Проміжні результати дослідження (2021)

На засіданні вченої ради Інституту журналістики, яке відбулося 23 листопада 2021 р. за участи  завідувача НМЦ досліджень, наукових проєктів та програм канд. філос. наук О.М. Кузьменко було виголошено та обговорено проміжний звіт про результати дослідження за напрямом «Бібліотечна журналістика: медіапрактики в навчальному процесі» (доповідач: старший викладач кафедри бібліотекознавства та інформології Т.І. Поліщук) наукової теми "Медіазнавчі студії в освітньому та науковому дискурсах" (керівники:  Г.В. Горбенко, директор Інституту журналістики, канд. пед. наук, доц.; В.Л. Іващенко, заступник директора з наукової роботи, проф. кафедри видавничої справи, докт. філол. наук, ст. наук. співр.). Напрям зреалізовано в межах ширшого дослідження «Медіапросьюмеризм як технологія виробництва інформаційного продукту: моделі дискурсивних практик».

  ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ

Новохатько Леонід Михайлович (координатор дослідницького напряму)

Дослідницький напрям «Професіоналізм сучасних фахівців медіа, реклами та PR: актуальні тренди» у межах колективної теми «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах»

Об'єкт дослідження — технології формування професіоналізму фахівців медіа, реклами та PR як актуальний тренд.

Предмет дослідження — особливості впровадження технологій формування професіоналізму фахівців медіа, реклами та PR як актуального тренду в освітній процес.

Мета дослідження — адаптація в освітньому процесі Факультету журналістики технологій формування професіоналізму фахівців медіа, реклами та PR.

Завдання дослідження:

• Виокремити та проаналізувати технології формування професіоналізму фахівців медіа, реклами та PR як актуальні тренди.
• Розробити теоретико-методологічні засади вивчення технологій формування професіоналізму фахівців медіа, реклами та PR з огляду на європейський досвід.
• Розкрити специфіку впровадження технологій формування професіоналізму фахівців медіа, реклами та PR в освітній процес українських ЗВО та зарубіжжя.
• Проаналізувати підготовку медіафахівців як складну систему, насамперед на прикладі Київського університету імені Бориса Грінченка, визначити структурні компоненти, які забезпечують її ефективне функціонування.
• Проналізувати деякі сучасні формати відеоповідомлень як нові маркетингові інструменти для освітніх установ.
• Дослідити на прикладі соціальних мереж інформаційно-комунікаційну діяльність та аналітику під час російсько-української війни.

Очікувані результати:

1. На теоретико-методологічному рівні передбачено: 

• обґрунтування необхідності багатовекторної практико-орієнтованої організації підготовки медіафахівців як складної системи, в якій особливу увагу важливо придляти моніторингу освітнього процесу, аналізу результатів та своєчасній корекції системних властивостей, впровадженню інновацій до навчального процесу; 
• аналіз маркетингових функцій відеоскрайбінгу, здобутків та перспектив застосування таких відеоповідомлень у навчальному процесі;

• аналітичний огляд діяльності українських та іноземних суб'єктв політичного PR і пропаганди на основі вивчення соціальних мереж в аспекті російсько-української війни.

2. На рівні практичного впровадження передбачено:

• розроблення нових редакцій освітньої програми 061.00.02 «Реклама і зв’язки з громадськістю» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (2021 р.) та освітньої програми 061.00.02 «Реклама і зв’язки з громадськістю» другого (магістерського) рівня вищої освіти (2023 р.) з урахуванням проаналізованого європейського та українського досвіду інновацій і креативних підходів у цифрових комунікаціях;

• створення та впровадження в освітній процес Факультету журналістики робочих навчальних програм «Сучасні медіадослідження» та розробленя відповідного електронного навчального курсу;
• розроблення окремих термінів для бази даних основних понять медіазнавства навчального ресурсу «Лексичний мінімум медіазнавця»;
• надання практичних рекомендацій менеджерам освіти, викладачам, адміністраторам вищих навчальних закладів щодо збільшення частки ресурсів, спрямованих на моніторинг діяльності системи підготовки фахівців у своїх закладах та на прискорення відповідного корегування цієї системи;
• посилення моніторингу освітнього процесу, аналіз результатів та своєчасна корекція системного впровадження інновацій до процесу підготовки фахівців із реклами та зв'язків із громадськістю.

Поширення результатів:

Міжнародний рівень:

• участь в організації та проведенні Міжнародної науково-практичної конференції «Медіазнавчі студії в європейському діалозі: освітній та науковий дискурси» (2020 р.), Міжнародної науково-практичної конференція студентів, аспірантів, молодих учених та практиків «Креативні індустрії: сучасні тренди» (2021 і 2023 рр.); виголошення доповідей на цих та інших конференціях, семінарах;
• публікації в періодичних виданнях, що індексуються в міжнародних наукометричних базах «Scopus» i «Web of Science»: Афанасьєв, Ілля, Бєлофастова, Таїсія, Новохатько, Леонід, Харамурза, Дар’я. (2021). Удосконалення підготовки медіафахівців як складної системи. Міждисциплінарні дослідження складних систем. 19, 141–155 (Web of Science (ESCI);
• статті у наукових виданнях, включених до переліку наукових фахових видань України з присвоєнням категорії «Б»: Новохатько Л. М., Афанасьєв І. Ю., Сінько А. С. (2023). Інформаційно-комунікаційна діяльність та аналітика під час російсько-української війни (на прикладі соціальних мереж). Communications and Communicative Technologies. Issue 23. 144–151;
• статті в інших наукових періодичних виданнях: Horbenko, H., Voskoboinikova-Huzieva, O., Novokhatko, L., Netreba, M.(2021). Video scribing as a new marketing tool for educational institutions. Laplage in Journal, 7(3A). 599-607;
• організація гостьових лекцій іноземних проесорів в Університеті Грінченка, а викладачів кафедри реклами та зв’язків із громадськістю — в іноземих університетах.

Всеукраїнський рівень: виголошення доповідей на всеукраїнських конференціях, організація та проведення круглих столів, написання статей для українських наукових періодичних видань.

Міський рівень: участь у науково-практичних семінарах, професійних дискусіях, обмін досвідом із роботодавцями, викладачами — експертами в галузі реклами та зв'язків із громадськістю.

Університетський рівень:

• участь у науково-практичних семінарах, професійних дискусіях, обмін досвідом із викладачами Університету Грінченка;
• керівництво науковою роботою кафедри реклами та зв'язків з громадськістю та Факультету журналістики за 2019–2023 рр.;
• залучення здобувачів вищої освіти до наукової роботи.

Статті у наукових виданнях, включених до переліку наукових фахових видань України з присвоєнням категорії «Б».

Новохатько Л. М., Афанасьєв І. Ю., Сінько А. С. (2023). Інформаційно-комунікаційна діяльність та аналітика під час російсько-української війни (на прикладі соціальних мереж).

Communications and Communicative Technologies. Issue 23. 144–151.

Статті в інших наукових періодичних виданнях.

Horbenko, H., Voskoboinikova-Huzieva, O., Novokhatko, L., Netreba, M.(2021). Video scribing as a new marketing tool for educational institutions. Laplage in Journal, 7(3A). 599-607.

Афанасьєв Ілля Юрійович

Нетреба Маргарита Миколаївна

Поліщук Тетяна Ігорівна

Дослідницький напрям «Медіапросьюмеризм як технологія виробництва інформаційного продукту: моделі дискурсивних практик» у межах колективної теми «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».

Актуальність теми дослідження. Формування єдиного європейського освітньо-наукового простору та інтеграція України до нього орієнтує дослідницький інтерес журналістів до вивчення дискурсивних практик медіапросьюмеризму як явища сучасного інформаційного суспільства й водночас технології, що допомагає опановувати певним інструментарієм не лише компетентного споживання медіапродуктів, а й їхнього виробництва з можливістю підтримувати діалог та впливати на ЗМІ. Розвиток інформаційного суспільства актуалізує практику створення власного медіапродукту, що охоплює дедалі більшу аудиторію. Відтак технологія медіапросьюмеризму є особливо затребуваною в медіаосвіті вмагає наукового вивчення та осмислення.

Об’єкт дослідження – дискурсивні практики медіапросьюмеризму як медіапрактики.

Предмет дослідження – специфіка медіапрактик як моделей організації різних видів діяльності з вироблення аудіо-, відео-, фотопродуктів, медіатекстів у соціальних мережах та віртуальних виставок відповідно до обраної стратегії комунікативного впливу.

Мета дослідження – розробити типологію та моделі дискурсивних практик медіапросьюмеризму як технології компетентного виробництва інформаційного продукту в аспекті його споживання та впровадження в навчальний процес.

Завдання дослідження:

• окреслити теоретико-методологічні засади медіапросьюмеризму як явища і технології, розробити термінологічно-поняттєвий апарат дослідження;
• проаналізувати основні різновиди медіапросьюмеризму (типологічні різновиди технологій медіапросьюмеризму) в контексті технологій виробництва інформаційних продуктів як медіапродуктів;
• у кореляції понять «інформаційно-комунікаційні технології» – «медіатехнології» – «медіапрактики просьюмеризму» – «медіапродукти» розробити критерії класифікації дискурсивних практик медіапросьюмеризму за конкретними ознаками діяльності;
• з’ясувати відповідність кожного з типологічних різновидів медіапрактик певним моделям організації діяльності з вироблення інформаційного продукту;
• розкрити специфіку різних медіапрактик та відповідно до них розробити практичний інструментарій ефективного створення того чи іншого медіапродукту;
• зіставити український і зарубіжний досвід упровадження медіапрактик у навчальний процес закладів вищої освіти та на цій основі розробити й описати авторські експериментальні моделі використання медіапрактик на Факультеті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.

Очікувані результати:

• На теоретико-методологічному рівні передбачено:
• обґрунтування медіапросьюмеризму як технології виробництва інформаційних продуктів у кореляції понять «медіапросьюмеризм» – «інформаційно-комунікаційні технології» – «медіатехнології», «медіапрактики просьюмеризму» – «практики медіапросьюмеризму», «дискурсивні практики» – «медіапрактики» – «медіапродукти» та ін.;
• виявлення відповідності кожного з типологічних різновидів медіапрактик певним моделям організації діяльності з вироблення інформаційного продукту;
• зіставлення українського і зарубіжного досвіду упровадження медіапрактик у навчальний процес закладів вищої освіти;
• уточнення термінології дослідження в окресленій вище кореляції понять;
• розроблення й опис типології медіапрактик як дискурсивних практик створення інформаційного продукту;
• визначення критеріїв класифікації дискурсивних практик медіапросьюмеризму за конкретними ознаками діяльності та практичного інструментарію ефективного створення різних типів медіапродуктів видповидно до різних медіапрактик.
• На рівні практичного впровадження передбачено:
• розроблення авторської експериментальної моделі системи медіапрактик як технологій медіапросьюмеризму та їх упровадження в навчальний процес Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка;
• використання результатів дослідження для: реформування медіосвіти України та покращення медіаінформаційної компетентності; для розроблення практичних занять навчальних дисциплін «Бібліотечна журналістика» (для студентів 3-го курсу спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»), «Цифрова культура» (для студентів 2-го курсу спеціальностей «Реклама і зв’язки з громадськістю», «Журналістика», «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» як дисципліни за вибором), а також у викладанні модуля з підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів «Медіаосвіта».

Поширення та апробація результаті дослідження:

Міжнародий рівень:

• наукові праці:
  • Angelova M., Brovko O., Zrazhevska N., Lisnevska A., Polishchuk T., Fruktova Ya. The Specifics of Creating Student Multimedia Projects in University Humanitarian Education under the Conditions of the Pandemic. International Journal of Information and Education Technology. 2022. Вип. 12 (11). С. 1198–1204;
  • Polishchuk T. Journalistic Practice in Activity of Ukrainian Information and Library Institutions During the Pandemic Period. Modern Science, Practice, Society: Abstracts of XVIII International Scientific and Practical Conference, Boston, USA 25-26 May 2020. Boston: Іnternational Science Group, P. 132–134.

Всеукраїнський рівень:

• наукові праці:
  • Поліщук Т. І., Кравчук О. Упровадження медіа-практик у роботу бібліотек для дітей та юнацтва. Образ. Вип. 1(33). С. 42–50;
  • Поліщук Т. І. Практико-орієнтований підхід у викладанні дисципліни «Бібліотечна журналістика» в Університеті Грінченка. Вісник книжкової палати. 2019. Вип. 5. С. 24–27;
  • Воскобойнікова-Гузєва О., Поліщук Т. Освітня, соціогуманітарна та проєктна діяльність кафедри бібліотекознавства та інформології Інституту журналістики (2016–2021 рр.). Інтегровані комунікації. 2023. Вип. 2 (12). С. 37–43;
  • Поліщук Т. І. Створення бібліотеки аудіокниг українською мовою: від ідеї до реалізації. Освіта і наука у мінливому світі: проблеми та перспективи розвитку. Дніпро: ДНУ ім. Олеся Гончара, 2019. C. 146–148;
  • Поліщук Т. І. Медіапросьюмеризм як складова медіаосвіти. Інформація, комунікація та управління знаннями в глобалізованому світі. Київ: КНУКІМ, 2019. С. 130–131;
• виголошення доповідей на міжнаролних конференціях:
  • Поліщук Т. «Цифрова культура: від теорії до практики»: доповідь на VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної освіти та науки в контексті євроінтеграційного поступу» (м. Луцьк, 26 травня 2022 р.);
  • Поліщук Т. «Цифрові навички ком’юніті-менеджера»: доповідь на Міжнародній науково-практичній онлайн-конференції «Медіакомунікації в діалозі культур: виклики європейської інтеграції для української освіти і науки» (м. Київ, 02 червня 2023 р.);
• організація та проведення щорічного Всеукраїнського круглого столу з фахівцями-практиками «Медіапросьюмеризм як явище інформаційного суспільства» (2019–2023 рр.). URL: https://fj.kubg.edu.ua/informatsiya/naukovtsiam/2587/
  59-media-studies/2603-vseukrainskyi-kruhlyi-stil-mediaprosiumeryzm-iak-iavyshche-informatsiinoho-suspilstva.html;
• координування діяльності Медіашколи Університету Грінченка: тренер, співавтор та викладач модуля «Медіаосвіта» в межах підвищення кваліфікації науково-педагогічного персоналу Університету.

Піскорська Галина Андріївна

Дослідницький напрям «Професіоналізм сучасних фахівців медіа, реклами та PR: актуальні тренди» у межах колективного дослідження «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».

Обєкт дослідження — технології формування професіоналізму фахівців медіа, реклами та PR як актуальний тренд.

Предмет дослідження — особливості впровадження технологій формування професіоналізму фахівців медіа, реклами та PR як актуального тренду в освітній процес.

Мета дослідження — адаптація в освітньому процесі Факультету журналістики технологій формування професіоналізму фахівців медіа, реклами та PR.

Завдання дослідження:

1. Виокремити та проаналізувати технології формування професіоналізму фахівців медіа, реклами та PR як актуальні тренди.

2. Розробити теоретико-методологічні засади вивчення технологій формування професіоналізму фахівців медіа, реклами та PR з огляду на європейський та австралійський досвід.

3. Розкрити специфіку впровадження технологій формування професіоналізму фахівців медіа, реклами та PR в освітній процес українських ЗВО та зарубіжжя. 

Очікувані результати

• На теоретико-методологічному рівні передбачено: 

• вивчення загальних наукових методологічних та методичних проблем розвитку соціального інституту PR і його ролі у функціонуванні сучасного суспільного організму загалом;

• знання теоретичних і методологічних основ соціальної комунікації, мотивації та поведінки людей; уміння проводити якісний та кількісний аналіз суспільних явищ і процесів;

• здійснення аналітичної та наукової роботу відповідно до потреби у радикальних змінах в економічних та політичних сферах, а отже, і в галузі PR.

2. На рівні практичного впровадження передбачено:

• адаптацію до освітнього процесу Інституту / Факультету журналістики досвіду  ЗВО Австралії з вивчення медіа та комунікацій та розроблення програм нових навчальних дисциплін і/або нових освітніх програм на основі теоретичних положень дослідження та контент-аналізу сайтів українських і закордонних ЗВО;
• створення платформ для постійної взаємодії наукової спільноти та фахівців-практиків медійної галузі в сфері комунікації, зокрема: організація та проведення міжнародних науково-практичних конференцій із медіазнавчих студій, науково-практичних семінарів із проблем сучасного медіазнавства для науковців і викладачів;
• надання практичних рекомендацій щодо аналізу наявних механізмів протидії інформаційним операціям країни-агресора в умовах сучасної повномасштабної війни в Україні, частиною якої є дезінформаційні кампанії.

Поширення результатів

• Міжнародний рівень:
• проведення роботи в рамках виконання завдань академічної мобільності на базі Університету Мельбурна в Австралії в якості почесного професора;
• участь в організації та проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Медіазнавчі студії в європейському діалозі: освітній та науковий дискурси», виступи на міжнародних конференціях в рамках співпраці Університету Грінченка з Університетом Мельбурну.

Всеукраїнський рівень: виступи на всеукраїнських конференціях, публікації.

Міський рівень: участь у науково-практичних семінарах, професійних дискусіях, обмін досвідом з викладачами інших ЗВО.

Університетський рівень: підготовка студентів до участі в конференціях та наукових семінарів.

Гуцол Ольга Іванівна

Дослідницький напрям «Масмедіа та соціальні медіа як комунікаційна технологія в політичній рекламі, PR та пропаганді» у межах наукової теми «Медіазнавчі студії в науковому та освітньому дискурсах».

Актуальність теми. Сучасне інформаційне суспільство формується в контексті трьох напрямків: хай-х’юм (високі гуманітарні); хай-тек (високі технічні); хайсенсоро (високі сенсорно-технологічні). Вони формують характер людської спільноти початку ІІІ-го тисячоліття, що визначається як постіндустріальна, постмодерністська та цифрова. Цифровий характер сучасних технічних комунікацій формує принципово нову модель взаємовідносин між індивідуумами на персональному, внутрішньогруповому та міжгруповому рівнях. У сучасній ері цифрових технологій людство перебуває на тому етапі розвитку, коли працюють технології web 2.0 та 3.0 та народжується 4.0. Даний період бере свій відлік із створення першої соціальної мережі у 1995 р. і визначається як час домінування онлайн мережевих суспільств, деякі з них, зокрема, наразі мають глобальний характер і набувають все більшого значення як комунікативна технологія у царині політичних і міжнародно-політичних процесів.

Об’єкт дослідження — масмедіа у сфері політичних процесів і міжнародних відносин.

Предмет дослідження — особливості функціонування масмедіа як комунікаційної технології у сфері політичних процесів і міжнародних відносин.

Мета дослідження — розкриття особливостей комунікації в соціальних мережах, з’ясування потенціалу їх використання, насамперед, у сфері політичних процесів і міжнародних відносин. 

Зазначена мета передбачає вирішення таких завдань:.

• Дослідити роль масмедіа, особливості комунікації у соціальних мережах.
• З’ясувати потенціал використання масмедіа у сфері політичних процесів і міжнародних відносин.
• Проаналізувати потенціал використання масмедіа у сфері політичних реклами та зв’язків із громадськістю.

Пропонована тема передбачає комплексне вивчення такої проблематики: із самої своєї появи соціальні медіа активно інтегруються у концепцію цифрової дипломатії США і країн ЄС, які найчастіше їх застосовують для підтримки і просування демократії, захисту основних прав і свобод людини в третіх країнах, налагодження міжкультурного діалогу у рамках реалізації технологій «soft power».

Методологія дослідження. Для досягнення поставленої мети було застосовано відповідні методи: загальнонаукові (аналіз і синтез, індукція і дедукція, класифікація, порівняння, опис) та спеціальні (анкетування, контент-аналіз, дискурс-аналіз, математичної статистики, кейс-дослідження). Зокрема, описовий та порівняльний методи – для дослідження напрацювань з вивчення проблематики ЕНВ, аналіз та синтез, індукція та дедукція – для створення класифікацій та виведення певних висновків, компаративістський – для порівняння електронних та друкованих навчальних видань.

Очікувана теоретична та практична значущість дослідження. З’ясовується, що у сучасному інформаційному суспільстві головним продуктом стає інформація, яка із появою соціальних мереж почала розповсюджуватися новими темпами, створюючи цифровий соціокультурний простір. Соціальні спільноти, об’єднані в Інтернеті на підставі ціннісних орієнтацій, функціонують поза просторово-часових рамок, формуючи унікальну культуру спілкування у соціальних медіа, яка здатна виступати інструментом трансформації сучасних політичних і міжнародно-політичних процесів. Використовуючи інтерактивний формат комунікації, соціальні мережі забезпечують якісну зміну публічної політики і публічної дипломатії, що проявляється у формуванні політичної культури самоорганізації і взяття на себе відповідальності за конструювання власного політичного майбутнього. На підставі аналізу політичних практик встановлюється, що соціальні медіа у публічній дипломатії створюють горизонтальну модель комунікації, стимулюючи політичну активність соціальних спільнот шляхом залучення їх до обговорення і реалізації соціально-політичних проєктів. Розмиваючи комунікаційні бар’єри, соціальні медіа спроможні виступати ефективним інструментом політичної мобілізації і консолідації, соціальної інтеграції і солідарності.

Результати дослідження будуть:

• узагальнені та опубліковані у форматі наукових статей за окремими дослідницькими напрямами;
• використані для наповнення дистанційних електронних курсів; термінологічних словників тощо.

Поширення результатів:

• статті в наукових періодичних виданнях: Климчук, І.В та Яремко, І.М. та Андрусяк, І.І. та Скорик, Г.В. та Stadnichenko, Olga (2021) E-Democracy Implementation in the Process of Stimulating the Country Socio-Economic and Socio-Political Development IT&AS’2021: Symposium on Information Technologies & Applied Sciences, 2824. с. 130-139.

Харамурза Дар'я Вікторівна

Селюх Євген Сергійович

Дослідницький напрям «Трансформація cтратегії та інструментарію ітернет-реклами в українських медіа на початку XXI ст.»

 

Актуальність теми дослідження зумовлена стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій та збільшенням значення цифрової сфери в сучасному інформаційному ландшафті. В умовах постійних змін інновацій та технологічних трендів важливо розуміти, як адаптувати стратегії інтернет-реклами для ефективної взаємодії з аудиторією в українському медіапросторі.

Інновації та технологічні тренди продовжують швидко змінювати споживчі звички та способи сприйняття інформації. Споживачі стають вимогливішими щодо контенту, який вони споживають, та способу, яким бренди спілкуються з ними. У  цьому контексті дослідження інтернет-реклами в українських медіа стають надзвичайно важливими для розуміння та адаптації до сучасних викликів. Вивчення стратегій та інструментарію інтернет-реклами допомагає брендам і медіакомпаніям підтримувати релевантність та ефективність своєї діяльності в цьому динамічному середовищі.

Ураховуючи локальні та глобальні кризи, які виникали в українському суспільстві на початку XXI ст., а також загальний розвиток технологій, що вплинули на прискорення цифрової трансформації в усіх сферах життя, включаючи інтернет-рекламу та медіа, є необхідність дослідити вплив цих змін на бренди й медіакомпанії, а також їхню адаптацію до нових викликів.

Рекламодавці та медіакомпанії повинні визначити нову стратегію та інструментарій інтернет-реклами, що враховують зміни в споживацьких звичках та вимагають адаптації до нових викликів.

Глибокі соціокультурні, економічні та політичні зміни в Україні на початку XXI ст. спричинили реформу медіасфери, у якій журналісти та українські медіа загалом торкаються важливих питань фінансової незалежності та об'єктивності. Тема дослідження є важливою частиною аналізу та рефлексії про те, як ці зміни вплинули на медіапростір та рекламну індустрію та як можна оптимізувати їхню взаємодію в цьому новому контексті. Відтак нагальною потреба осмислення та визначення шляхів подальшого розвитку й застосування інноваційних стратегій та інструментарію інтернет-реклами, які б не тільки відповідали сучасним викликам, але й сприяли зміцненню якості та об'єктивності журналістики в епоху цифрової трансформації.

Об’єкт дослідження – стратегія та інструментарій інтернет-реклами в українських медіа.

Предмет дослідження – особливості й етапи трансформації стратегії та інструментарію інтернет-реклами в українських медіа.

Мета дослідження – проаналізувати особливості й етапи трансформації стратегії та інструментарію інтернет-реклами в українських медіа на початку ХХІ  ст.

Мета передбачає такі завдання:

1) сформулювати теоретико-методологічні засади дослідження та визначити його термінологічно-поняттєвий апарат;

2) простежити зміни в розробленні та реалізації стратегії інтернет-реклами в українських медіа на початку XXI ст., визначити основні етапи, інноваційні методи та підходи у рекламному плануванні й впровадженні технологічних рішень;

3) виявити специфіку, етапи та основні чинники трансформації інструментарію інтернет-реклами в українських медіа на початку XXI ст., а також зміни, що сталися в роботі журналістів під упливом цифрової реклами;

4) проаналізувати вплив інтернет-реклами на онлайн-медіа в умовах глобальних змін та трансформацій;

5) описати інструментарій інтернет-реклами, що використовується для монетизації українських онлайн-медіа, та різні рекламні формати, платформи, технології і стратегії, які сприяють прибутковості й ефективності медіаканалів у цифровому середовищі;

6) розробити рекомендації для брендів, медіакомпаній та журналістів щодо оптимізації взаємодії між інтернет-рекламою та медіа для підвищення якості й ефективності інформаційного контенту.

Очікувані результати:

1. На теоретико-методологічному рівні:

- визначення особливостей трансформації інноваційних стратегій інтернет-реклами в контексті стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та цифрової сфери в сучасному інформаційному середовищі;

- уточнення взаємозв'язку між трансформацією інтернет-реклами та її впливом на сферу медіа з огляду на об'єктивність та якість інформації, а також динаміку медійного ландшафту;

- формулювання концептуальних засад та практичних рекомендацій для подальшого ефективного розвитку інтернет-реклами в українських медіа, що базуються на встановлених закономірностях і взаємозв'язках між цими двома сферами в умовах цифрової трансформації. Результати дослідження набудуть подальшого розвитку в розробленні практичних рекомендацій застосування стратегій та інструментарію інтернет-реклами у медіа для рекламодавців, медіакомпаній та журналістів з метою оптимізації їхніх дій та адаптації до змін в цифровому інформаційному середовищі.

2. На рівні практичного впровадження:

- сприятимуть оптимізації рекламних стратегій для брендів і рекламодавців, дозволяючи їм краще розуміти ринкові тенденції та адаптуватися до нових умов;

- нададуть можливість медіа реагувати на вплив інтернет-реклами в їхній діяльності, зберігаючи якість та об'єктивність інформаційного контенту;

- допоможуть покращити сприйняття аудиторією інформації та сторонам ринку розробити спільні стратегії розвитку й взаємодії:

- сприятимуть визначенню оптимальних стратегій, зрозумінню впливу інноваційних підходів на фінансову рентабельність медіаплатформ, а також покращенню якості інформаційного простору та ефективності комунікації з аудиторією;

- будуть упроваджені в навчальний процес під час читання лекцій, проведення лабораторних та практичних завдань із дисциплін: «Технології виробництва та розміщення рекламного продукту: Інтернет-реклама» та «Digital технології у рекламі та PR».