«МЕДІАЗНАВЧІ СТУДІЇ В НАУКОВОМУ ТА ОСВІТНЬОМУ ДИСКУРСАХ» (2019–2024) (наукова тема ФЖ)
Проміжні результати дослідження (2023)
На засіданні вченої ради Факультету журналістики, яке відбулося 20 червня 2023 р., у межах наукової теми "Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах" (керівники теми: доц. Г.В. Горбенко, декан Факультету журналістики, канд. пед. наук; проф. В.Л. Іващенко, заступник декана з наукової роботи, проф. кафедри видавничої справи, докт. філол. наук.) було презентовано проміжний звіт з дослідницького напряму «Медіаспоживання та виявлення цінностей особистості журналіста в Україні» (виконавці й доповідачі: Петренко С.І, докт. філософії з журналістики, доц. кафедри журналістики та нових медіа; Балабанова К.Є. канд. пед. наук, доц. кафедри медіапродюсування та видавничої справи).
Проміжні результати дослідження (2021)
На засіданні вченої ради Інституту журналістики, яке відбулося 23 грудня 2021 р. у межах наукової теми Інституту журналістики було презентовано проміжний звіт про виконання дослідницького напряму "Неформальна медіаосвіта в Україні та країнах ЄС" (керівники наукової теми: Г.В. Горбенко, директор Інституту журналістики, канд. пед. наук, доц.; В.Л. Іващенко, заступник директора з наукової роботи, проф. кафедри видавничої справи, докт. філол. наук, ст. наук. співр. Керівники дослідницького напряму: Фруктова Я.С, канд. пед. наук, доц.; Виконавці: Зражевська Н.І., д-р наук з соціальних комунікацій, професор, професор кафедри журналістики та нових медіа; Курбан О.В., к. н. із соціальних комунікацій, доцент кафедри реклами та зв’язків з громадськістю; Лісневська А.Л., канд. пед. наук, доцент, доцент кафедри журналістики та нових медіа; Нетреба М.М., к. н. із соціальних комунікацій, доцент кафедри реклами та зв’язків з громадськістю; Гондюл О.Д., викладач кафедри журналістики та нових медіа. Студенти: Чепурнова Я., Сокол Л., Короткевич Д., Сіраш Д., Соболєва А., Ходієва С.
Фруктова Яна Станіславівна (координатор дослідницьких напрямів)
Дослідницький напрям «Неформальна медіаосвіта: європейський досвід, українські практики» у межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».
Координтор теми: Фруктова Я.
Співвиконавці: Горбенко Г., Гондюл О., Лісневська А.
Проміжні результати:
- опрацьовано нормативно-правові документи ЄС з питань медіаосвіти громадян та «Концепцію впровадження медіаосвіти в Україні» щодо формування у дітей та молоді медіаобізнаності, медіаграмотності й медіакомпетентності відповідно до вікових та індивідуальних особливостей; узагальнено досвід впровадження медіаосвіти в шкільну та позашкільну освіту, професійну підготовку педагогів у країнах Північної (зокрема Швеція, Фінляндія, Велика Британія, країни Балтії), Західної (Австрія, Німеччина, Франція), Центральної (Польща), Південно-Східної (Болгарія) Європи;
- підготовлено й проведено Форум із медіакомпетентності для вчителів та психологів закладів загальної середньої освіти міста Києва (16.11.2019); опитано 100 учасників Форуму щодо професійних інтересів, узагальнено результати та визначено затребувані дисципліни медіазнавчого циклу; триває розроблення анкети для педагогів та соціологічне опитування [за результатами Форуму] та анкетування педагогів (44 педагоги), проходять анкетування 386 осіб 3-х вікових категорій з усієї України;
- розроблено модулі та впроваджено сертифікатну програму «Медіакомпетентність» (базовий рівень, пілотний проєкт) за 4-ма тематичними блоками: «Медіабезпека», «Медіапсихологія», «Медіавиробництво», «Медіатехнології»; оновлено програми тренінгів «Медіакомпетентність», «Брендинг освітньої установи»;
- розроблено нову дистанційну програму для слухачів Медіашколи (2020), триває її апробація; проаналізовано покроковий план популяризації освітнього проєкту «Медіашкола Університету Грінченка» за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та оцінено ефективність його промоції за допомогою вебаналітики та опитування; проведено конкурентний аудит українських шкіл-лідерів із медіаграмотності, за допомогою системно-аналітичного методу проаналізовано цільову аудиторію для нового кейса проєкту «Медіашкола Університету Грінченка»: школяр, студент, вчитель, бізнесмен;
- вийшли друком 1 розділ монографії та 2 статті у фахових виданнях: Горбенко Г.В., Фруктова Я.С «Професійна медіаосвіта педагогів провідних країн Європи: історія та сьогодення», Неперервна професійна підготовка фахівців в умовах формування спільного європейського освітнього простору, Черкаси.(2020);
- The Specifics of Creating Student Multimedia Projects in University Humanitarian Education under the Conditions of the Pandemic / M. Angelova, A. Lisnevska, O. Brovko, Y. Fruktova, N. Zrazhevska, T. Polishuk . International Journal of Information and Education Technology. 2022. Т. 12, № 11. С. 1198–1204. URL: https://doi.org/10.18178/ijiet.2022.12.11.1739 (дата звернення: 09.11.2022);
- Лісневська А., Фруктова Я. Ризики маніпулятивного впливу аудіовізуального контенту цифрових медіа в добу постправди // Інформаційно-комунікаційна безпека: сучасні тренди : моногр. / Бровко О. О. [та ін.] ; за заг. ред.: Курбан О. В., Лісневська А. Л. - К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2022. 650 с.;
- Лісневська А.Л., Фруктова Я.С. Неформальна медіаосвіта науково-педагогічних працівників: психологічний та аудіовізуальний компонент. ХХVІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні тенденції розвитку вищої освіти та академічного партнерства в умовах воєнного часу».16-17 березня 2023 року, Київський міжнародний університет.
Мітчук Ольга Андріївна
Дослідницький напрям «Медіакультура» у межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».
Назва дослідження: «Українська інформаційна культура в системі медіакомунікацій».
Актуальність дослідження зумовлена системними змінами у функціонуванні суспільства та індивідуумів, що стало наслідком процесів інформаційної глобалізації. Конвергенційні процеси докорінним чином трансформували соціальну вагомість фактологічної і документальної компоненти контенту, розширили контентне наповнення та типологічну структуру носіїв інформаційної культури, зумовили розвиток нових підходів до керування інформаційними потоками, дали потужний поштовх до розвитку та перегляду поняттєвої бази інформаційної діяльності.
Об’єкт дослідження: інформаційна культура як чинник системи медіакомунікації.
Предмет дослідження: є носії української інформаційної культури.
Мета дослідження: полягає в розкритті ключових чинників сучасного та історичного аспектів носіїв української інформаційної культури в контексті фіксації та створення ними для суспільного обговорення реальної суспільно-політичної та соціальної інформації, що дасть можливість проаналізувати ступінь й можливості її вільної інтерпретацій в суспільстві.
Завдання:
1) дослідити теоретико-методологічні засади функціонування феномену інформаційної культури;
2) окреслити значення інформаційної культури минулого для сучасного розуміння взаємозв’язку інформації як чинника культурної спадщини у контексті комунікації поколінь;
3) виявити проблему ціннісності української інформаційної культури кінця ХІХ — початку ХХ століття.
Очікувані результати дослідження:
- написання розділу в колективній монографії;
- розроблення на базі дослідження лекційних курсів, практичних занять, упровадження результатів дослідження у викладання навчальних дисциплін на Факультеті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.
Проміжні результати:
1) вийшли друком статті:
- які індексовано у виданнях, що входить до наукометричної бази Scopus:
- Mitchuk, O., Shayda, N., Sydorenko, N., Pohrebniak, I., Horodenko, L. (2023). The role of information and communication processes in acilitating the decisions of economic entities in the bitcoin market. Amazonia Investiga, 12 (66), 244 - 260. https://doi.org/10.34069/AI/2023.66.06.23 (Scopus)
- Mitchuk, O., Penchuk, I., Podluzhna, N., Shirobokova, O., Tregub, A. Changes in social communication as a tool of social work under the influence of digitalization. Estudios de Economia Aplicada, 2021, 39(3), 4717 (Scopus)
- Kryvka, E., Mitchuk, O., Bykova, O., ...Khamedova, O., Voitovych, N. Social Media Applications as an International Tool for the Development of English-Language Communicative Competencies Journal of Curriculum and Teaching, 2022, 11(6), pp. 1–15 (Scopus)
- що опубліковані у фахових українських виданнях (категорія Б)
- Мітчук О., Крупський І. Інформаційно-комунікаційна діяльність: контентні та аудиторні характеристики // Образ. 2023. Вип. 1 (41). С. 46-54. DOI: (фахове видання)
- Мітчук О., Горбенко Г., Погребняк І., Конструювання новинної реальності в масмедіа. Держава і регіони: Науково-виробничий рецензований журнал. Серія: Соціальні комунікації. 2022. №.3 (51). С.46-52 (фахове видання)
- Mitchuk O., Haidur N. The Concept of «Communication» in the System of Social Communications. Образ. 2021. Вип. (47). С. 68-71 (фахове видання)
- Мітчук О., Гайдур Н. Особливості взаємодії факторів соціокомунікаційної діяльності // Образ. 2021. Вип. 3 (37). С. 17-26 (фахове видання)
2). написано розділ монографії:
Мітчук О. А. Modern trends in the functioning of media studies in informational, scientific and educational discourse. Theoretical and methodological principles of the functioning of the phenomenon of liberal information culture: Monograph. Tallinn: Teadmus OÜ, 2023, P. 92-133 (monograph.pdf (teadmus.org) )
Лісневська Аліна Леонідівна
Дослідницький напрям «Аудіовізуальний медіаконтент як розділ медіазнавства» у межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».
Назва дослідження: «Аудіовізуальний контент в сучасних медіа».
Актуальність дослідження зумовлена потребою осмислення тенденцій розвитку технологій і форматів аудіовізуального контенту, а також комунікаційної системи його розповсюдження.
Об’єкт дослідження: комунікаційні проєкти на мультимедіних та аудіовізуальних платформах українських медіа.
Предмет дослідження: аудіовізуальні формати, їх жанрово-стильові та типологічні особливості в системі проєктної діяльності медійніків.
Мета дослідження: виявити жанрово-стильові й типологічні (форматні) особливості контенту в українських медіа.
Проміжні результати:
1) вийшли друком статті в закордонних виданнях:
- Axiological Fundamental Pillars of the Formation of Public Opinion in the Media / A.Lisnevska, O. Kurban, O. Brovko, O.Holik, I. Kyianytsia, D, Yatsiuk, Economic Affairs 2022. № (67 (5)). с. 869-876. ISSN 0976-4666 URL: http://ndpublisher.in/admin/issues/EAv67n5v.pdf (дата звернення 20.03.2023)
- The Specifics of Creating Student Multimedia Projects in University Humanitarian Education under the Conditions of the Pandemic / M. Angelova, A. Lisnevska, O. Brovko, Y. Fruktova, N. Zrazhevska, T. Polishuk . International Journal of Information and Education Technology. 2022. Т. 12, № 11. С. 1198–1204. URL: https://doi.org/10.18178/ijiet.2022.12.11.1739 (дата звернення: 09.11.2022).
- В спеціалізованих журналах категорії Б
- Лісневська А.Л. До питання роботи журналіста з відеоконтентом в сучасному інформаційно-комунікаційному просторі. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Том 31 (70). № 3. 2020. С. 216-221.
- Лісневська А.. Новикова Р. Аудіовізуальний контент в культурній журналістиці воєнного часу: до питання національної ідентичності.
Синопсис: текст, контекст, медіа 29 (2), 131–138с.
4) написано розділ монографії:
Лісневська А., Фруктова Я. Ризики маніпулятивного впливу аудіовізуального контенту цифрових медіа в добу постправди // Інформаційно-комунікаційна безпека: сучасні тренди : моногр. / Бровко О. О. [та ін.] ; за заг. ред.: Курбан О. В., Лісневська А. Л. - К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2022. 650 с.
Lisnevska А., Kutsai T., Kutsai Y. On professional competencion of journalists in the context of digitalization and diversification of videocontent // The challenges in the development of future specialists/ Collective monograph / editors Gina Aurora Necul, Dr.Prof. Viktor Koval/ - Galati : Galati University Press, 2021. 254 p. P. 42-53.
ISBN 978-606-696-214-8
Publisher : Universites Dunarea de Los Galati, Romania
- Лісневська А. розділ монографії КНТЕУ «Медіалогія»
5) підготовлені й оприлюднені тези на конференціях
- Лісневська А.Л., Фруктова Я.С. Неформальна медіаосвіта науково-педагогічних працівників: психологічний та аудіовізуальний компонент. ХХVІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні тенденції розвитку вищої освіти та академічного партнерства в умовах воєнного часу».16-17 березня 2023 року, Київський міжнародний університет.
- Лісневська А. Репортажний відео контент в журналістиці воєнного часу. Тези. Матеріали Міжнародної науково-практична конференція «Медійні комунікації в сучасному світі» Кримський міжнародний форум : філологія та журналістика. , Київ, 20-21 листопада 2022 р - Таврійський національний університет імені О.Верналського
- Лісневська А. Л., Новикова Р. А. Аудіовізуальний контент і культурна журналістика в українському медіапросторі: до питання національної ідентичності Шоста Міжнародна наукова конференція «ІНФОРМАЦІЯ, КОМУНІКАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ В ГЛОБАЛІЗОВАНОМУ СВІТІ» 18–20 травня 2023 року, Київ
- Lisnevska A.. Novykova R. Audiovisual content for journalists and amateurs (students) as a tool for formation national identity German and Slavic Studies International Multidisciplinary Conference Main Challenges And Issues Of University Education In War Conditions: Ukraine – 2022 on April 27st, 2023 at the University of Manitoba, Winnipeg.
- Журналістика та реклама: вектори взаємодії : тези доп. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 19 березня 2020 р.) Специфіка впливу аудіовізуального контенту на «людину медійну» https://knute.edu.ua/file/MTIyMzc=/baa8ee02a63764b6b4567b4766abb414.pdf#page=163
- Лісневська А. Імплементація в журналістську освіту європейських практики та Директив ЄС з регулювання впливу аудіовізуального контенту. Участь в Міжнародній конференції «Медіазнавчі студії в Європейському діалозі: освітній та науковий дискурс», 14 листопада 2020 р, Київ, Київський університет імені Бориса Грінченка
- Лісневська А.Л. Аудіовізуальний образ Бориса Грінченка: специфіка недійної рецепції. Участь у Всеукраїнської наукової конференції «Грінченкознавство : проблематика і перспектива досліджень» 14 грудня 2020 року, Київ, Київський університет імені Бориса Грінченка
Опробація результатів дослідження відбувається на аудіовізуальних студентських проектах. А саме «Інше життя війна» Це проєкт-сповідь, особиста рефлексія про війну в Україні, проживання емоцій, думок через аудіовізуальну природу фіксації дійсності. Фіксація подій та глобальних змін у житті грінченківців надали можливості для екзістенційної рефлексії майбутніх медійників в аудіовізуальному форматі на широкий загал через медіа університету (Астудія, Словопис, Live is true). Місія проєкту - звернути увагу суспільства на відчуття і переживання під час повномасштабної війни, сприяти розвитку національної самосвідомості й ідентичності. Унікальність проекту полягає в особливості формату контенту - це рефлексії студентів-журналістів про пережиті події, які об’єднані навколо однієї теми. Цей проект документує реальні емоції та події з перших вуст, аби винести це на широкий загал, тим самим ставши активним учасником інформаційного фронту. Вперше відеорефлексія на сторінці Facebook була опублікована 18 квітня 2022 року, проект тривав до 20 червня 2022 р, таким чином етап реалізації тривав протягом 2 місяців. Найбільше матеріалів було опубліковано в травні 2022 року.
Одаренко Оксана Василівна
Дослідницький напрям: «Штучний інтелект в медіа та культурі» у межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».
Назва дослідження: «Штучний інтелект як чинник медіа сфери».
Актуальність дослідження зумовлено потребою осмислення тенденцій розвитку технологій штучного інтелекту як засадничого чиннику розвитку сучасної медіа сфери.
Дослідження за напрямком «Штучний інтелект в медіа та культурі» спрямовано на формування у фахівців сфери медіа уявлень про сучасний стан розвитку «високих технологій», зокрема, технологій штучного інтелекту та можливостей їх використання у медіа, освіті та культурі.
Дослідження «Штучний інтелект як чинник медіа сфери» передбачає визначення сфер застосування технологій штучного інтелекту у сучасній медіа сфері, аналіз нормативно-правових і етичних норм, а також ризиків використання «високих технологій» та формування прогнозів щодо перспектив застосування штучного інтелекту у діяльності працівників медіа.
Об’єкт дослідження: Технології штучного інтелекту останніх поколінь.
Предмет дослідження: Технології штучного інтелекту останніх поколінь як чинник розвитку медіа сфери.
Мета дослідження: Визначити основні напрямки трансформації медіа сфери під впливом штучного інтелекту останніх поколінь.
Завдання:
- З’ясувати потенціал технологій штучного інтелекту останніх поколінь щодо трансформації медіа та соціокультурних сфер.
- Визначити основні тенденції використання технологій штучного інтелекту останніх поколінь в медіа сфері.
- Охарактеризувати специфіку штучного інтелекту останніх поколінь як тригеру медіа загроз.
Очікувані результати дослідження:
- Формування нового знання щодо трансформацій медіа сфери під впливом технологій штучного інтелекту останніх поколінь.
- Підготовка наукових публікацій за темою дослідження.
- Упровадження результатів дослідження у викладання навчальних дисциплін з тематики медіа безпеки, інфокомунікаційних технологій, професійних стандартів журналістської діяльності та журналістських розслідувань на Факультеті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.
Проміжні результати:
- Вийшли друком публікації:
Одаренко О.В. Журналистика и искусственный интеллект // International scientific and practical conference «The European development trends in journalism, PR, media and communication»: conference proceedings, February 26–27, 2021. Wloclawek, Republic of Poland: «Baltija Publishing». 179 pages // P. 149 – 152.
Одаренко О.В. Теоретико-методологічні засади та змістовні характеристики викладання дисципліни «Медіа безпека» у вищому навчальному закладі // Scientific and pedagogic internship «Innovative methods of the organisation of the education process for the specialties “Journalism” and “Management of Socio-Cultural Activity” in Ukraine and EU countries”»: Internship proceedings, February 22 - April 2, 2021. Włocławek: Izdenieciba «Baltija Publishing», 2021. 76 pages // P. 32 – 40.
Одаренко О.В. Актуальні моделі генерації медіа контенту // Матеріали ХХХVІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку сучасної науки в країнах Європи та Азії» // Збірник наукових праць. – Переяслав, 2021 р. – 199 с. // С. 116 – 118 (СЕКЦІЯ: СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ. МЕДІА) // http://conferences.neasmo.org.ua/uploads/conference/file/87/conference_30-30.4.2021.pdf
- Участь у наукових та науково-методичних конференціях
Одаренко О.В. «Штучний інтелект нового покоління як інструмент пропаганди та контрпропаганди». Виступ на Міжнародній науково-практичній онлайн-конференції студентів, аспірантів, молодих учених та практиків (24 – 25 травня 2023 р., Київський університет імені Бориса Грінченка, факультет журналістики).
- З тематикою дослідження пов’язані стажування при кафедрі соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського національного універистету імені Тараса Шевченка (1 травня – 1 червня 2023 р. та 10 квітня – 10 травня 2018 р.).
- З тематикою дослідження пов’язані міжнародні стажування:
№ ComSI-22208-KSW dated 02.04.2021 CERTIFICATE Odarenko Oksana Vasylivna, Senior Lecturer, Department of Journalism and New Media Borys Grinchenko Kyiv Universiry has completed the scientific and pedagogical internship at Cuiavian Uniersity in Włocławek (Włocławek, the Republic of Poland) during the period from February 22 – April 2, 2021.
INNOVATIVE METHODS OF THE ORGANISATION OF THE EDUCATION PROCESS FOR THE SPECIALTIES “JOURNALISM” AND “MANAGEMENT OF SOCIO-CULTURAL ACTIVITY” OF UKRAINE AND EU COUNTRIES” in the specialty “Social Communication” in the volume of 6 credits (180 hours) Kujawska Szkoła Wyźsza we Włocławku.
- Результати дослідження використані при викладанні навчальних дисциплін «Медіа безпека», «Основи виробництва медіапродукту: виробництво інтернет-контенту», «Технологія підготовки огляду: Технологія підготовки інтернет-огляду», «Дослідження медіаринку: Контент-маркетинг у цифрових медіа», «Візуалізація медіа-контенту: Мультимедійні технології», «Комунікативістика: Мультимедійні технології», «Комунікативістика: Сучасні інформаційні технології», «Медіаграмотність», «Медіграмотність: Медіакультура», «Медіа культура», «Професійні стандарти та безпека діяльності. Безпека професійної діяльності журналіста», «Теорія і практика новітніх медіа», «Методика проведення журналістського розслідування», «Сторітелінг» на Факультеті журналістики (раніше – Інституті журналістики») Київського університету імені Бориса Грінченка та у діяльності як тренера «Медіа школи» даного університету, а також тренера та учасника Міжнародної сертифікаційної програми «Комунікаційна безпека», аналітичній та експертній діяльності.
- Запропоновано курс за вибором «Штучний інтелект в медіа та культурі» для студентів бакалаврату Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.
- Запропоновано курс за вибором «Новітні соціальні мережі та медіа платформи» для студентів магістратури Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.
Куцай Тамара Іллівна
Дослідницький напрям «Можливості та потенціал сторітелінгу. Сторітелінг: основи, ефективність та застосування» у межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».
Назва дослідження: «Сторітелінг: основи, ефективність та застосування».
Актуальність дослідження зумовлена потребою осмислення сучасних тенденцій на інформаційному ринку та застосування нових механізмів для передачі й засвоєння інформації. Одним із новітніх інструментів, популярним у світі, є сторітелінг. Оскільки старі інструменти передачі інформації відходять у минуле, а на зміну їм приходять нові, український інформаційний ринок також повинен мати розуміння та способи використання цього важливого й ефективного інструменту, яким і є сторітелінг.
Об’єкт дослідження: медіапродукція в українських та іноземних ЗМІ
Предмет дослідження: різні жанри й види медіапродукції, які вдаються до застосування сторітелінгових інструментів.
Мета дослідження: виявити жанрово-стильові та структурні особливості історій в медіапродукції.
Завдання:
1) розглянути домінуючі елементи сторітелінгу в медіапродукції;
2) проаналізувати застосування сторітелінгових інструментів у різних жанрах та видах медіапродукції;
3) окреслити плюси та мінуси сторітелінгу на інформаційному рінку.
Очікувані результати дослідження:
1) формування нового знання просторітелінг;
2) підготовка наукових публікацій за темою дослідження;
3) упровадження результатів дослідження у викладання навчальних дисциплін «Сторітелінг», «Журналістика: тенденції та технології» на Факультеті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.
Грисюк Володимир Петрович
Дослідницькі напрями «Маніпуляційні технології в медіа», «Медіадискурс», «Теорія медіа» в межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».
Назва індивідуального дослідження: «Аналіз основних тенденцій трансформації інформаційного простору».
Актуальність дослідження. Аналіз магістральних змін в інформаційному просторі України та світу має вирішальне значення для оцінки ефективності роботи медіа в умовах криз: політичних, соціальних, економічних, воєнних тощо. У цьому контексті необхідно визначити основні форми та рівні інформаційних маніпуляцій, зокрема завдяки інструментам фактчекінгу та верифікації даних.
Об’єкт дослідження: медіа як засоби передавання, зберігання та відтворення інформації.
Предмет дослідження: нові інструменти, технології та форми у роботі ЗМК у процесі масштабної трансформації інформаційного простору під тиском політичних, соціальних, економічних, воєнних криз.
Мета дослідження – визначення основних тенденцій трансформації інформаційного простору шляхом моніторингу та аналізу матеріалів ЗМК.
Завдання:
1) виконувати пошук, оброблення та аналіз інформації з ознаками маніпуляцій;
2) дослідити реакцію аудиторії на інформаційний продукт чи на інформаційні акції, зважаючи на положення й методи соціально комунікаційних наук;
3) виявити ключові тенденції трансформації інформаційного простору.
Очікувані результати дослідження:
1) провести анкетування студентів факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка та Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
2) розроблення вибіркової дисципліни «Маніпуляційні технології в ЗМІ» для студентів факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка;
3) участь у всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях, представлення проміжних результатів дослідження; публікації у збірниках тез, фахових наукових журналах, у тому числі індексованих у міжнародних наукометричних даних;
4) проходження міжнародних стажувань та підвищення кваліфікації задля набуття необхідних навичок та компетентностей для проведення окремих етапів дослідження;
5) впровадження в навчальний процес окремих модулів, пов’язаних з аналізом трансформаційних процесів у медіа в умовах глобальних криз.
Проміжні результати:
1) проведено анкетування «Медіаспоживання студентів-журналістів в умовах війни» понад 200 студентів факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка та Навчально-наукового інституту журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (зібрані дані зведено у таблиці задля подальшого аналізу в межах дослідження);
2) розроблено та запропоновано вибіркову дисципліну «Маніпуляційні технології в ЗМІ» для студентів 3 курсу факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка у 2023-2024 навчальному році. У межах
цієї дисципліни студенти: 1) аналізуватимуть інформаційний простір на предмет поширення дезінформації, пропаганди, а також інших маніпуляційних технологій; 2) вивчать шляхи протидії інформаційним маніпуляціям, дезінформації, пропаганді; 3) ознайомляться з сучасними науковими працями, в яких розглядається проблема виявлення фейків та інформаційних вкидів; 4) розглянуть інструменти та засоби, завдяки яким відбувається викривлення інформаційного простору; 5) розглянуть психологічні ефекти впливу ЗМІ на громадську думку; 6) аналізуватимуть процеси таблоїдизації та сексуалізації медіа.
https://elearning.kubg.edu.ua/local/gdo/catalog/course.php?id=3116
3) виступи на конференціях та публікації наукових тез:
- Грисюк В., Єфімова М. (2023). Помилки у процесі фактчекінгу, які знижують його валідність (на основі аналізу робіт студентів- журналістів). Соціальні комунікації: теорія і практика сучасної науки: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 11–12 листопада 2022 р., Київ – Львів-Торунь, 30-33. URL: http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog/view/169/2438/5799-1
- Грисюк В., Заіка В. (2023). Трансформації в медіа під час війни: виклики в сучасному медіапросторі. V Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми медіапростору» (6 квітня 2023 р.). URL: http://journ.univ.kiev.ua/nauka1/06042023-2
- Глухенька В., Грисюк В. (2023). Тематичні та жанрові різновиди контенту українських видань екологічного профілю. Міжнародної наукової конференції «Соціальні комунікації в умовах глобалізаційних процесів: стан, тенденції, перспективи», 16-17 травня 2023 р., м. Тернопіль. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://tnpu.edu.ua/naukova-robota/konference/_Sotsialni_komunikatsii_v_umovakh_hlobalizatsiinykh_protsesiv_stan_tendentsii_perspektyvy.pdf
- Грисюк В., Орел А. (2023). Роль соціальних мереж у сприйнятті літератури та мистецтва. V Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Новітні тенденції в медіагалузі» (4 квітня 2023 р.). URL:
- http://journ.univ.kiev.ua/nauka1/04042023-2
Опубліковані статті в наукових журналах:
- Mialkovska L., Zhvania L., Rozhylо M., Terebus O., Yablonskyy M. & Hrysiuk V. (2023). Digital Tools in Teaching the Mass Media Language. World Journal of English Language, Vol. 13, No. 4, 43-46. URL:
https://www.sciedupress.com/journal/index.php/wjel/article/view/23639/14729 (входить до наукометричної бази Scopus) - Грисюк В. (2022). Сексуалізація та об’єктивізація на телебаченні. Екранознавство, №6, 68-71. URL: https://ktm.journ.knu.ua/nauka/
4) проходження міжнародного науково-методичного стажування:
• «Fundraising and Organization of Project Activities in Educational» (Department of Polish-Ukrainian Studies of Jagiellonian University in Krakow), Career Development Center of NGO Sobornist Zustricz (Poland, Ukraine / 180 hours / 6 credits ECTS). Сертифікат – SZFL-001490 (лютий – березень 2022 р.).
підвищення кваліфікації:
• «Правила безпеки життєдіяльності в умовах війни та надзвичайних ситуацій» з 27 лютого по 24 березня 2023 року з обсягом навчального часу 120 академічних годин / 4 кредити ЄКТС. Сертифікат №KU 02070944000339-23.
5) впровадження окремих модулів, пов’язаних з аналізом трансформаційних процесів у медіа, у нові робочі програми таких навчальних дисциплін: «Науково-практичні дослідження в журналістиці: Медіааналітика», «Соціологія та психологія управління медіа: Медіаменеджмент та медіамаркетинг», «Управління і промоція медіапроєктів», «Медіалінгвістика та креативне письмо: Креативне письмо та наративи в медіатексті».
Петренко Світлана Іванівна
Дослідницькі напрями «Правда як метакатегорія та метацінність журналістики» та «Цінності особистості журналіста як основа правдоцентричної позиції журналіста в медіадіяльності» в межах колективної теми «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».
Назва індивідуального дослідження «Виявлення цінностей особистості журналіста».
Актуальність дослідження зумовлена стрімким наростанням таких явищ медіареальності як «постправда», «постжурналістика». Релятивізація усіх сфер життя поступово перетворює світ у суспільство постцінностей і постсутностей. Однією зі стрижневих причин цього явища в сучасному високотехнологізованому світі є криза правди як глобальна проблема. Правда як метакатегорія журналістики сутнісно пов’язана з засадничими морально-етичними цінностями та в комплексі з ними складає єдину ціннісну правдоорієнтовану (правдоцентричну) систему. Ці засади є принципово важливими для соціальновідповідальної журналістики, місію якої покликані реалізувати журналісти як соціальновідповідальні, ціннісноорієнтовані, правдоцентричні особистості.
Об’єкт дослідження: правда як фундаментальна підвалина ціннісної системи медіаккомунікацій і журналістики.
Предмет дослідження: цінності особистості журналіста та їхня роль в формуванні правдоцентричної позиції журналіста в медіадільності.
Мета дослідження – вивчення ціннісних орієнтирів та установок майбутніх журналістів як професіоналів медіадіяльності, виявлення місця правди у системі цінностей майбутніх журналістів та динаміки їх змін у процесі оволодівання журналістським фахом, що дасть можливість відповідно корегувати освітній процес задля отримання релевантних, орієнтованих на суспільні цілі результатів.
Завдання дослідження:
1) виявити індивідуальні цінності особистості;
2) з’ясувати, які з цих цінностей є керівними при прийнятті рішень, здійсненні морального вибору;
3) виявити місце правди серед цінностей особистості майбутнього журналіста.
Очікувані результати дослідження:
- написання наукових статей у фахових виданнях за результатами дослідження;
- написання розділу до навчального посібника;
- розроблення на основі результатів наукового дослідження лекційних, практичних і семінарських занять, спрямованих на формування ціннісно орієнтованої, правдоцентричної позиції професіонала медіа, та інтеграція в навчальний процес на Факультеті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка;
- розроблення нових навчальних дисциплін і блоків для освітньо-професійної підготовки фахівців журналістики та медіакомунікацій та впровадження результатів дослідження у їх викладанні на Факультеті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.
Проміжні результати:
- проміжний звіт поданий і обговорений на Вченій раді Факультету журналістики (презентація додається);
- вийшли друком наукові праці в наукових зарубіжних і вітчизняних фахових, індексованих виданнях:
- Петренко, С.І. (2022). Духовна природа слова як засобу комунікації та творення у взаємопов’язаності з категорією правди. Актуальні питання масової комунікації, (31), 12-24. Відновлено з: https://doi.org/10.17721/CIMC.2022.31.12-24 Журнал індексується в Index Copernicus, Directory of Open Access Journals (DOAJ), EBSCO, Google Scholar, ICI Journals Master List..
- Петренко, С. І. (2022). «Наука правди» в біблійному дискурсі у площині соціальних комунікацій і журналістики. Grail of Science, (12-13), 404-410. Відновлено: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.29.04.2022.066 Міжнародний науковий журнал індексується в Index Copernicus.
- Петренко, С. І. (2020). Правда як поняття в історіографічному дискурсі з позицій соціальнокомунікаційного підходу: категорійні властивості й функції, співвіднесеність з поняттям «істина». Наукові записки Інституту журналістики, 2(77), 22-42. Відновлено з: https://doi.org/10.17721/2522-1272.2020.77.2 Індексується в Index Copernicus, Google Scholar, ERIHPLUS.
- Петренко, С. І. (2020). Проблема правди в журналістиці на зламі епох. Актуальні питання масової комунікації, 28, 56-67. Відновлено з: https://doi.org/10.17721/2312-5160.2020.28.56-67 Журнал індексується в Index Copernicus, Directory of Open Access Journals (DOAJ), EBSCO, Google Scholar, ICI Journals Master List.
- Petrenko, S. (2019). Truth as the Problem of Journalism: the Search of the Absolute Meanings. Problem space of modern society: philosophical-communicative and pedagogical interpretations: collective monograph. Part IІ. Warsaw: BMT Erida Sp. z o.o,636-654.
- Petrenko, S. (2019). Truth in soviet journalism: imitation, manipulations, consequences. Fundamental and Applied Researches in Practice of Leading Scientific Schools, 31 (1), 166-172. Retrieved from: https://doi.org/https://doi.org/10.33531/farplss.2019.1.32 Індексується в Index Copernicus, Google Scholar, ERIHPLUS (European Reference Index For The Humanities And Social Sciences), ESJI, International Scientific Indexing, Crossref.
- Петренко, С. І. (2019). Правда і «своя правда» як виклики журналістики постмодерної доби. Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика, 46, 371–381. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.46.10076 Індексується в Index Copernicus, Google Scholar,
- Петренко, С. І. (2019). Правда мотиву, правда слова, правда дії, правда факту в площині соціальнокомунікаційної взаємодії. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Соціальні комунікації, (16). Відновлено з: https://periodicals.karazin.ua/sc/article/view/15121
- Петренко, С. І. (2019). Правда як соціальнокомунікаційна категорія в контексті «народної філософії». Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Соціальні комунікації, (15). Відновлено з: https://periodicals.karazin.ua/sc/article/view/15114.
«НЕПЕРЕРВНА ПРОФЕСІЙНА ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ІЗ ЖУРНАЛІСТИКИ: ЄВРОПЕЙСЬКІ СТУДІЇ» (2024–2029) (проєкт наукової теми кафедри)
Керівник – доц. І. В. Погребняк.
Виконавці:
- проф. В.В. Георгієвська;
- проф. О. А. Мітчук;
- проф. каф. Ю. В. Колісник;
- доц. І. В. Погребняк;
- доц. А. Л. Лісневська;
- доц. С. І. Петренко;
- доц. О. А. Хамедова;
- доц. Т. І. Куцай;
- доц. каф. Я. С. Фруктова;
- доц. каф. Н. В. Харкевич;
- доц. каф. Г. В. Безулік;
- ст. викл. О. В. Одаренко;
- ст. викл. Р. Я. Ратушний;
- ст. викл. В. В. Козак;
- ст. викл. Я. М. Жмака;
- ст. викл. М. С. Гриценко;
- ст. викл. М. С. Ангелова;
- викл. Я. О. Бакаєвич;
- викл. В. П. Грисюк;
- викл. С. Г. Біла.
«ЖУРНАЛІСТИКА РІШЕНЬ В УКРАЇНІ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ» (2019–2021) (наукова тема кафедри)
Керівник Гандзюк В.О.
Учасники дослідження: Гандзюк В., Гондюл О., Куцай Т., Лісневська А., Одаренко О., Пастушина В., Фруктова Я., Хамедова О.
Обґрунтування дослідження:
- Сталий розвиток - це розвиток, який відповідає потребам сьогодення без шкоди для здатності майбутніх поколінь задовольняти власні потреби. Суть цієї форми розвитку полягає в стабільному взаємозв'язку між людською діяльністю та світом природи. Однак одна з проблем, з якою стикаються експерти в цьому напрямку, полягає в тому, що мета сталого розвитку до кінця не сформована і її основні концепції досі обговорюються. Відповідно, дана тема вимагає більших наукових та практичних досліджень.
- Роль Цілей полягає в тому, що кожен може зробити свій внесок, і кожен внесок, малий чи великий, вплине на наш світ. Нині розпочалась декада 2020, яка спрямована на досягнення усіх показників по Цілях сталого розвитку за наступні 10 років відповідно до Порядку денного зі сталого розвитку.
- Аналіз усіх аспектів сталого розвитку дозволяє впровадити мультидисциплінарність, адже усі аспекти є інтегрованими і потребують дослідження не лише як окремі частини, а і комплексно у взаємозв’язках одні з одними.
- Реалізація Цілей в медійному аспекті – це журналістика рішень.
- Дослідження теми підвищує відповідальність та імідж Інституту журналістики та всього Університету.
(Натисніть, щоб переглянути презентацію)
Роль освітніх закладів у досягненні Цілей сталого розвитку.
- Цілі сталого розвитку мають бути вбудованими у навчальні програми міждисциплінарним та цілісним способом, поширювати цінності та принципи, які лежать в основі сталого розвитку, сприяти критичному мисленню, вирішенню проблем та дії, які розвивають впевненість у вирішенні завдань сталого розвитку.
- Мета Цілей сталого розвитку в освіті - інтегрувати принципи, цінності та практики сталого розвитку у всі аспекти освіти та навчання. Це спрямовано на заохочення змін у поведінці, які створять більш стале майбутнє.
- Деякі заклади освіти вже стають навчальними лабораторіями для сталого розвитку, де молоді студенти готуються адаптуватися та допомагати пом'якшити наслідки зміни клімату, досліджують сталий розвиток та реалізують реальні проекти, що сприяють їх досягненню.
Роль медіа у досягненні та просуванні сталого розвитку:
- ЗМІ відіграють важливу роль у підвищенні обізнаності про Цілі сталого розвитку. 85 медіа-організацій з усього світу, уже приєдналися до медіа-договору SDG (SDG Media Compact), що прагне надихнути медіа та розважальні компанії у всьому світі використовувати свої ресурси та творчий талант для просування Цілей сталого розвитку.
- Ще одна ключова роль, яку можуть зіграти засоби масової інформації, - це сприяти формуванню зв’язків між експертами, громадянським суспільством, освітніми закладами та читачами.
- Журналістика рішень може надати важливий внесок у досягнення Цілей сталого розвитку. Успіх таких журналістів частково пояснюється тим, що вони доводять увагу громадськості до інформації, що стосується соціальних дискусій, і не проблем, а пропозицій рішень.
- Сучасна медіа сфера є системою і з метою забезпечення її стійкості необхідні дослідження, як факторів стабільності, так і внутрішніх чинників дестабілізації. У зв'язку з цим і медіа культура, і медіа психологія, і медіа безпека тощо можуть бути розглянуті як елементи глобальної медіасистеми.
Проміжні результати (станом на грудень 2020 року):
- проаналізовано нормативно-правові документи, стратегії, політики щодо сталого розвитку (Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року, Національна доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна» тощо);
- створено анкету для студентів-журналістів з метою виявлення їхнього бачення сучасних глобальних проблем, які є репрезентацією Цілей сталого розвитку; триває анкетування студентів-журналістів 1-5 курсу закладів вищої освіти України. Результати анкетування будуть висвітлені у статті у Scopus, яка на етапі підготовки і написання.
- написано дві статті по темі до видання ІЖ "Інтегровані комунікації". Авторка - викладач кафедри журналістики та нових медіа Гондюл О.Д.:
- Соціальна відповідальність медіа як ефективний результат «журналістики рішень»
- Компанії з найкращою репутацією в світі: соціальна відповідальність як ключовий аспект в комунікації зі стейкхолдерами
- заохочуються студенти до створення бакалаврських проєктів в контексті напряму дослідження. Один з таких вже був успішно захищений у червні 2020 року студенткою спеціальності "Журналістика" Довгалюк Яною – «Соціальний проєкт «3Р: people, pets, planet» як ефективний інструмент журналістики рішень». Зокрема, в рамках проєкту була створення статтю на тему безпритульних тварин у форматі журналістики рішень, а також у роботі показано зв'язок теми та проблеми з Цілями сталого розвитку, та надано рекомендації молодим журналістам щодо якісного висвітлення цієї тематики у форматі журналістики рішень.
- триває написання історій-роздумів, історій-прикладів для вебресурсу СловОпис на тему екологічної грамотності, саморозвитку, здорового способу життя, важливості боротьби зі зміною клімату тощо (історії пишуть студенти-магістранти у межах навчальної дисципліни «Журналістські студії (технології медіа виробництва)» та студенти-практиканти в межах проходження виробничої практики на базі проекту «СловОпис»).
- подано кейс від Інституту журналістики – "Журналістика рішень в Україні для сталого розвитку" на ХХІ Конкурс кейсів з корпоративної соціальної відповідальності, мета якого - популяризувати КСВ практики українських інституцій та нагородити кращі з них за сталий внесок у розвиток суспільства, що організовує Центр "Розвиток корпоративної соціальної відповідальності" (листопад – грудень 2020). Кейс отримав перемогу у номінації "Найкращий внесок у Ціль сталого розвитку №9 "Промисловість, інновації та інфраструктура". Вперше в Конкурсі, де бере участь бізнес переважно, у номінації отримав перемогу освітній заклад, завдяки високій оцінці міжнародного журі та самих представників компаній. Кейс містить перші результати за рік реалізації дослідницької теми кафедри журналістики та нових медіа.
- участь у заході для освітніх інституцій та бізнес-хабів «Sustainabality Crash Course» (березень 2020). Участь взяла викладачка Гондюл О.Д., яка не лише прослухала лекції від українських та нідерландських експертів, а і поділилась думками щодо ролі освітніх інституцій у досягненні Цілей сталого розвитку, зокрема Інституту журналістики.
- запущено марафон публікацій в соціальних мережах для студентів 1 курсу спеціальностей "Журналістика" та "Міжнародна журналістика". Під хештегом #змінююсвітщодня студенти писали про важливість і значення глобальних проблем, необхідність їх подолання. Таким чином, це був своєрідний марафон меседжів, які студенти хотіли донести світу, аби звернути увагу на ті чи інші виклики сьогодення. І завдяки цим публікаціям (більше 70 шт.), було охоплено більш як 4000 осіб, що їх переглянули.
- продовжується реалізація проєкту для соціальних мереж кафедри журналістики та нових медіа "Media Word in Idea World". Кожного місяця обирається Слово місяця #MediaWordInIdeaWorld, яке описувало ключові тенденції чи виклики поточного місяця, висвітлення цих викликів у медіа, з метою – ділитись інформацією про глобальні та локальні проблеми та рішення. Після обрання слова, слово аналізується і далі досліджується, як воно пов’язане з Цілями сталого розвитку – на які Цілі впливає, з якими взаємодіє, в чому допомагає досягненню (з березня 2020 року визначено 6 слів місяця). Слова щомісяця пропонують як студенти, так і викладачі.
- планується запуск у 2021 році Дискусійного клубу для студентів-журналістів про глобальні проблеми і їх рішення (бажаючі студенти уже реєструються в Клуб). Результатом діяльності клубу будуть регулярні дискусії, публікації у форматі журналістики рішень, які потенційно будуть розміщені на шпальтах університетського видання «Грінченко-Інформ».
- імплементовано тему «Журналістика рішень в Україні для сталого розвитку» у викладання дисциплін для студентів спеціальностей «Журналістика» та «Міжнародна журналістика». Нова дисципліна за вибором «Гейміфікація ЗМІ», за якою навчатимуться студенти у 2021/2022 навчальному році буде базуватись на Цілях сталого розвитку: студенти створюватимуть новинні ігри, які акцентуватимуть увагу гравців на розумінні та розв’язанні глобальних проблем людства.
«ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ІЗ ЖУРНАЛІСТИКИ» (2016–2018) (наукова тема кафедри)
Упроводж 2016-2018 років кафедра журналістики та нових медіа працювала над дослідженням «Фундаменталізація професійної підготовки фахівців із журналістики» (реєстраційний номер: 0116U002961; термін виконання: 05.2016 - 05.2021; науковий керівник: Ю.В. Нестеряк).
Основні напрями дослідження:
- Обґрунтування теоретико-методологічних засад фундаменталізації змісту професійної підготовки журналістів
- Розробка концепції професійної підготовки фахівців з журналістики
- Виокремлення інваріантного ядра знань, необхідного для отримання журналістського фаху
- Розробка та апробація навчальних посібників нового покоління, які враховують трансформації у сучасних формах медійного контенту
Дослідницький досвід
- Проект «Сприяння вдосконаленню системи медіаосвіти в Україні», що підтримується Міністерством закордонних справ Чеської Республіки. Спільно з ГО "Детектор медіа" (липень-жовтень 2016 року, Володимир Литвиненко). Результати подано у спеціальному звіті:
- Освітня програма з «Європейських студій» спільно з неурядовою організацією «Україна в Європі» (Париж, Франція)
-
Участь у проекті «Посилення голосів незалежних медіа на сході України» (липень-жовтень 2017 року), який впроваджується ГО «Детектор медіа» за підтримки Міжнародного вишеградського фонду (International Visegrad Fund) та Уряду Нідерландів (Government of the Netherlands).
Дослідження «Оцінка потреб ЗМІ Донецької та Луганської областей (підконтрольні території), результати якого подані у спеціальному звіті підготовленому Діаною Дуцик та Володимиром Литвиненком
ІНДИВІДУАЛЬНІ НАУКОВІ ТЕМИ
Харкевич Наталія Валеріївна
Назва дослідження: «Історія розвитку української преси в ХХ столітті: регіональний вимір».
Архів
Напрям «ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ ТА МЕДІАКОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ БАКАЛАВРІВ І МАГІСТРІВ»
Учасники дослідження від кафедри: Росінська O., Журавська O.
Проміжні результати:
- теоретично обґрунтовано необхідність упровадження освітніх програм та навчальних дисциплін, зорієнтованих на розвиток цифрової та медіакомпетентностей у здобувачів освітніх рівнів бакалавра та магістра: розроблено процедуру анкетування, сформульовано питання; проведено анкетування студентів бакалаврату та магістратури (загальна кількість опитаних – 470 осіб ) в структурних підрозділах Київського університету імені Бориса Грінченка (Інституті журналістики, Інституті філології, Педагогічному інституті та в інших структурних підрозділах) з метою вивчення впливу цифрової культури та цифрових медіа на навчальний процес і фахове становлення студентів різних спеціальностей; оброблено дані з використанням методів статистичного аналізу, синтезу, узагальнення та інших; результати дослідження описано в науковій статті, підготовлено колективну публікацію у закордонному виданні;
- проведено та описано результати асоціативного експерименту сприйняття концептів «інформаційна культура» та «інформаційна безпека» студентами Інституту журналістики: досліджено асоціативні поля концептів; проведено експеримент із магістрами 5 і 6 курсів (взяли участь 100 осіб, віком від до 20-22 (96 %) до 35-45 (4 %) років, серед них – чоловіків - 15, жінок – 85), які навчаються за освітніми програмами «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», «Журналістика», «Медіакомунікації», «Реклама і зв’язки з громадськістю» методом письмового опитування (травень – червень 2018 р.); узагальнено результати експерименту;
- вийшли друком статті: Росінська О. Асоціативне поле концепту «інформаційна безпека» у дискурсі медіа-психологічної освіти студентів-журналістів. Communications and Communicative Technologies. 2020. № 20, 73–79.;