : GS publishing service, 2021. 430 р. Available at: DOI : 10.51587/9781-7364-13302-2021-001

Праці видані за період роботи в університеті (з 2017 р. по т.ч.):

Шпак В.І. Поліграфія: книга редактора : навчальний посібник. К. : ДП «Експрес-об’ява», 2017. 336 с.
Шпак, Віктор, 2017. Начерки з методології дослідження видавничого підприємництва / Nauki Społeczno-Humanistyczne. Polsko-ukraińskie czasopismo naukowe, № 03 (15). – Available at: https://sp-sciences.io.ua/s2617761/shpak_viktor_2017._sketchs_of_methodology_of_research_of_publishing_business._polish-ukrainian_scientific_journal_03_15_(accessed 30 August 2017).
Шпак В.І. Історіографія друкованих ЗМІ України // Університет. Науковий історико-філософський журнал. 2017. № 1–2 (54). С. 123–127.
Шпак В.І. Правидавництво трансформацій. // Освіта регіону. 2017. № 1. С.124–126 / Рец. на кн.: Бондар Ю. В. «Перша інформаційна. Правидавництво: зародження та розвиток видавничої справи у процесі суспільно-політичних трансформацій Стародавнього світу»: монографія [за заг. ред. В. В. Різуна]. Київ : ДП «Вид. дім «Персонал», 2016. 560 с. Бібліогр.: с. 515–559. – (Серія «Видавництво трансформацій»).
Шпак В.І. Науковець з полумяним серцем патріота // Вісник харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціальні комунікації», Випуск 12, 2017. С. 122–133.
Шпак В. Журналістська освіта: нові виклики // Інформаційний простір. Українські реалії: російська агресія : матеріали VI Міжнар. наук. конф., Київ, 25 листопада 2016 р. К. : ДП «Експрес-обява», 2017. 128 с. С.116–119.
Шпак В. Нові можливості ефективного медіабізнесу – інноваційна складова / ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми та перспективи розвитку видавничого бізнесу на медійному ринку України» : збірник матеріалів / М-во освіти і науки України, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», ВПІ, каф. ОВПК; редкол. : Ганжуров Ю. С., Шевченко І. Б., Сошинська Я. Є. Електрон. вид. Київ, 2017. 124 с. С.14–18. http://ela.kpi.ua/handle/123456789/19793
Шпак В. Сучасні тренди українського книговидання / Інтегровані комунікації : науковий журнал // гол. ред. Г.В. Горбенко, Київський університет імені Бориса Грінченка. Київ, 2017. Випуск 4. 88 с. С. 39–44.
Шпак В. Мова і бізнес: історичний екскурс // Київський журналіст. VI альманах. К. : Друкарня «Рута», 2017. 224 с. С. 33–42.
Шпак В. Талант, огранений долею // Науково-інформаційний вісник Академії наук вищої освіти України. 2017. № 1–2. С. 22–35.
Shpak V. Ukrainian printed media in the information space // Науково-інформаційний вісник Академії наук вищої освіти України. 2017. № 3 С. 55–60.
Шпак В. Методологія дослідження історії видавничого підприємництва / Інтегровані комунікації : науковий журнал / гол. ред. Г.В. Горбенко, Київський університет імені Бориса Грінченка. Київ, 2017. Випуск 3. 122 с.
Шпак В. Роздержавлення ЗМІ: за і проти // Інформаційний простір. Українські реалії: проблеми військової журналістики та освіти : матеріали VІІ Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 27 грудня 2017 р. [уклад. Ю. В. Бондар, А. О. Руссу]. Київ, ДП «Експрес-Об’ява», 2018. 284 с. С. 167–179.
Пропаганда і журналістика у добу інформаційного протиборства: проблеми та виклики : зб. наук. праць за матеріалами між народ. наук.-практ. конф., Київ, 10 квітня 2018 р.[укладачі:, В.І. Шпак, Г.І. Ренська]. Київ : ВПК «Експрес-поліграф», 2018. – 149 с.
Словник поліграфічних термінів: книга редактора / укл. В.І. Шпак. – К. : ДП «Експрес-об’ява», 2018. – 144 с.
Шпак В.І. Управління сучасним видавництвом: книга редактора : навчальний посібник / В.І. Шпак. – К. : ДП «Експрес-об’ява», 2018. 336 с.
Шпак В. «Горєлов М., Моця О., Рафальський О. Цивілізаційний крах Переяславського проекту (Україна і Московія: історія співіснування ворожнечі)» / Український історичний журнал, №3 (540), 2018. С. 204–206.
Шпак В. Журналістика і патріотизм в умовах війни // Пропаганда і журналістика у добу інформаційного протиборства: проблеми та виклики : зб. наук. праць за матеріалами між народ. наук.-практ. конф., Київ, 10 квітня 2018 р.[укладачі: Ю.В. Бондар, В.І. Шпак, Г.І. Ренська]. Київ : ВПК «Експрес-поліграф», 2018. 149 с. С. 125–129.
Shpak, Viktor (2018). Revolutionary changes in the publishing industry of Ukraine at the borders of the millennium / Nauki Społeczno-Humanistyczne. Polsko-ukraińskie czasopismo naukowe, Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal, 01 (17) - Available at: https://sp-sciences.io.ua/s2631966/shpak_viktor_2018_._revolutionary_changes_in_ the_publishing_industry_of_ukraine_at_the_borders_of_the_millennium._social_and_human_sciences._polish-ukrainian_scientific_journal_01_17_
Шпак В. Друковані ЗМІ України: історіографічний аспект / Український інформаційний простір. Науковий журнал. // Київський національний університет культури і мистецтв. Київ, 2018. Випуск 1. 266 с. С. 113–120.
Шпак В. Зміна форми власності комунальних засобів масової інформації як потреба сьогодення // Науково-інформаційний вісник Академії наук вищої освіти України. 2018. № 1(103) С. 47–53.
Видавнича діяльність в умовах розвитку новітніх технологій: вивчення запитів фахівців : монографія / за заг. ред. Г. В. Горбенко; упоряд., наук. ред. Н. М. Вернигора ; Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Київ, 2019. 272 с. Розділ 1.4. – С. 66–78.
Національна безпека України у викликах новітньої історії : моногр. / авт.-уклад. В. І. Шпак; кер. авт. кол. С. І. Табачніков. К. : ДП «Експрес- об’ява», 2019. 468 с. DOI 10.5281/zenodo.3577932
Загартований долею. До 80-річчя з Дня народження Раду Георгійовича Процюка / упоряд. В.І. Шпак. К. : ДП «Експрес-об’ява», 2019. 288 с.
Shpak, Viktor (2019). FORMATION OF REGULATORY AND LEGAL SUPPORT OF PUBLISHING BUSINESS OF MODERN UKRAINE / Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal, 02 (19). - Available at: https://sp-sciences.io.ua/s2650843/shpak_viktor_2019_._formation_of_regulatory _and_legal_support_of_publishing_business_of_modern_ukraine._social_and_human_sciences._polish-ukrainian_scientific_journal_02_19 (accessed 13 July 2019).
З плеяди першопрохідців. До 80-річчя від дня народження Станіслава Ісаковича Табачнікова : монографія / упор. В.І. Шпак. К. : ДП «Експрес-об’ява», 2020. 224 с.
Термінологічний слoвник видавничого бізнесу: книга редактора / укл. В.І. Шпак. К. : ДП «Експрес-об’ява», 2020. 264 с.
Viktor Shpak, Olena Osmolovska, Larysa Masimova and Natalia Romaniuk (2020). Inclusive literature as an innovative marketing resource of publishing activities. Innovative Marketing, 16(2), 71–79. doi:10.21511/im.16(2).2020.06 Видання Scopus
Шпак В. Дистанційне навчання в період пандемії // Науково-інформаційний вісник Академії наук вищої освіти України. 2020. № 1(109) С. 27–29.
Шпак, Віктор Іванович (2020) Малий бізнес як стрижень сучасної економіки Man and environment, trends and prospects. Abstracts of III International Scientific and Practical Conference. с. 291–295.
Шпак, Віктор Іванович (2020) Видавнича справа України: аспекти становлення та розвитку Problems and perspectives of modern science and practice. Abstracts of I International Scientific and Practical Conference. с. 217–219.
Shpak, Viktor, (2020) Language trends of the publishing industry of Ukraine (1991–2012) Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal (1(25)). https://sp-sciences.io.ua/s2734534/shpak_viktor_2020_._language_trends_of_the_publishing_industry_of_ukraine_1991-2012_._social_and_human_ sciences._polish-ukrainian_scientific_journal_01_25_ ISSN 2391-4165
Шпак В. І. Сучасні тренди видавничої освіти // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Том 31 (70), № 2, Ч. 4. С. 239–245. doi: https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.2-4/37.
Шпак В. І. Першопрохідці діджиталізації ЗМІ / Журналісти і незалежність. Спогади. Свідчення. Документи. //авт..-укл. Юрій Бондар. К. : ВЦ «Академія», 2020. 400 с. С. 300–309.
Shpak, Viktor (2020). UKRAINIAN ENTREPRENEURSHIP IN THE CONDITIONS OF REVIVAL OF MARKET RELATIONS (1990-1995). Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal, 03 (27). - Available at: https://sp-sciences.io.ua/s2743995/shpak_viktor_2020_._ukrainian_entrepreneurship_in_the_conditions_of_revival_of_market_relations_1990-1995_._social_and_human_sciences._polish-ukrainian_scientific_journal_03_27_ (accessed 25 August 2020). ISSN 2391-4165
Шпак В. І. Зародки підприємництва в Україні // Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження : к 2-х ч. / упор. В.М. Лазуренко; І.Ю. Стадник; О.О. Яшан; М-во освіти і науки України; Черкас. держ. технол. ун-т. Частина 2. Черкаси : ЧДТУ, 2020. 192 с. С. 141–147.
Scientific research of the XXI century. Volume 1 : collective monograph / Compiled by V. Shpak; Chairman of the Editorial Board S. Tabachnikov. Sherman Oaks, Los Angeles : GS publishing service, 2021. 430 р. Available at: DOI : 10.51587/9781-7364-13302-2021-001
Small business as a foundation for progressive development / Scientific research of the XXI century. Volume 1 : collective monograph // Compiled by V. Shpak; Chairman of the Editorial Board S. Tabachnikov. Sherman Oaks, Los Angeles : GS publishing service, 2021. 430 р. P. 53-56. Available at: DOI : 10.51587/9781-7364-13302-2021-001-53-56

ОСМОЛОВСЬКА Олена Анатолівна

Дослідницький напрям «Креативне підприємництво у видавничій галузі» у межах наукової теми «Видавничий бізнес в умовах розвитку новітніх технологій».

Об’єкт дослідження: видавничі підприємства

Предмет дослідження: розвиток підприємств видавничої галузі як частини креативної індустрії

Мета дослідження: вивчити форми та механізми креативних інновацій та інноваційних ідей, які застосовуються у підприємствах видавничої галузі

Завдання дослідження:

1. описати перспективи креативного підприємництва як нової парадигми розвитку видавничого бізнесу;

2. визначити місце наукової та професійної комунікації у цій системі;

3. дослідити особливості виробництва інклюзивного видавничого продукту;

4. визначити сучасні тренди видавничої справи;

5. виробити рекомендації щодо функціонування креативних підприємств в умовах трансформації інформаційного середовища.

Очікувані результати:

виявлення нових концептів для розвитку видавничої галузі;
прогнозування перспектив креативного підприємництва, як нової парадигми розвитку видавничого бізнесу;
обґрунтування сутності і впливу наукової та професійної комунікації як елемента цієї системи;
упровадження та вдосконалення вибіркової дисципліни: «Інклюзивна література у сучасному книговиданні».

Поширення результатів:

Міжнародний рівень: виступи на міжнародних конференціях, публікація у виданні, що індексується у міжнародних наукометричних базах даних.
Всеукраїнський рівень: виступи на всеукраїнських конференціях, публікації у фахових виданнях, популяризація результатів дослідження в контексті діяльності
Української видавців та книгорозповсюджувачів.
Міський рівень: участь у науково-практичних семінарах, професійних дискусіях, обмін досвідом з викладачами інших ЗВО.
Університетський рівень: звіт з наукової роботи кафедри видавничої справи за 2019-2024 рр., виступи на науково-методичних семінарах.

ЄЖИЖАНСЬКА Тетяна Сергіївна

Дослідницький напрям «Інтегровані комунікації у видавничому бізнесі» у межах наукової теми «Видавничий бізнес в умовах розвитку новітніх технологій».

у межах наукової теми кафедри видавничої справи Інституту журналістики «Видавничий бізнес в умовах розвитку новітніх технологій»

Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю комплексного осмислення комунікаційних практик, які використовуються видавничими організаціями у роботі на книговидавничому ринку. Багато проблем сучасних видавництв мають комунікаційну природу і можуть бути вирішені шляхом використання інтегрованих маркетингових комунікацій для формування видавничого бренду, оскільки саме вони є потужним інструментом, що управляє репутацією бренду і громадською думкою, сприяє просуванню бренда книжкового видавництва і зміцненню його позицій на ринку. Недостатнє наукове та практичне опрацювання цієї теми і постійне зростання ролі PR-комунікацій у діяльності сучасних українських книговидавництв посилює актуальність теми дослідження.

Об’єктом дослідження є книжкові видавництва України, їх діяльність в умовах кризи та комунікаційних викликів.

Предмет дослідження – особливості інтегрованих комунікації книжкових видавництв України у сучасному медіапросторі.

Мета дослідження: осмислити інтегровані комунікації українських книжкових видавництв в умовах комунікаційних викликів

Завдання:

− проаналізувати фахову літературу з основної проблематики дослідження, з’ясувати позиції зарубіжних та вітчизняних дослідників з питань теорії інтегрованих маркетингових комунікацій у видавничій галузі;

- шляхом проведення емпіричних досліджень на найбільших книжкових фестивалях країни виявити, як читачі оцінюють комунікаційну діяльність українських книжкових видавництв;

- дослідити інтегровані маркетингові комунікації провідних книжкових видавництв України; дослідити механізми ефективного впровадження і функціонування комунікаційних практик у видавничій галузі; описати сучасні комунікаційні практики українських видавництв; узагальнити практичний досвід PR-комунікації видавничих організацій України; узагальнити досвід провідних видавництв з формування PR-комунікації і з’ясувати основні напрями їх діяльності.

- розробити рекомендації і план роботи відділу інтегрованих комунікацій книжкового видавництва.

Очікувані результати:

Дослідження інтегрованих маркетингових комунікацій провідних книжкових видавництв України у сучасному медіапросторі.
Висвітлення результатів дослідження у публікаціях, апробація результатів на конференціях та інших науково-практичних заходах, розробка рекомендацій для видавництв щодо покращення їхніх інтегрованих комунікацій.
Впровадження результатів дослідження у процес формування додаткових фахових компетентностей майбутніх фахівців з видавничої справи та редагування.

Поширення результатів:

Міжнародний рівень: виступи на міжнародних конференціях, публікація у виданні, що індексується у міжнародних наукометричних базах даних.

Всеукраїнський рівень: виступи на всеукраїнських конференціях, публікація у фахових виданнях.

Міський рівень: участь у круглих столах із видавцями-практиками, науково-практичних семінарах, професійних дискусіях, обмін досвідом з викладачами інших ЗВО.

Університетський рівень: звіт з наукової роботи кафедри видавничої справи ІЖ, розроблення РНП і створення ЕНК для студентів, які обрали тематичну спеціалізацію «Реклама та PR у видавничій справі».

Проміжні результати дослідження:

Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз Web of Science чи Scopus:

Монографії

Статті у наукових фахових виданнях

Статті у наукових виданнях

Матеріали конференцій, тези доповідей

Єжижанська Т. С. Проблеми ефективності комунікації відповідно до парадигми мислення медіаспоживача // Матеріали доповідей учасників ІІ Всеукраїнського конгресу із соціальної психології «Соціальна психологія сьогодні: здобутки і перспективи», 7 листопада 2019 року, м. Київ, 2019. C. 134-135. DOI: 10.33120/UCSPProceedings-2019.
Єжижанська Т.С. Ефективна комунікація видавництва із залученням лідерів думок // Матеріали V наукового інтернет-симпозіуму «Мультикультурна комунікація постмодерної доби: обличчя і маски» // https://symposium2018.nethouse.ua/ публікація https://docs.google.com/document/d/e/2PACX1vQyI77JvZuuUwJvud6qKsnbAAUG4f2Ok8U8UIT4dguwsCNb-wlrTolK5zV0uGKWEhx1LQWkVALTcS73/pub
Ежижанская Т. Становление PR-деятельности ведущих украинских книжных издательств // Корпоративные стратегические коммуникации: новые тренды в профессиональной деятельности : материалы Второй Междунар. науч.-практ. конф., Минск, 22–23 февр. 2018 г. / Белорус. гос. ун-т ; редкол.: И. В. Сидорская (отв. ред.) [и др.]. – Минск : БГУ, 2018. – 231 с. – С. 82-85 http://elib.bsu.by/handle/123456789/201957
Єжижанська Т.С. Роль фестивалів буктрейлерів у популяризації новинок книгодруку // Актуальні проблеми теорії, методології та практики соціальних комунікацій: матеріали ІV Міжвузівського наукового семінару (м. Луцьк, 23 трав. 2018 р.) / упоряд. О. М. Мациборська. – Луцьк : ПВНЗ «Академія рекреаційних технологій і права», 2018. – Вип. 4. – С. 20-25.
Єжижанська Т. Гра видавців і держави: патерналізм чи комунікація? // Матеріали IV наукового симпозіуму «Гра в бісер: комунікаційні ігри сучасності // https://symposium2017.nethouse.ua/services/zhizhanska-tetiana-gra-vidavtsv--derzhavi-paternalzm-chi-komunka
Єжижанська Т. С. Видавництво як фактор вибору книги читачами // Соціальні комунікації і нові комунікативні технології: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 10–11 листопада 2017 р. – Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2017. – 108 с. – C. 74-76.
Єжижанська Т. С. Комунікації видавничої організації в сучасному медіапросторі // Соціальні комунікації в інтеркультурному просторі : тези Другої Міжнародної науково-практичної конференції (16 листоп. 2017 р., м. Київ) / Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. – Київ : Видавництво КУБГ, 2017. – 82 с. – С. 63-67.
Єжижанська Т. С. PR-комунікації українських книговидавництв як важлива умова діяльності // Соціальні комунікації і нові комунікативні технології: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 16-17 грудня 2016 р. – Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2016. – 168 с. – С. 74-76.
Єжижанська Т. С. Використання українськими книговидавництвами інтернет-платформ для комунікації із цільовими аудиторіями / Т. С. Єжижанська // Сучасний мас-медійний простір: реалії та перспективи розвитку: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (12-13 жовтня 2016 р.) [наук. ред. В. М. Каленич]. – Вінниця, 2016. – С. 301-307.
Єжижанська Т. С. Інформаційно-комунікаційна діяльність сучасних видавництв // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції «Інформаційно-документаційне забезпечення сучасного суспільства» (19-20 травня 2016 р., м. Київ) / Укладачі С. М. Петькун, Н. Ю. Зозуля, С. О. Стежко. – К. : Державний університет телекомунікацій, 2016. – 132 с. – С. 34-37.

Участь у наукових заходах (конференції, семінари, круглі столи тощо)

Міжнародна науково-практична конференція “Журналістика в епоху цивілізаційних трансформацій» «Соціальні мережі як канали комунікації українських книжкових видавництв (м. Харків, 20 листопада 2020 року).
Міжнародна науково-практична конференція «Медіазнавчі студії в європейському діалозі: науковий та освітній дискурси» (Київ, 13-14 листопада 2020 ІЖ). Тема доповіді: Використання брендингу у видавничій галузі в Україні.
ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Практичні комунікаційні кейси в інклюзивному освітньому середовищі» (Київ, 30 листопада – 1 грудня 2020 року). Тема доповіді «Практичні підходи до промоції книг і читання в інклюзивному освітньому середовищі європейських країн».
Круглий стіл «Реклама й PR в українських мас-медіа: актуальний досвід» (14 травня) (організатор - кафедра реклами та зв’язків з громадськістю ІЖ).
Круглий стіл «Проектна діяльність як фаховий запит сучасної видавничій галузі» в онлайн-форматі (27 березня 2020 року). Тема виступу: «Вплив читачів на комунікацію книжкових видавництв України».
Круглий стіл з видавцями-практиками «Видавнича справа: виклики сучасності», (25 травня 2019 року, Київський університет імені Бориса Грінченка, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів). Тема виступу: «Комунікація книжкових видавництв України: оцінка відвідувачів найбільших книжкових форумів».
Круглий стіл викладачів з видавцями-практиками «Актуальні питання підготовки фахівців з видавничої справи та редагування» Дата: 25 травня 2018 року (ІЖ, КУБГ). Тема виступу: «Підготовка фахівців для українських книжкових видавництв за спеціалізацією «Реклама та PR у видавничій справі» на кафедрі видавничої справи Інституту журналістики».

Публікації студентів за темою дослідження

Кучережко Д. О. Особливості підготовки інтерактивного видання (на прикладі додатка від бюро театралізованих екскурсій) // Збірник матеріалів VІ Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Бібліотека і книга у цифровому медіасвіті: європейський вектор» (30 жовтня 2020 року м. Київ).
Крохмаль О. Співпраця українських книжкових видавництв і Всеукраїнського фестивалю буктрейлерів «Book Fashion» // Збірник матеріалів V Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Бібліотека і книга у цифровому медіасвіті» (Київ, Університету Грінченка, 27 вересня 2019 р.)
Сосєдко К. Д. Книжкові видання видавництва «Ранок» як складова його маркетингового комплексу // Бібліотека і книга у цифровому медіасвіті: матеріали ІV Всеукраїнська студентська науково-практичної конференції (м. Київ, 28 вересня 2018 р. Університет Грінченка).
Cадурська Є. П. Інновації книговидання для дітей в Україні // Бібліотека і книга у цифровому медіасвіті: матеріали ІV Всеукраїнська студентська науково-практичної конференції (м. Київ, 28 вересня 2018 р. Університет Грінченка).
Литвин А. В. Краудфандингові видавничі проекти як явища культури участі // Сучасні тенденції розвитку інформаційно-комунікаційного простору: Матеріали всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (м. Київ, 27-28 квітня 2017 р.) / Навчально-науковий інститут менеджменту та підприємництва ДУТ. - Київ: Державний університет телекомунікацій, Навчально-науковий інститут менеджменту та підприємництва, 2017. – 201 с. – С. 61-62.
Єжижанська Т., Зубченко А. Дитяча абетка-енциклопедія як вид видання // ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми та перспективи розвитку видавничого бізнесу на медійному ринку України» : збірник матеріалів / М-во освіти і науки України, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», ВПІ, каф. ОВПК; редкол. : Ганжуров Ю. С., Шевченко І. Б., Сошинська Я. Є. – Електрон. вид. – Київ, 2017. – 124 с. – C. 53-56.
Литвин А. Краудфандингові платформи як частина видавничого ринку // Всеукраїнська студентська наукова конференція «Актуальні проблеми економічного розвитку підприємств видавничо-поліграфічної галузі»: збірник матеріалів / М-во освіти і науки України, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», ВПІ, каф. ОВПК; редкол. : Ганжуров Ю. С., Шевченко І. Б., Сошинська Я. Є. – Електрон. вид. – Київ, 2017. – 124 с. – C. 53-56.

Створені і сертифіковані ЕНК

Практикум ”Промоція новинок книгодруку” (4 курс, ВСР, денна), https://elearning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=16465, сертифікований, Наказ № 768 від 11.11.2019;
Теорія PR (3 курс, ВСР, денна) https://elearning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=21794;
Практика PR у видавничій справі (3 курс, ВСР, денна) https://elearning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=16311, сертифікований, Наказ № 397 від 03.06.2019;
Маркетинг у видавничій справі (3 курс, ВСР, денна) https://elearning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=20820, сертифіковано у квітні 2020 року;
Медіарілейшнз (2 курс, КВД, денна) https://elearning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=15087, сертифікований, Наказ № 882 від 21.12.2019;
Промоція книг і читання у країнах Європи (2 курс, КВД, денна) https://elearning.kubg.edu.ua/course/view.php?id=23310

ВЕРНИГОРА Ніна Миколаївна

Дослідницький напрям «Видання для дітей як вагомий складник видавничого бізнесу» у межах наукової теми «Видавничий бізнес в умовах розвитку новітніх технологій».

Основні публікації за темою:

Вернигора Н. М. Видання для дітей як сприятливе підґрунтя для інноваційних упроваджень. Видавнича діяльність в умовах розвитку новітніх технологій: вивчення запитів фахівців : монографія. Київ, 2019. С. 114–122.
Вернигора Н. М. Збірник літературно-художніх творів для сучасних підлітків: проблеми видавничої підготовки. Інтегровані комунікації. Київ, 2016. Вип. 1. С. 55–59.
Вернигора Н. М. Книга для дитячої аудиторії: комунікаційний аспект : [наук. доповідь]. Комунікаційні стратегії сучасної школи : всеукраїнська наук.-практ. конф. [м. Київ, 27–28 листоп. 2015 р.]. Київ, 2015.
Вернигора Н. М. Сучасна українська література для дітей: проблеми, досягнення, перспективи. Після падіння тюремного муру. Українська література за роки незалежності: тенденції, проблеми, підсумки (1991–2015 рр.) : матеріали наук.-практ. семінару [м. Київ, 24 верес. 2015 р.]. Київ, 2015. С. 141–146.
Вернигора Н. М. До проблеми дискурсу текстів для дитячого сприйняття. Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2014. Т. 55. С. 115–119.
Вернигора Н. М. Українські дослідники періодики для дітей. Українське журналістикознавство. Київ, 2013. Вип. 14. С. 80–86.
Вернигора Н. М. Книжка для дітей як основне джерело формування загальнолюдських цінностей. Актуальні питання масової комунікації. Київ, 2013. Вип. 14. С. 87–90.
Вернигора Н. М. Проблеми термінології в книговиданні для дітей. Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2013. Т. 52. С. 68–71.
Вернигора Н. М. Вплив ідеології на формування кількісних і якісних показників книжкового репертуару для дітей у ХХ столітті. Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2013. Т. 51. С. 117–122.
Вернигора Н. М. Система книговидання і книгорозповсюдження для дітей в Україні в другій половині ХХ століття. Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2012. Т. 49. С. 120–131.
Вернигора Н. М. Становлення і розвиток українського книговидання для дітей у першій половині ХХ століття. Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2012. Т. 48. С. 78–87.
Вернигора Н. М. Проблематика та функціональне призначення перших книжкових видань для дітей на теренах України. Наукові записки Інституту журналістики. К., 2012. Т. 47. С. 60–72.
Вернигора Н. М. Особливості літературного редагування творів для дітей. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер.: Журналістика. К., 2010. Вип. 17. С. 50–53.
Вернигора Н. М. Жанрова специфіка текстів для дітей. Комунікативно-мовні процеси в сучасному медіа просторі : матер. ХІІІ міжнарод. наук.-практ. конф. з проблем функціонування і розвитку укр. мови «Мовні процеси в сучасному медіа просторі», м. Київ, 29 берез. 2007 р. / за ред. В. В. Різуна ; упоряд. Д. Данильчук, Ю. Єлісовенко, І. Забіяка, А. Мамалига. Київ, 2008. С. 144–148.
Вернигора Н. М. Роль періодичних видань для дітей у формуванні мовних навичок. Стиль і текст. Київ, 2005. Вип. 6. С. 164–167.
Вернигора Н. М. Література для дітей у ХХ столітті: жанрово-тематичний аспект. Наукові записки Інституту журналістики. К., 2004. Т. 14 (січ.–берез.). С. 87–94.
Вернигора Н. М. Вплив фольклору на формування жанрово-тематичних особливостей українських творів для дітей. Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2003. Т. 12 (лип.–верес.). С. 38–42.

АЛЕКСАНДРОВИЧ Марина Василівна

Дослідницький напрям «Креативне підприємництво у видавничій галузі: Сучасні тренди видавничої справи» у межах наукової теми «Видавничий бізнес в умовах розвитку новітніх технологій».

Об’єкт дослідження: сучасні тренди видавничої справи в Україні та світі.

Предмет дослідження: впровадження і трансформації актуальних трендів видавничої справи в Україні та світі.

Мета дослідження: проаналізувати, як виникають, поширюються і трансформуються актуальні тренди видавничої справи в Україні та світі.

Завдання дослідження:

1. Визначити, які тренди є актуальними для українського та світового книговидання.

2. Дослідити, чи мають тренди видавничої справи національну специфіку.

3. З’ясувати шляхи формування, поширення і трансформації трендів видавничої справи в Україні та світі.

4. Схарактеризувати вплив трендів видавничої справи на розвиток книговидання зокрема та культури читання загалом.

5. Розробити рекомендації для українських видавництв у впровадженні певних трендів у своїй діяльності.

Очікувані результати:

1. Визначення сучасних трендів видавничої справи в Україні та світі.

2. Дослідження впливу трендів видавничої справи на розвиток книговидання зокрема та культури читання загалом.

3. Розробка рекомендацій для українських видавництв у впровадженні певних трендів у своїй діяльності.

Поширення результатів:

Виступи на міжнародних конференціях, публікація у виданні, що індексується у міжнародних наукометричних базах даних.

Виступи на всеукраїнських конференціях, публікації у фахових виданнях, популяризація результатів дослідження серед фахової спільноти.

Участь у науково-практичних семінарах, професійних дискусіях, обмін досвідом з викладачами інших ЗВО.

Звіт з наукової роботи кафедри видавничої справи за 2019–2024 рр.

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАУКОВІ ТЕМИ

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАУКОВІ ТЕМИ

ФІГОЛЬ Надія Миколаївна

КОМУНІКАТИВНО-ЛІНГВІСТИЧНИЙ ФЕНОМЕН ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАЛЬНОГО ВИДАННЯ

Актуальність теми

Глобалізація знань, швидкі темпи накопичення та поширення інформації, що спостерігаються останні десятиліття із винайденням та розвитком комп’ютерних технологій, викликають появу нових підходів до навчального процесу. Стрімкий розвиток науково-технічного прогресу привніс чимало змін у всі сфери суспільного життя, не залишивши осторонь й освіту. На сьогодні активно розробляються та впроваджуються різноманітні новітні засоби навчання, такі, як електронні підручники, посібники, освітні інтернет-ресурси тощо. Саме завдяки їм наразі активно впроваджується дистанційне навчання, розширились можливості для самоосвіти та саморозвитку.

Водночас реципієнт інформації вже не в змозі сприймати величезну кількість знань та інформації, які поповнюються аж надто стрімко. Укладені в минулому столітті підручники та посібники безнадійно застарівають. Ці процеси спричинюють пошуки нових форм зберігання та передавання інформації. На допомогу сучасному навчальному процесу прийшов новий вид навчальної літератури – електронне навчальне видання (далі – ЕНВ).

У зв’язку з тим, що останнім часом швидко зростає кількість електронних видань (далі – ЕВ), активно розвивається індустрія розповсюдження електронної інформації, розробляється та вдосконалюється подання інформації на електронному носії, тож і узагальнення набутого досвіду є вкрай важливим та зумовлює актуальність нашої теми.

Сучасні вітчизняні науковці вивчають ЕВ у різних аспектах: історія виникнення, формати, класифікація (Т. Ю. Киричок, О. В. Шмегера), структура (К. Л. Бугайчук, С. Б. Фіялка), особливості підготовки та вимоги до них (В. М. Анохін, О. В. Виштак, О. Г. Корбут, Н. В. Кононець), дидактичні можливості (В. М. Анохін, Л. Е. Гризун, В. М. Мадзігон; С. В. Шокалюк); технології та особливості створення (В. М. Анохін, М. І. Беляєв, Л. І. Білоусова, А. Е. Гризун, Е. К. Блінова, О. Борисенко, Е. М. Вовк, В. М. Гасов, Л. Х. Зайнутдинова); ефективність застосування ЕНВ (І. Василиків, О. О. Гриценчук), їх роль та функції, форма та зміст (В. П. Волинський; Ю. С. Шпак). Окремо аналізують ЕВ з різних галузей знань (О. М. Алєксєєв, А. В. Литви; Г. В. Чукаріна; О. В. Шевчук; І. М. Шупін); ЕНВ із соціально-гуманітарних дисциплін досліджували Н. Самаріна, О. Штомпель і Л. Штомпель та ін. Вимоги до ЕНВ, закріплені у відповідних положеннях та стандартах, також стають предметом зацікавлень науковців (В. П. Вембер; Л. Гаврілова; Т. В. Яковенко). Електронні ресурси як новітнє освітнє середовище досліджували І. Антоненко, О. Баркова, В. Є. Козлов, І. Королюк, Т. Кріль, Д. Крюкова, Л. Крючина, А. Крючин, І. Кузбит, В. Лапінський.

Проте, попри активне зацікавлення науковців, викладачів цією проблематикою, на сьогодні єдиної концепції електронних навчальних видань не існує, є лише поодинокі статті або ж наукові розвідки, в яких розроблено теорію та вимоги до ЕНВ з тієї чи іншої галузі знань. Поза увагою дослідників подекуди лишаються окремі аспекти та прикладні питання розробки ЕНВ, тому так важливо на сьогодні систематизувати набутий практичний досвід та визначити особливості підготовки, редагування, верстки ЕВ порівняно з друкованими виданнями, запропонувати ефективні способи їх удосконалення, визначитися з термінологічною базою.

Об’єкт дослідження – ЕНВ для середньої та вищої школи.

Предмет дослідження – комунікативно-лінгвістичні особливості ЕНВ, переваги та недоліки ЕНВ, процедура стандартизації та сертифікації.

Метою нашого дослідження є аналіз електронних навчальних видань для усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів: середньої загальноосвітньої школи та ЗВО, визначення їхніх комунікативно-лінгвістичних особливостей, виявлення специфіки підготовки, верстки, редагування ЕНВ, аналіз репозитарію ЕВ НАН України, розроблення пропозицій та процедури сертифікації ЕНВ.

Зазначена мета передбачає вирішення таких завдань:

визначити комунікативні та лінгвістичні характеристики ЕНВ, дидактичні вимоги до них;
виявити особливості створення та редагування ЕНВ;
запропонувати рекомендації до створення успішного та ефективного освітнього електронного продукту;
запропонувати процедуру сертифікації ЕНВ.

Пропонована тема передбачає комплексне вивчення такої проблематики:

Комунікативно-лінгвістичні, структурні, особливості ЕНВ для середньої та вищої школи.
Структура та верстка ЕНВ для загальноосвітніх шкіл.
Процедура стандартизації та сертифікації ЕНВ.
Переваги та недоліки ЕНВ.

Методологія дослідження. Для досягнення поставленої мети було застосовано відповідні методи: загальнонаукові (аналіз і синтез, індукція і дедукція, класифікація, порівняння, опис) та спеціальні (анкетування, контент-аналіз, дискурс-аналіз, математичної статистики, кейс-дослідження). Зокрема, описовий та порівняльний методи – для дослідження напрацювань з вивчення проблематики ЕНВ, аналіз та синтез, індукція та дедукція – для створення класифікацій та виведення певних висновків, компаративістський – для порівняння електронних та друкованих навчальних видань. Спеціальні методи: дискурс-аналіз як комплексний метод дозволив дослідити способи взаємодії комунікаторів, контент-аналіз разом з методикою вибірки дав можливість визначити конкретні риси ЕНВ різних освітніх рівнів.

Очікувана теоретична та практична значущість дослідження:

На теоретико-методологічному рівні передбачається:

визначення термінологічного апарату дослідження;
виявлення специфіки електронних навчальних видань для середньої та вищої школи;
удосконалення теорії електронного навчального дискурсу;
розроблення нових концептів для розвитку видавничої галузі;
систематизація переваг та недоліків ЕНВ;
виявлення нових тенденцій у створенні електронних навчальних видань;
створення моделі електронної педагогіки;
визначення складників електронного навчального середовища.

На рівні практичного впровадження передбачається:

надати визначення новим термінам, що перебувають на практичному рівні побутування;
запровадження в освітній процес, розроблення нових навчальних дисциплін, оновлення освітніх програм, створення нових освітніх програм;
практичні рекомендації фахівцям, що планують видавничу діяльність;
створення посібника, довідника для розробників, укладачів ЕНВ;
розроблення процедури стандартизації та сертифікації ЕНВ;
створення платформ для постійної взаємодії академічної спільноти та фахівців практиків видавничої галузі; в тому числі регулярне проведення круглих столів з практиками;
популярний формат висвітлення результатів досліджень (мережеві публікації тощо).

Результати дослідження будуть узагальнені та опубліковані у вигляді:

наукових статей за окремими дослідницькими напрямами;

монографій (колективної та одноосібних);
навчально-методичних матеріалів, зокрема: навчальних посібників,

дістанційних електронних курсів; термінологічних словників тощо.

науково-популярних публікацій.

Керівники теми: Н. М. Фіголь, завідувач кафедри медіапродюсування та видавничої справи, кандидат філологічних наук, доцент.

ІВАЩЕНКО Вікторія Людвігівна

Результати дослідження (2021)

Назва міжнародного дослідницького проєкту: «БАГАТОМОВНА ТЕРМІНОГРАФІЧНА БАЗА ДАНИХ TERM_IN У СИСТЕМІ Е-БІБЛІОГРАФІЇ» (2019-2021) (В.Л. Іващенко – керівник і виконавець)

Проміжні результати дослідження:

Розроблено концепцію зведеного бібліографічного покажчика, який покладено в основу створення багатомовної Термінографічної база даних TERM_IN. Слов’янська термінографія (1990 – 2017) (В. Іващенко). На підготовчому етапі в межах міжнародного дослідницького проєкту Слов’янське термінознавство і термінографія = Slavic terminology and terminography (2014 – 2018) зусиллями членів Термінологічної комісії при Міжнародному комітеті славістів (ТК МКС) зібрано близько 8 тис. термінографічних праць різними слов’янськими мовами за країнами їх видання (Marek Łukasik, Marzena Łukasik, D. Nowacka, M. Bikowski, В. Шчэрбін, В. Дубічинський, Н. Писарська, О. Дяченко, З. Комарова, С. Шелов, Н. Казак, Е.М. Какзанова, К. Любецька, Е.И. Голованова, О. Ковалева, М. Mihaljević, К. Lewis, О. Čmelíková, М. Žagar Karer, S. Atelšek, В. Јовановић, P. Левушкина, J. Levická, K. Велјановска, Н. Мицкоски) – 25 науковців із 10-ти країн (Хорватії, Словенії, Польщі, України, Білорусі, Сербії, Росії, Чехії, Македонії, Словаччини).
Проаналізовано наявні в Україні та за кордоном віртуальні термінографічні лабораторії, вебсторінки термінологічних словників, е-каталоги термінографічних праць та е-покажчики (В. Іващенко).
Сформульовано вимоги до багатомовної Термінографічної база даних TERM_IN. Слов’янська термінографія (1990 – 2017), описано її будову та основні етапи проєктування; прописано технічне завдання для ІТ-фахівця (В. Іващенко).
Для створення робочої версії термінографічної бази даних словники македонською, сербською та хорватською мовами впорядковано у фрагмент зведеного бібліографічного покажчика за 4-ма основними рубриками – за абеткою, галуззю знання, мовою, роком видання; їх попередньо відредаговано, технічно уніфіковано та відправлено на погодження авторам (В.Л. Іващенко).
Для проєктування БД вибрано технологічну платформу, операційну систему та мову її програмування; на цій основі розпочато співпрацю з ІТ-фахівцем над поетапним створенням бази (В. Іващенко, С. Гіденко).
Здійснено переклад основних рубрик меню та метамови ресурсу білоруською, хорватською, російською, польською, сербською, македонською, словенською, чеською, англійською мовами (В. Іващенко у співпраці з M. Górnicz, К. Любецька, К. Lewis, М. Žagar Karer, В. Јовановић, K. Велјановска, I. Bozděchová).
Робочу версію Термінографічної бази даних TERM_IN. Слов’янська термінографія (1990 – 2017):

розміщено на сайті Термінологічної комісії при МКС; наразі в неї завантажено македонські та хорватські галузеві словники (механізм ручного наповнення на етапі доопрацювання – В. Іващенко, С. Гіденко);
презентовано на Всеукраїнському семінарі Термінологія у навчальному процесі (4.10.2019, Київ) на запрошення Термінологічного центру ДНТБ.

8. Етапи роботи над Термінографічною базою даних TERM_IN. Слов’янська термінографія (1990–2017) представлено у наукових доповідях-презентаціях на:

Міжнародній науковій конференції «E-rječnici i e-leksikografija» (9.05.2019, Загреб, Хорватія);
Всеукраїнському семінарі «Термінологія у навчальному процесі» (4.10.2019, Київ);
щорічних робочих засідання Термінологічної комісії при Міжнародному комітеті славістів (у звітах про діяльності Комісії за період 2018–2020 рр.);
вченій раді Інституту журналістики (грудень 2019 р.).

9. Публікації:

Іващенко В.Л., Горбенко Г.В., Гіденко С. Термінографічна база даних TERM_IN у міжслов’янському діалозі: архітектоніка та проєктування. Rasprave: Časopis Instituta za hrvatski jezik i jezikoslovlje. 2020. Vol. 46 No. 2. Str. 669–691. URL: https://cutt.ly/IkXrrF6; https://cutt.ly/ukXe3mR; https://cutt.ly/IkXupaw).
Іващенко В.Л. Слов’янська термінографія кінця ХХ – початку ХХІ століть у діалозі традиційної та електронної бібліографії. Наш jeзик. 2019. Књ. L. Св. 2. S. 387–397 (Београд, Сербія, COBISS).
Іващенко В.Л., Полиця Т. Типологічні різновиди лінгвоконцептуаріїв. Слово и словарь = Vocabulum et vocabularium. 2017. Т. 15. С. 529–534.

10. Створення Термінографічної бази даних TERM_IN привернуло увагу Технічного комітету стандартизації (ТК 144) Інформатизація і документація, який запропонував розробникам співпрацю у форматі індивідуального членства у секторі інформаційних виробництв і сервісів, що було обговорено на засіданні Комітету 12.11.2019.

«БАГАТОМОВНА ТЕРМІНОГРАФІЧНА БАЗА ДАНИХ TERM_IN У СИСТЕМІ Е-БІБЛІОГРАФІЇ»

Об’єкт дослідницького проєкту – Термінографічна база даних TERM_IN як база даних слов’янської термінографії.

Предмет дослідницького проєкту – архітектоніка та основні етапи проєктування бази даних слов’янської термінографії з користувацькими інтерфейсами англійською, українською, польською, білоруською, сербською, македонською, хорватською, чеською, словенською, словацькою та російською мовами.

Мета дослідницького проєкту – створити багатомовну базу даних слов’янської термінографії у форматі об’єднаного онлайн-покажчика періоду 1990–2017 рр. як репрезентативну загальнодоступну е-бібліотеку для користувачів різними мовами з можливістю інформаційного пошуку.

Завдання дослідницького проєкту:

1) зібрати термінографічні праці слов’янськими мовами за країнами їх видання, упорядкувати у зведений бібліографічний покажчик, укласти та відредагувати його (підготовчий етап);

проаналізувати наявні в Україні та за кордоном віртуальні термінографічні лабораторії, вебсторінки термінологічних словників, е-каталоги галузевих словників та е-покажчики термінографічних праць;
сформулювати вимоги до багатомовної Термінографічної база даних TERM_IN, описати будову, основні етапи проєктування; прописати технічне завдання для ІТ-фахівця; вибрати оптимальну технологічну платформу, операційну систему та мову програмування й на цій основі розпочати поетапне формування бази даних у співпраці з ІТ-фахівцем;
описати інтерфейс користувачів 11-ма мовами; конвертувати зведений покажчик галузевих словників у багатомовну термінографічну базу даних, здійснити її автоматичне та ручне наповнення.

Очікувані результати:

на теоретико-методологічному рівні передбачено:

обґрунтування теоретико-методологічних засад міждисциплінарних наукових досліджень, що виформовуються на межі взаємодії функціонально-прикладного напряму бібліографознавства та прикладного термінознавства;
розроблення типології наявних електронних ресурсів у галузі сучасної термінографії та міжгалузевої взаємодії е-термінографії й е-бібліографії;
створення моделі багатомовної термінографічної бази даних формату об’єднаного е-покажчика галузевих словників слов’янських країн;
систематизація основних дослідницьких напрямів е-лексикографії та прогнозування розбудови нових її структурних підрозділів;

2. на рівні практичного впровадження передбачено:

створення Термінографічної база даних TERM_IN. Слов’янська термінографія (1990 – 2017) для фахівців, які працюють у сфері галузевого бібліографознавства й термінознавства, бібліографів, видавців, термінологів, лексикографів, мовознавців та ін. (розпочато створення бази; див. робочу версію за покликанням: http://term-in.net/term-slovniki/);
запровадження до програми навчальної дисципліни «Редагування та стилістика» тем «Термінографічні видання і е-термінографія», «Термінологічні словники в роботі редактора», що передбачає вільне й свідоме оперування поняттями «е-бібліографія», «е-термінографія», «бібліографічна база даних», «термінографічна база даних», «термінологічна база даних», «бібліографічний онлайн-покажчик» та іншими для розуміння галузі;
практичні рекомендації фахівцям, що працюють над укладанням зведених покажчиків, створенням віртуальних термінографічних лабораторій, вебсторінок термінологічних словників, е-каталогів термінографічних праць, бібліографічних онлайн-покажчиків тощо.

Поширення результатів:

Міжнародний рівень: презентація етапів роботи над Термінографічною базою даних TERM_IN. Слов’янська термінографія (1990–2017) у форматах наукових доповідей на міжнародних конференціях, круглих столах, щорічних робочих засідання Термінологічної комісії при Міжнародному комітеті славістів (виголошено доповідь «Термінографічна база даних TERM_IN у міжслов’янському діалозі: архітектоніка та проєктування» на Міжнародній науковій конференції «E-rječnici i e-leksikografija», 9.05.2019, Загреб, Хорватія); звіти про результати діяльності Комісії за період 2018–2020 рр. та 2018–2023 рр.; публікація у виданні, що індексується у міжнародних наукометричних базах даних Scopus, WoS, Hrčak (опубліковано: Іващенко В.Л., Горбенко Г.В., Гіденко С. Термінографічна база даних TERM_IN у міжслов’янському діалозі: архітектоніка та проєктування. Rasprave: Časopis Instituta za hrvatski jezik i jezikoslovlje. 2020. Vol. 46 No. 2. Str. 669–691. URL: https://cutt.ly/IkXrrF6; https://cutt.ly/ukXe3mR; https://cutt.ly/IkXupaw);

Всеукраїнський рівень: виступи на всеукраїнських семінарах (презентовано доповідь і робочу версію бази даних на Всеукраїнському семінарі «Термінологія у навчальному процесі», 4.10.2019, Київ).

Міський рівень: участь у науково-практичних семінарах, професійних дискусіях, обмін досвідом з викладачами інших ЗВО.

Університетський рівень: звіт із наукової роботи Інституту журналістики за 2019–2020 рр.; виголошено доповідь «Багатомовна термінографічна база даних у системі е-бібліографії» на вченій раді Інституту журналістики, грудень 2019 р.).

Результати дослідження (2021)

Назва міжнародного дослідницького проєкту: «СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ТЕРМІНОЗНАВСТВА У МІЖСЛОВ’ЯНСЬКОМУ ДІАЛОЗІ» (2019-2021) (В.Л. Іващенко – керівник і виконавець)

Проміжні результати дослідження:

Обґрунтувано принципи укладання багатомовного словника з урахуванням міжнародного досвіду створення словникових проєктів міжнародними авторськими колективами та словникарської роботи в різних країнах.
Прописано основні етапи роботи над словником для представників різних країн, що є учасниками проєкту.
Створено модель багатомовного вузькогалузевого зведеного словника дефініцій-цитат комбінованого типу та матриці словникової статті (описано мікро- та макроструктуру словника).
Розпочато укладання багатомовного Словника термінів термінознавства (В.Л. Іващенко разом із членами Термінологічної комісії при Міжнародному комітеті славістів, що є представниками 9-ти слов’янських країн).
Основні етапі роботи над Словником термінів термінознавства представлено у форматах наукових доповідей-презентацій:

«Словник термінів термінознавства: макро- та мікроструктура», виголошеної на Міжнародному круглому столі «Terminološki izazovi i novi smjerovi znanstvenih istraživanja» (9.05.2019 р., Загреб);
онлайн-засіданні Термінологічної комісії при Міжнародному комітеті славістів (29.06.2020, Київ);
«Проєкт словника термінів термінознавства у міжслов’янському діалозі» на онлайн-засіданні круглого столу «Terminološki izazovi u 21. stoljeću», 29.10.2020, Загреб, Хорватія);
засіданнях Термінологічної комісії при Міжнародному комітеті славістів (у звітах про діяльності Комісії за період 2019–2020 рр.).

6. Публікації:

Іващенко В.Л. Словник термінів термінознавства: макро- і мікроструктура. Вісник Термінологічної комісії при МКС. Київ – Загреб. 2019. Вип. 3. С. 43–72.
Іващенко В.Л. Поняття термінопростору: проблема визначення й типологічної диференціації (на матеріалі термінознавчої термінології). У вимірах слова. Львів – Дрогобич: «Посвіт», 2019. С. 129–141.
Іващенко В.Л. Поняття «етика термінології» у кореляції суміжних понять. Інтегровані комунікації. 2018. № 6. С. 54–58.
Іващенко В.Л. та ін. Слов’янське термінознавство кінця ХХ – початку ХХІ століть: колективна монографія членів Термінологічної комісії при Міжнародному комітеті славістів / наук. ред. В.Л. Іващенко. Київ: Видавництво «Жнець», 2018. 652 с.
Іващенко В.Л. Моделі семантизації багатозначних термінів у слов'янській лінгвістичній термінографії. Вісник Термінологічної комісії при МКС. 2018. Вип. 2. С.52–73.
Іващенко В.Л. Міжмовні лексичні відповідники як репрезентанти наукових універсалій у термінопросторі славістичного мовознавства. Мова. 2018. № 30. С. 37–48 (Index Copernicus).
Іващенко В.Л. Про діяльність Термінологічної комісії при Міжнародному комітеті славістів у 2013–2018 роках. Вісник Термінологічної комісії при МКС. 2018. Вип. 2. С. 7–32.
Why is Terminology your Passion? Interview with Victoria Ivashchenko. The Terminology Coordination Unit (TermCoord) of the Directorate-General for Translation of the European Parliament / Interviewed by Yelena Radley. 2017. URL: https://cutt.ly/WkXt4Ah.
Iwaszczenko W. Ukrainian School оf Terminology. Polskie i europejskie nutry terminologiczne. Studi@Naukowe / red. M. Małachowicz, F. Grucza. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Instytutu Komunikacji Specjalistycznej i Interkulturowej, Uniwersytet Warszawski, 2017. Т. 38. S 138–225 (Польща).
Gajda, S., Iwaszczenko, W.L. Historia Komisji Terminologicznej przy Międzynarodowym Komitecie Slawistów. Polskie i europejskie nurty terminologiczne / red. M. Małachowicz, F. Grucza. Warszawa: Wyd. Naukowe Instytutu Komunikacji Specjalistycznej i Interkulturowej UW, 2017. T. 38. S. 334–341 (Польща).
Іващенко В.Л. Слов’янське термінознавство: проблематика й перспективи розвитку. Словенска терминологиjа данас / уредн. П. Пипер, В. Јовановић. Београд: Српска академија наука и уметности, Институт за српски језик САНУ, 2017. књ. 28. С. 15–28 (Сербія, COBISS).
Іващенко В.Л. Українська школа термінознавства: історія становлення. Neofilologia dla przyszłości. Warszawa, 2016. Т. 1. S. 47–59 (Польща).
Іващенко В.Л., Лозова Н.Г. Принципи укладання Зведеного словника назв суб’єктів культурної діяльності в українській мові. Вісник Термінологічної комісії при МКС. 2017. Вип. 1. С. 71–78.

«СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ТЕРМІНОЗНАВСТВА У МІЖСЛОВ’ЯНСЬКОМУ ДІАЛОЗІ»

Об’єкт дослідницького проєкту – багатомовний словник слов’янської термінознавчої термінології.

Мета дослідницького проєкту – укласти багатомовний словник слов’янської термінознавчої термінології в паперовому та електронному форматах з опертям на європейський досвід традиційної та електронної термінографії.

Завдання дослідницького проєкту:

проаналізувати наявні словники термінознавчих термінів та узагальнити досвід їх укладання;
визначити класифікаційний статус і формат словника;
розробити концепцію укладання багатомовного вузькогалузевого зведеного словника дефініцій-цитат комбінованого типу, його макро- та мікроструктуру;
прописати основні етапи роботи над словником для представників різних країн, що учасниками проєкту;
укласти словник за участі членів Термінологічної комісії при Міжнародному комітеті славістів.

Очікувані результати:

на теоретико-методологічному рівні передбачено:

обґрунтування принципів укладання багатомовного словника з урахуванням міжнародного досвіду створення словникових проєктів міжнародними авторськими колективами та словникарської роботи в різних країнах;
створення моделі багатомовного вузькогалузевого зведеного словника дефініцій-цитат комбінованого типу та матриці словникової статті;

на рівні практичного впровадження передбачено:

укладання багатомовного Словника термінів термінознавства за авторства членів Термінологічної комісії при Міжнародному комітеті славістів, що є представниками 9-ти слов’янських країн;
створення електронної версії словника у форматі багатомовної бази даних на сайті ТК МКС.

Поширення результатів:

Міжнародний рівень: презентація етапів роботи над Словником термінів термінознавства у форматах наукових доповідей на міжнародних конференціях, круглих столах, щорічних робочих засідання Термінологічної комісії при Міжнародному комітеті славістів (виголошено доповіді-презентації: «Словник термінів термінознавства: макро- та мікроструктура» на міжнародному круглому столі «Terminološki izazovi i novi smjerovi znanstvenih istraživanja», 9.05.2019 р., Загреб; на онлайн-засіданні ТК МКС, 29.06.2020, Київ; презентацію «Проєкт словника термінів термінознавства у міжслов’янському діалозі» на онлайн-засіданні круглого столу «Terminološki izazovi u 21. stoljeću», 29.10.2020, Загреб, Хорватія); звіти про результати діяльності Комісії за період 2018–2020 рр. та 2018–2023 рр.; публікація у міжнародному виданні (опубліковано: Іващенко В.Л. Словник термінів термінознавства: макро- і мікроструктура. Вісник Термінологічної комісії при МКС. Київ – Загреб. 2019. Вип. 3. С. 43–72).

ГАРАЧКОВСЬКИЙ Олександр Ігорович

Дослідницька тема «Науковий журнал ”Слово і час” у соціально-комунікаційному просторі України кінця ХХ – початку ХХІ століття»

Актуальність теми дослідження. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. унаслідок бурхливого розвитку інформаційних технологій Україна стала органічною складовою світової медійної спільноти, яка поступово формує не лише новітню інфраструктуру глобальних комунікацій, а й проникає в усі сфери життя нашого народу. Одним із соціальних полів, а відповідно й сегментом сфери соціальних комунікацій є художня література і наука про неї як галузі творчої діяльності. Література й літературознавство сьогодні «вписуються» в загальний контекст глобальних інформаційних потоків і дій, що й спричинює актуальність вивчення літературознавства з погляду соціальнокомунікаційних процесів.

Журнал Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України «Слово і час» упродовж понад трьох десятиліть перебуває у вітчизняному медійному просторі. Роль і значення часопису в розвитку соціальних комунікацій та сучасного літературного процесу підтверджується тим, що він витримав апробацію складною і суперечливою добою зламу ХХ–ХХІ століть і нині залишається особливим сегментом української журналістики.

Наукові запити доби спричинили естетико-методологічну еволюцію журналу «Слово і час», засновником якого стали Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та Національна Спілка письменників України (з січня 2010 р. – і донині – тільки Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України).

В останні два десятиліття з’явилося кілька досліджень, присвячених осмисленню особливостей рецепції журналу «Слово і час» у вітчизняному науковому й літературно-критичному дискурсі. Так, у дисертаційній роботі К. Олійникової порушена доволі актуальна проблема : науковий журнал
«Слово і час» у соціокультурному контексті епохи (потрактованої не як фон творчої діяльності з нанизуванням розрізнених фактів дійсності, а як співвіднесеність, взаємовплив явищ, тобто як певна концептуальна цілісність доби), у період трансформації ціннісних, естетичних, методологічних та інших констант і домінант. Внаслідок проведеного дослідження авторка наукової праці констатувала відсутність узагальнень цілеспрямованої діяльності редколегії «СіЧі» стосовно консолідації зусиль вітчизняних і діаспорних науковців, які б зачіпали питання визначення ролі літератури в сучасному світі, формування нового типу наукової свідомості, вивільнення її від ідеологічних стереотипів, обґрунтування нових методологічних засад і критеріїв та наукотворчих підходів.

Об’єктом дослідження журнал «Слово і час» є також у студії Л. Реви про жанрову типологію публікацій з питань літературної біографіки в часописі; у статті О. Гарачковської про українську сатиру й гумористику в концептуальному викладенні цього видання та інші. Але досі немає жодної праці, присвяченої аналізу медійних здобутків і втрат академічного журналу.

Отже, актуальність теми дослідження обумовлена гострою потребою системного осмислення ролі наукового журналу про літературу (літературознавчого часопису) «Слово і час» в українському медіапросторі в умовах сучасної «культури тотальної інформаційності» (О. Іванова).

Об’єкт дослідження – науковий журнал «Слово і час», що видається 9 1990 року по 2020 рік (понад 360 видань).

Предмет дослідження – комплексний і сучасний ціннісно-функціональний і комунікаційний статус літературознавства, з одного боку, і наукове журнальне видання як концептуальна модель та сегмент української журнальної періодики, що експлікує соціальні комунікації щодо науки про літературу, презентує та формує цей статус, – з іншого.

Мета дослідження – проаналізувати роль і місце наукового журналу «Слово і час» в українському медіапросторі, здобутки і втрати часопису, що є суб’єктом представлення та формування ціннісно-функціонального й комунікаційного статусу літературознавства в українському соціально-комунікаційному просторі кінця ХХ – початку ХХІ ст.

Досягнення поставленої мети зумовлює виконання таких завдань:

провести історіографічний аналіз проблеми та оцінити стан вивчення українських журналів у медіапросторі;
визначити та осмислити основні напрямки дослідження наукового (літературознавчого) журналу «Слово і час» у міждисциплінарному дискурсі: літературознавство, соціальні комунікації, філософія, мистецтвознавство;
проаналізувати мас-медійну проблематику в експлікації та рецепції наукового журналу «Слово і час»;
висвітлити «інтермедіальний текст» у наукових студіях журналу;
осмислити літературознавчий журнал «Слово і час» як медіасуб’єкт постколоніальної доби;
простежити медіатизацію жанрової парадигми часопису;
розглянути рецепцію журналу «Слово і час» у новітній медійній оптиці.

Хронологічні межі дослідження зумовлені специфікою існування літературознавчого журналу «Слово і час» (з 1957 до 1990 року – «Радянське літературознавство») в умовах сучасного медіапростору й охоплюють 1990-2020 рр. Водночас автор дисертаційної роботи при потребі залучатиме видання часопису «Радянське літературознавство» попередніх десятиліть.

Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань будуть використані такі методи наукового дослідження:аналізу та синтезу для узагальнення теоретичних поглядів на поняття «науковий журнал», «медіа», «соціальні комунікації», «соціально комунікаційний простір»; інтертекстуальний та інтермедіальний для аналізу та інтерпретації наукових текстів, оприлюднених у журналі «Слово і час». Структурний метод аналізу текстів масової комунікації буде застосовано щодо вивчення можливостей видання журналу як цілісного на рівні композиційного (формального) та архітектонічного (змістового) потенціалів його структури. Можливості контент-аналізу будуть використані для вивчення змісту статей, повідомлень і матеріалів, що побачили світ на шпальтах журналу «Слово і час».

Теоретико-методологічні засади ддослідження становлять концептуальні праці: з теорії та методології гуманітаристики (Р. Барт, М. Бахтін, Ю. Крістева, Ю. Лотман, М. Ямпольський та ін.); з теорії соціальних комунікацій і практичної соціології преси (О. Александров, В. Буряк, В. Владимиров, В. Іванов, О. Іванова, І. Михайлин, Б. Потятиник, Г. Почепцов, В. Різун, Н. Сидоренко, О. Холод, В. Шкляр та ін.); теоретичні та історико-літературні студії (Г. Бітківська, О. Гарачковська, В. Дончик, М. Зубрицька, М. Коцюбинська, В. Кузьменко, К. Олійникова, Л. Рева, А. Ткаченко, Л. Скупейко, Ю. Шерех, Г. Штонь та ін. ).

Проміжні результати дослідження:

Результати дослідження відбито в публікаціях:

Harachkovskyi О. «Slovo i Chas» journal in the ukrainian information space. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації». 2021. Т. 32 (71).
№ 6. С. 138–141 (категорія «Б»);
Гарачковський О. Журнал «Слово і час»: медійні здобутки і втрати. Імідж і репутація: сучасні тенденції і виклики: мат-ли Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 18-19 берез. 2021 р. Київ: Вид. центр КНУКіМ, 2021. С. 79–87;
Гарачковський О. Науково-теоретичний журнал «Слово і час» у медійній рецепції Григорія Штоня. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2023. Том 34 (73). № 1. Ч. 2. С. 206–211 (категорія «Б»).