Гондюл Олександра Дмитрівна

Дослідницький напрям «Медіакомунікативні технології» в межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».

Назва дослідження: «Ігрові технології в медіа: стратегії комунікативного впливу».

Актуальність дослідження. У зв’язку з мінливістю суспільних процесів у світі, постійними змінами й рансформаціями, що породжують нові виклики, суспільство та окремі інституції мають шукати нові рішення, аби долати наявні проблеми й попереджати виникнення нових. Не оминають такі виклики й медіа. Утримувати увагу споживача медіаконтенту, зацікавити та залучати до суспільних процесів стає дедалі складніше. Відповідно медіа тестують різноманітні формати та інструменти для взаємодії з аудиторією. Для ефективного впливу на сучасного споживача медіа потребує нових інструментів, що забезпечать отримання певних вражень. Одним із таких інструментів є ігрові технології в медіа, або гейміфікація — «використання елементів ігрового дизайну в неігрових контекстах для поліпшення взаємодії з користувачем (UX) та залучення споживачів» (С. Детердінг, Д. Діксон, Р. Халед, Л. Нейк). До таких технологій відносимо: 1) власне ігри — новинні ігри, відеоігри на соціально значущу тематику, симуляційні та рольові ігри тощо; 2) ігрові елементи — взаємодія з медіапродуктом, досвід прийняття рішень, вирішення кейсу, уплив на подальший хід історії, персоналізація і тощо. Використання ігрових технологій під час споживання медіаконтенту дає споживачу можливість взаємодії з об’єктом уваги медіа, що передбачає спрощене, але, за певних умов, навіть краще пояснення складних суспільно політичних взаємозв’язків, ніж це можуть запропонувати традиційні журналістські тексти. Ефективність і популярність ігрової журналістики виявляється також у тому, що сучасний споживач прагне виконувати не лише роль спостерігача, а й бути учасником медійних процесів. Ігрові технології за своєю природою є ідеальною платформою для створення ефекту особистої участі.
Мета дослідження — проаналізувати дизайн вражень від вибору стратегії комунікативного впливу на споживача через застосування конкретного інструментарію ігрових технологій в медіа. Це дозволить виявити релевантні формати гейміфікації в медіа для ефективнішої взаємодії зі споживачем.
Завдання дослідження:
1) окреслити теоретико-методологічні засади ігрової журналістики та термінологічно-поняттєвий апарат дослідження;
2) розкрити специфіку застосування ігрових технологій в українських та світових медіа як інструменту дизайну вражень, розробити їхню типологію;
3) проаналізуати основні різновиди стратегій комунікативного впливу медіа на споживача в суспільно-політичному контексті;
4) виявити кореляції «комунікативна стратегія — інструментарій ігрових технологій — ефект комунікації / отримання враження» та розробити практичний інструментарій ефективного використання гейміфікації в медіа;
5) розробити модель поетапного використання гейміфікованих інструментів в медіа, протестувати її та надати рекомендації для ключових стейкхолдерів щодо впровадження таких технологій;
6) проаналізувати зарубіжний досвід освітніх практик з ігрових технологій у медіа та впровадити його в навчальний процес на Факультеті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка у форматі дисципліни «Гейміфікація ЗМІ».
Об’єктом дослідження є ігрові технології в медіа.
Предмет дослідження — особливості застосування ігрових технологій у медіа в кореляції з обраною стратегією комунікативного впливу.
Очікувані результати:
1) розроблення рекомендацій для ключових стейкхолдерів (національних та регіональних медіа, комунікаційних відділів українських компаній та прес-служб державних і місцевих органів) щодо використання ігрових технологій в медіа;
2) упровадження результатів дослідження в навчальний процес на Факультеті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка;
3) подальше вивчення ігрових технологій в соціальних комунікаціях, для реформування медіасистеми України та покращення функціонування українських медіа;
4) розроблення на базі дослідження лекційних курсів, практичних занять;
5) використання матеріалів у роботі журналістів, працівників аналітичних центрів, політиків та дипломатичної служби; компаніями, які мають окремі підрозділи, що відповідають за комунікаційний менеджмент; під час організації курсів підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, що викладають на спеціальності 061 Журналістика.
Проміжні результати:
1) зібрано та опрацьовано за темою дисертації 70 позицій наукової літератури та інших джерел;
2) розроблено концепцію дослідження: сформульовано об’єкт, предмет, мету, завдання, методологію. Визначено актуальність, новизну, теоретичне й практичне значення;
3) окреслено термінологічно-поняттєвий апарат дослідження;
4) написано обґрунтування теми дисертації, розроблено план-проспект дослідження, затверджено тему дисертації на вченій раді Університету (протокол № 10 від «30» листопада 2022 р.);
5) участь у симуляційній грі CuDi (Cultural Diplomacy) 4 вересня 2022 року від Берлінської організації CRISP на тему викликів у взаємодії між країнами у сфері культури та ролі культурної дипломатії в цьому процесі.

Домовленість про співпрацю з організацією в межах підготовки дисертації щодо особливостей створення та впровадження симуляційних ігор на суспільно- важливу тематику;
1) наукова публікація в межах проведення науково-практичної конференції «Актуальні питання сучасної науки:
історія, теорія, практика» (15 грудня 2022 р., участь дистанційна): Гондюл О.Д. Наукові дослідження
застосування ігрових технологій в медіа. Мультидисциплінарний науковий часопис «Нотатки сучасної науки».
2022 р., №3;
2) упровадження в навчальний процес: викладання навчальної дисципліни як вибіркової «Гейміфікація ЗМІ»;
3) участь у наукових заходах (конференціях, семінарах тощо):

• International Conference CuDi «Cultural Diplomacy to Counter Desinformation» (3–5 вересня 2022 року, Берлін, Німеччина, тема доповіді: «DiploMEDIAcy as a new tool» / «Медіадипломатія як новий інструмент»);
• European Journalism Training Association (EJTA) Annual Conference «MEDIA AND TRUST: Teaching Journalism Students how to Work With Trustworthy Sources and Deal With Untrustworthy Media Environments» (13–14 жовтня 2022 року, Тбілісі, Грузія, тема доповіді: «How to stay independent in untrustworthy media environments» / «Як залишатися незалежним у ненадійному медіасередовищі»);
• Спільна міжнародна дискусія студентів Університету Грінченка та Мельбурнського університету (20 жовтня 2022 року, онлайн-телеміст з Мельбурном, Австралія, тема доповіді: «Role of journalism during the russian war against Ukraine» / «Роль журналістики під час війни рф проти України»);
• Міжнародний онлайновий круглий стіл на тему «Міжнародні медіакомунікації у цифрову епоху» (10 листопада 2022 року, Київ, тема доповіді: «Роль гейміфікації в медіа у взаємодії зі споживачами медіаконтенту»);
• JERAA Conference (Journalism And Education Research Association of Australia) «Journalism In Post-Normal Times» (7 грудня 2022 року, Перт, Австралія, онлайн участь, тема доповіді: «At the frontline: The role of journalism in the war for Ukraine’s existence» / «На передовій: роль журналістики у війні за незалежність України»).

Зражевська Ніна Іванівна

Дослідницькі напрями «Медіаосвіта», «Медіадискурс», «Теорія медіа» в межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах»
Назва дослідження: «Концептуальні засади сучасного медіадискурсу: ідеологічний та політичний контексти».

Актуальність дослідження полягає у застосуванні різних теоретичних підходів до розуміння явища медіаконтролю (ідеологічного і політичного контекстів), ураховуючи основні традиційні критичні теорії та новітні дослідження некласичної науки, що акцентують увагу не лише на аналізі методів медіапримусу, а й на складних структурних елементах самого явища сучасних медіа як інструменту інтерпретацій і народження нового змісту з метою зміни соціальних настанов та погодження з владою.
Об’єкт дослідження. У дослідженні медіа є об’єктом уваги з погляду їх здібності конструювати реальність, служити політичним і економічним інтересам верхівки або інших медіаконтролерів (критична парадигма). Також ми розглядаємо медіа не лише як відвертий пропагандистський інструмент, а й як феномен комунікації, спроможний бути силою, що спонукає суспільство приймати рішення, які суперечать їхнім власним інтересам. Такий підхід дає змогу зосередитися на прихованих елементах соціального примусу, які транслює медіа.
Предмет дослідження — сучасні мейнстрім медіа та явища медіакультури (серіали, соціальнімедіа) як інструменти ідеологічного і політичного впливу.
Мета дослідження — актуалізувати й розширити поняття «медіаконтроль» у контексті міждисциплінарних підходів для аналізу сучасного інформаційного простору та дослідити, чому медіаконтроль потрібно розглядати не лише з погляду критичної теорії, а й у зв’язку зі специфікою самих медіа та їх розширення в повсякденних практиках участі та репрезентації.
Завдання:
1) проаналізувати теорії критичної школи в кореляції з методами культурально-соціологічного, феноменологічного та деконструктивістського підходів до розуміння владної ролі й функцій медіа в суспільстві;
2) виявити та описати основні технології медіа примусу, що здійснюються сучасними мейнстрим медіа.
Очікувані результати дослідження:
1) написання розділу в колективній монографії;
2) розроблення на базі дослідження лекційних курсів, практичних занять, упровадження результатів дослідження у викладання навчальних дисциплін на Факультеті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.
Проміжні результати:

1) написання навчального посібника: Зражевська Н. І. Теорія медіа та суспільства. Київ, 2022. 198 с.;
2) упровадження в навчальний процес модуля підвищення кваліфікації викладачів Університету Грінченка «Медіаосвіта» (травень-червень 2022);
3) індексовано статтю у виданні, що входить до наукометричної бази Scopus: Zrazhevska, N., Angelova,M., Brovko, O., Lisnevska, A., Polishchuk, T., Fruktova, Ya. The Specifics of Creating Student Multimedia Projectsin University Humanitarian Educationunder the Conditions of the Pandemic. International Journal of Information and Education Technology. 2022. Vol. 12(11). P. 1198-1204;
4) вийшли друком статті у фахових, закордонних та ін. виданнях:

• Зражевська Н.І. Медіа як інструмент медіаконтролю і як засіб соціального примусу. Держава та регіони. Серія соціальні комунікації. 2022. Вип. 1(49). С. 122-129;
• Зражевська Н. І. Awareness And Understanding Of The Content And Forms Of Media Culture In The Context Of Media Education. Integrated Communication. 2021. Vol. 1(11). P. 6-12;
• Зражевська Н. І. Оповідні стратегії сучасного медіатексту. Social Communication: Theory and Practice. 2022. Vol. 14(1). P. 53-70; 
• Зражевська Н. І. Структурні особливості та комунікаційний потенціал сучасних серіалів. Obraz. 2022. Vol.3(40). P. 39–50;
• Зражевська Н. І. THEORETICAL FOUNDATIONS OF THE MEDIA CULTURE STUDY AS A SOCIO-COMMUNICATIVE PHENOMENON. Держава та регіони. Серія соціальні комунікації. 2022, № 4 (52) С. 3-11;
• Зражевська Н. І. Наративний рівень новин. СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА СУЧАСНОЇ НАУКИ: Матеріали конференції, 2022, Київ, Україна). C. 34-39. URL: http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog/book/169;

5) виступи на конференціях, симпозіумах, круглих столах:

• Міжнародна науково практична конференція «СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА СУЧАСНОЇ НАУКИ» (Таврійський національний університет імені Вернадського, Київ, Україна, 11-12 листопада, 2022). Доповідь «НАРАТИВНИЙ РІВЕНЬ НОВИН»;
• Міжнародний круглий стіл «Міжнародні медіакомунікації у цифрову епоху» (Київський університет Імені Бориса Грінченка, 10 листопада 2022 року). Доповідь «Доксинг і вігілантизм - явища сучасного інтернет-дискурсу»;
• International scientific conference “EXPRESSIONS OF INFORMATION AND COMUNICATION THEORY AND PRACTICE” ( 2022, 28-29 April 2022, Vilnius, Lithuania). Presentation “Media control as an instrument of social compulsion”.

Семенюк Олег Анатолійович

Дослідницькі напрями «Медіалінгвістика в системі медіазнавчих студій», «Медіакритика» в межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах»     .

Назва дослідження: «Особливості використання мовних засобів у сучасних медіа: досягнення комунікативної мети»

Актуальність дослідження. У сучасних умовах становлення інформаційного суспільства особливої актуальності набуває вивчення дискретних одиниць медіа (медійних текстів) та основних інструментів їх створення. Швидке закріплення концепції медіації, медіа як посередників у середовищі науковців та практиків пов’язане, зокрема, з інтересом до вивчення проблем медіамовлення, особливостей функціонування мови у сфері масової комунікації. Сучасні медіа України характеризуються поєднанням різноманітних способів, форм та стилів подання інформації. Комунікативні особливості (комунікативний стиль) представлення інформації є, з одного боку, наслідком суспільного життя (економічного і культурного стану суспільства), а з другого –  засобом формування певного сприйняття соціальної реальності.

Медійний простір, основою якого є комунікація взагалі, – це не тільки інформаційний гіпертекст, але й соціальний інститут, що відтворює та формує суспільну свідомість, спосіб життя, оцінку цього життя тощо. Сучасний український мас-медійний простір – це відбитки старих і нових соціальних процесів, поле, на якому яскраво помітна багатовекторність внутрішньо- та зовнішньополітичного життя, соціально-економічної орієнтації тощо. Особливими чинниками впливу на нього є явища, пов’язані з процесом  глобалізації. Особистість, людина, яка існує у цьому просторі, потрапляє в різні його течії, постійно перебуває в «потоці» з різними за інтенсивністю та температурою течіями. 

 Основним інструментом комунікації є мова. Можна вважати до певної міри слушною думку, яка висловлювалася ще наприкінці ХХ століття, що мова масової комунікації здійснює політичне моральне, наукове, художнє та ін. виховання й освіту особистості та колективу. Якщо взяти за аксіому, що стиль, мова інформації формує, перш за все, ставлення як до самої інформації, так і до умов, що її продукують, то реципієнт, продукувач і користувач інформації повинен весь час пристосовуватися до її засвоєння й опрацювання.

Об’єкт дослідження –особливості використання мовних одиниць (та лінгвістичного інструментарію загалом) у сучасних медіа, критичний аналіз медіатексту.

Предмет дослідження – чинники, які впливають на функціонування мовних одиниць та виконання ними комунікативної функції.

Мета дослідження –  узагальнення, розширення і поглиблення знань практичного використання мови у професійній діяльності журналіста.

Завдання:

1) виокремити й описати екстралінгвальні (політико-ідеологічні, психологічні, соціокультурні) чинники, які впливають на особливості функціонування мовних, зокрема      лексичних і фразеологічних одиниць, в дискурсі медіа;

2) надати рекомендації щодо ефективного використання мовних засобів створення емоційного ефекту,  аксіологічної виразності тощо;

3)  розглянути особливості розуміння і використання прецедентних текстів у мас-медійному дискурсі;

4) визначити комунікативні особливості застосування стандарту і нонстандарту в мас-медійному дискурсі тощо;    

5) акцентувати увагу на критичному лінгвістичному аналізі тексту як важливому елементі медіакритики.

Очікувані результати дослідження:

–· формування нового знання щодо лінгвістичних інструментів сучасних медіа;

– організація наукових досліджень лінгво-комунікативних особливостей мас-медійного дискурсу;

– розроблення на базі дослідження лекційних курсів, практичних занять;

– упровадження результатів дослідження у викладання навчальних дисциплін “будь ласка, зазначте всі свої дисципліни” на Факультеті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.

 

Проміжні результати:

• доповіді та  обговорення на наукових конференціях:
• Сьомі міжнародні наукові читання пам’яті члена-кореспондента НАН України Юрія Олександровича Карпенка (29–30 вересня 2022 року, Одеса). Доповідь на пленарному засіданні (“Зміна суспільних поглядів і переконань як один із факторів трансформації семантичних і аксіологічних характеристик лексичних одиниць”);
• XV Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІ століття» (14 16 вересня 2022 р., Одеса). Доповідь секційна (“Військова лексика в дискурсі сучасних українських ЗМІ: проблеми вживання”);
• «І Міжнародна науково-практична конференція «Міжкультурна комунікація в контексті глобалізаційного діалогу: стратегії розвитку» (25-26 листопада 2022 р., Одеса). Доповідь секційна (“Роль антропологічної культури в процесі комунікації”);.
• «Міжнародна науково-практична конференція «Соціальні комунікації: теорія і практика сучасної науки» (11–12 листопада 2022 р., Київ, ТНУ ім. В. Вернадського). Доповідь секційна (“Імпліцитні впливи реклами на сучасний дискурс”).

вийшли друком праці:

• Семенюк Олег. Імпліцитні впливи реклами на сучасний дискурс. Соціальні комунікації: теорія і практика сучасної науки: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 11–12 листопада 2022 р., м. Київ. – Львів-Торунь: Liha-Pres, 2022. С.79-83;
• Семенюк Олег. Роль антропологічної культури в процесі комунікації. Міжкультурна комунікація в контексті глобалізаційного діалогу: стратегії розвитку: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 25–26 листопада 2022 р., м. Одеса. – Львів – Торунь: Liha-Pres, 2022. Ч. 3. С.105-109;
• Семенюк О.А. Оцінні конотації лексичних одиниць як фактор досягнення комунікативної мети в дискурсі сучасних ЗМІ (на прикладі слів іномарка, євробляха). Полігранна філологія без кордонів (до 65-літнього ювілею професора Тетяни Анатоліївни Космеди): колективна монографія / відп. ред. докт. філол. наук Т. Ф. Осіпова, докт. філол. наук Н. В. Піддубна, докт. філол. наук О. В. Халіман. Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2022. С. 316-323;
• Семенюк О.А. Зміна суспільних поглядів і переконань як один із факторів трансформації семантичних і аксіологічних характеристик лексичних одиниць. Записки з українського мовознавства: Зб. наук. праць. 2022. Вип. 29. С. 339-350;    
• Семенюк О.А. Мас-медіа воєнного часу: проблеми лінгвістичного інструментарію. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Т.33 (72). №5. С.259-264.

Терещук Віталій Іванович

Дослідницький напрям «Медіасистеми» в межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».

Назва дослідження: «Макрорегіональні медіасистеми: становлення та місце у постбіполярному світі».

Актуальність дослідження. Становлення та розвиток глобальної медіасистеми системи безпосередньо пов’язані з виразними процесами політичної та культурної гравітації на рівні макрорегіонів, що має відчутний вплив на розвиток медійної сфери. Разючі відмінності у політичному, економічному, культурному тощо розвитку окремих регіонів призвели до виникнення низки регіональних медіасистем як окремих сутностей глобальної медіасистеми, які мають порівняно виразну інтегральність та специфічні особливості. Утворення цих систем пов’язано з процесами міждержавної та недержавної кооперації в медійній сфері, які в різні періоди та в різних регіонах мали різне підґрунтя, різний ступінь інтенсивності та ефективності. Інформаційна та, зокрема, медійна сфера стала предметом уваги та кооперації як на державному, так і на недержавному рівнях. Як наслідок, з’явилися регіональні інституції, покликані забезпечувати синергію в розвитку регіональних медійних систем і в адвокації інтересів країн регіону в міжнародних інформаційних відносинах. Це дозволяє говорити про інституціональний вимір функціонування регіональних медіасистем. Серед іншого, ці системи впливають на баланс сил на відповідній регіональній арені, адже вправне використання медійного потенціалу може посилювати і навіть до певної міри замінювати традиційні чинники, що визначають «силу» актора та його місце у системі регіональних (а також глобальних) міжнародних відносин.
Можна впевнено говорити про наявність узгодженої стратегії міжнародного співробітництва в галузі інформації і комунікації, що дозволяє констатувати наявність політичного й нормативного вимірів функціонування глобальної та регіональних медіасистем. Крім того, важливим є переформатування конфліктного потенціалу, оскільки транскордонні ЗМК створюють технологічну основу для ведення інформаційних та гібридних війн з втручанням у медійний простір інших держав. Це створює нові виклики міжнародній та регіональній безпеці.
Об’єкт дослідження — макрорегіональні медіасистеми.
Предмет дослідження — особливості становлення та розвитку макрорегіональних медіасистем.
Мета дослідження — проаналізувати політичні та соціально-економічні аспекти розвитку макрорегіональних медіасистем як інтегральних сутностей та як підсистем глобальної медіасистеми.
Завдання:
1) структурувати на компаративному рівні особливості розвитку макрорегіональних медійних систем;
2) виявити чинники, що визначають інтегральність макрорегіональних медійних систем;

3) виявити місце макрорегіональних медійних систем в глобальній системі;
4) розкрити політичні та соціально-економічні аспекти становлення й розвитку макрорегіональних медійних систем;
5) охарактеризувати макрорегіональні медіасистеми як об’єкти міжнародного мовлення.
Очікувані результати дослідження:
1) формування нового знання щодо макрорегіональних медіасистем;
2) організація наукових досліджень окремих макрорегіональних медіасистем;
3) упровадження результатів дослідження у викладання навчальних дисциплін на Факультеті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.
Проміжні результати:
1) участь у наукових заходах (конференціях, семінарах тощо):

• Всеукраїнська науково-практична конференція «Публічне управління в умовах воєнного стану та вектор післявоєнного розвитку» (11 листопада 2022 року, Миколаїв). Тема доповіді «РФ як ключова загроза інформаційній безпеці України: тернистий шлях визнання у доктринальних документах»;
• ІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Актуальні проблеми міжнародних відносин і регіональних досліджень» (9 листопада 2022 року, Луцьк). Тема доповіді «Соціально-економічні аспекти становлення медіа-простору Субсахарської Африки»;
• Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Європейська інтеграція і транскордонне співробітництво» (14 жовтня 2022 року, Луцьк). Тема доповіді «Інституційний вимір формування європейської панрегіональної медіа-системи». 

Архів