09 листопада 2023 року у межах Всесвітнього дня науки в ім'я миру та розвитку за ініціативи кафедри журналістики та нових медіа Факультету журналістики було проведено онлайновий круглий стіл «Академічна доброчесність і виклики науки у кризових ситуаціях: український досвід та європейські практики»
Модерували захід: Ольга Мітчук, доктор наук із соціальних комунікацій, професор кафедри журналістики та нових медіа Факультету журналістики.
Під час засідання круглого столу було розкрито такі питання:
- Дотримання академічної доброчесності українськими публічними особами;
- ChatGPT vs академічна доброчесність: точки перетину;
- Академічна доброчесність та освітнє середовище: тенденції та виклики;
- Роль академічної доброчесності у зміцненні наукового співтовариства в умовах кризи;
- Академічна доброчесність у практиці роботи науково-педагогічного працівника.
Учасниками заходу стали здобувачі першого (бакалаврського), другого (магістерського), третього (освітньо-наукового) рівнів освіти та науково-педагогічні працівники ФЖ та ін. структурних підрозділів, зокрема К.О. Бакаєвич, Я.О. Бакаєвич, Д.В. Харамурза, А.С. Сінько, О.М. Несененко, Є.С. Селюх, С.С. Фруктов, Я.С. Фруктова, В.М. Заплатинський, І.В. Леонтьєва, О.В. Лобода, Н.В. Харкевич, С.М. Цибульська та ін.).
Активно долучились колеги із Державного закладу "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", зокрема з кафедри журналістики та видавничої справи факультету української філології та журналістики: декан факультету докт. філол. наук, проф. А.О. Галич, завідувач кафедри канд. наук із соц.ком., доц. О.С. Куцевська, співробітники кафедри – доц. О.Л. Кравченко, О.В. Корчагіна, А.М. Носко та здобувачі першого та другого освітніх рівнів.
Захід було проведено у форматі круглого столу, під час якого учасники долучилися до активного обговорення проблеми академічної доброчесності й викликів науки у кризових ситуаціях: український досвід та європейські практики.
2 червня 2023 року відбулася Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Медіакомунікації в діалозі культур: виклики європейської інтеграції для української освіти і науки».
Пленарне засідання конференції модерували Ольга Андріївна Мітчук та Олександра Дмитрівна Гондюл, а вітальними словами наукове свято відкрили: проф. Наталія Віннікова, проректор з наукової роботи, голова Вченої ради Університету Грінченка; Олександр Харченко, генеральний директор Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ», заслужений журналіст України; проф. Вікторія Іващенко, заступник декана з наукової роботи, проф. кафедри медіапродюсування та видавничої справи Факультету журналістики Університету Грінченка, докт. філол. наук; проф. Володимир Різун, директор Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, докт. філол. наук; Ліна Кущ, перший секретар Національної спілки журналістів України, член Комісії з журналістської етики, співголова експертної групи з питань гендерної рівності і різноманітності Європейської федерації журналістів; Надя Віссерс, директор Європейської асоціації підготовки журналістів (EJTA), міжнародний координатор і викладач Університетського коледжу «Артезіс Плантейн» в Антверпені (Бельгія); доц. Сергій Штурхецький, голова Незалежної медіапрофспілки України, член Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України, доцент кафедри журналістики та PR-менеджменту Національного університету «Острозька академія», канд. наук із державного управління; Моніка Пунті-Брун, професор Університету Жирони, докт. філософії з журналістики та документації (Іспанія).
Унікальний перфоманс для учасників конференції організувала Ліна Кущ. Перебуваючи на відкритті фотовиставки «Україна: журналісти на передовій», яка 2 червня відкрилася у вестибюлі станції Київського метрополітену «Золоті ворота» до Дня журналіста, пані Ліна показала учасникам фотовиставку в онлайн-форматі.
На пленарному засіданні доповіді виголосили:
- доц. Сергій Штурхецький, голова Незалежної медіапрофспілки України, член Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України, доц. кафедри журналістики та PR-менеджменту Національного університету «Острозька академія», канд. наук із державного управління (Україна). Тема: «Притягнення пропагандистів до кримінальної відповідальності: проблеми і перспективи»;
- Моніка Пунті-Брун, професор Університету Жирони, докт. філософії з журналістики та документації (Іспанія). Тема: «Трансмедійна журналістика»;
- проф. Надія Зелінська, завідувач кафедри медіакомунікацій Української академії друкарства, докт. філол. наук (України). Тема: «Зміни видавничих стратегій в умовах інформаційної / повномасштабної війни: українські реалії»;
- проф. Єнджей Скшипчак, завідувач кафедри медіасистем і медіаправа факультету політології та журналістики Університету Адама Міцкевича в Познані (Польща). Тема: «Свобода слова в соціальних мережах. Чи має міжнародне право регулювати соціальні медіа?»;
- проф. Василь Лизанчук, проф. кафедри радіомовлення і телебачення Львівського національного університету імені Івана Франка, докт. філол. наук (Україна). Тема: «Медіа як каталізатор української національної ідентичності»;
- Ольга Максвелл, ст. викл. з ESL та прикладної лінгвістики Школи мови та лінгвістики Університету Мельбурна, докт. філософії з лінгвістики та прикладної лінгвістики, докт. наук (Австралія). Тема: «Соціолінгвістичний мовний зсув у сучасній Україні та його зображення в західних ЗМІ»;
- проф. Володимир Садівничий, завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, докт. наук із соц. комунікацій (Україна). Тема: «Місцеві мас-медіа періоду війни: на кордоні з державою-агресором інформаційний фронт міцний»;
- доц. Галина Піскорська, доц. кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, канд. іст. наук (Україна); Дар’я Рижова, студентка III курсу кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка (Україна). Тема: «Спільні зусилля медіа, громадських організацій та держави в боротьбі проти російської дезінформації»;
- Вікторія Сошинська, заступник декана з науково-методичної та навчальної роботи, доц. кафедри медіапродюсування та видавничої справи Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, канд. наук із соц. комунікацій (Україна). Тема: «Презентації видань Факультету журналістики (2020–2023)».
Запис пленарного засідання конференції
Фотозвіт
Після пленарного засідання учасники Міжнародної конференції долучалися до роботи семи секційних засідань.
Перша секція «Медіакомунікації в системі медіазнавчих дисциплін: український та європейський досвід» зібрала науковців для обговоренням проблем: дистанційного дискурсу як домінантного формату комунікації представників наукових спільнот у кризових ситуаціях, зумовлених пандемією коронавірусної хвороби та російсько-українською війною (йшлося про важливу роль спеціально створених для цього медіаплатформ комунікативної взаємодії); наративів війни в українській та польській документалістиці крізь призму створення певних стереотипів про представників різних етнічних спільнот та нагальною потребою їх руйнування; наукового дискурсу з маніпулювання інформацією в аспекті виокремлення основних дослідницьких напрямів, у яких працюють європейські та українські науковці. Модератор: проф. Вікторія Іващенко, заступник декана з наукової роботи, проф. кафедри медіапродюсування та видавничої справи Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, голова Термінологічної комісії при Міжнародному комітеті славістів, докт. філол. наук (Україна).
Друга секція «Медіаграмотність і медіаосвіта: сучасні тенденції та виклики в діалозі “ЄС — Україна”» зосередилась на обговоренні українських медіаосвітніх трендів воєнного часу в контексті євроінтеграції. Модератор: доц. Яна Фруктова, доц. кафедри журналістики та нових медіа Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, канд. пед. наук (Україна).
Третя секція «Медіа та комунікаційна політика в Україні та країнах ЄС» сконцентрувалася на обговоренні використання інструментів «м’якої сили» під час російсько-української війни, на динаміці цифровізації та націєтворчому дискурсі в соціальних мережах. Модератор: доц. Інга Погребняк, завідувач кафедри журналістики та нових медіа Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, канд. філол. наук (Україна).
Дискусія четвертої секції «Трансформаційні процеси в засобах масової комунікації та виклики нових медіа: конвергентні й трансмедійні процеси» зосередила увагу на таких питаннях: монетизація соціальних комунікацій та побудова бізнес-моделей медіа; інфотейнмент-інструменти: меми як носії культурних кодів, ігрові технології в медіа для вирішення глобальних проблем; методологічні принципи досліджень процесів соціальних комунікацій та жанрово-стильові особливості художніх репортажів на військову тематику; цифрові аспекти розвитку медіа в контексті прав людини в кіберпросторі та трансформаційні процеси українського медіапростору в умовах війни. У роботі четвертої секції взяли участь 12 доповідачів, серед яких студенти, аспіранти, викладачі та практики медіакомунікацій, які презентували власні наукові та практичні напрацювання з конвергентних і трансмедійних процесів сучасних ЗМК у форматі доповідей, а також у форматі відкритого мікрофону мали можливість поділитися власними історіями, думками та поставити питання іншим учасникам. Модератор: проф. Ольга Мітчук, проф. кафедри журналістики та нових медіа Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, докт. наук із соц. комунікацій (Україна).
Тематика пʼятої секції «Сучасні комунікаційні технології в медіаіндустрії: проблеми постжурналістики та довіра до медіа» зацікавила багатьох науковців, які подали свої заявки для участі в конференції. Безпосередньо з доповідями виступило 7 осіб. Актуальною та дискусійною була доповідь проф., докт. філол. наук Юрія Фінклера на тему «Українське телебачення часів війни: між марафоном і марафоном» (Україна, Львів). Актуальних питань у своєму виступі «Мовні атитюди в ЗМІ або як медіа формують ставлення до української мови» торкнулася Тетяна Кузнецова, докт. наук, проф. кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Про складний вибір між журналістськими нормами та державними інтересами у воєнний період говорив проф. Олег Семенюк, докт. філол. наук, проф. кафедри міжнародної журналістики Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, який виголосив доровідь на тему «Держава і ЗМІ: проблеми відповідальності у воєнний період». Доповідь доц. Іллі Афанасьєва, канд. іст. наук, доц. кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка «Ютубізація українських публікацій на історичні теми» викликала щиру зацікавленість аудиторії та жваву дискусію. Ґрунтовним був аналіз проблеми правди, зокрема неототалітаризму, місії журналістики та журналістської освіти, який здійснила та запропонувала аудиторії Світлана Петренко, докт. філософії з журналістики, доц. кафедри журналістики та нових медіа Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. На окрему увагу заслуговують доповіді колег-студентів: «Блог як сучасний жанр журналістики: визначення та функції» Сніжани Романюк, студентки Відкритого Міжнародного університету розвитку людини «Україна»; «Моніторинг пропагандистських методів Третього Рейху в інфопросторі України та росії» Валерії Бабельнік, студентки Факультету журналістики Київського Університету імені Бориса Грінченка. Модератор: доц. Віталій Терещук, завідувач кафедри міжнародної журналістики Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, докт. політ. наук (Україна).
Шоста секція «Новітні видавничі стратегії в умовах українського та європейського комунікаційного простору» більшою мірою була представлена доповідями аспірантів на теми їхніх наукових досліджень, зокрема про нові платформи для реалізації е-книг на видавничому ринку України та піратство в сучасній видавничій галузі України. Учасники секції торкнулися також теми брендингу в книговиданні, практики впровадження освітньо-професійних програм вищої освіти та сучасних тенденцій світового книговидання. Модератор: доц. Лариса Масімова, завідувач кафедри медіапродюсування та видавничої справи Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, канд. наук із соц. комунікацій (Україна).
Робота сьомої секції «Інформаційно-комунікаційні технології в українській та європейській практиці PR і реклами» базувалася на дискусіях про PR-тренди в епоху диджиталізації, важливості айдентики та брендингу наукових заходів як чинника популяризації освітньої установи, а також про інформаційну діяльність у системі соціальних комунікацій. Модератор: проф. Леонід Новохатько, завідувач кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, докт. іст. наук, заслужений діяч науки і техніки України (Україна).
Учасниками конференції стали понад 100 докторів і кандидатів наук, докторів філософії, докторантів, аспірантів та студентів.
Робота Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції «Медіакомунікації в діалозі культур: виклики європейської інтеграції для української освіти і науки» була надзвичайно продуктивною, наскрізно супроводжувалася плідними професійними дискусіями, що засвідчило появу нових міждисциплінарних досліджень та наукових ідей у галузі медіакомунікацій.
Круглий стіл «Журналістика воєнного стану: креатив та суспільна відповідальність»
25 травня 2023 року в межах ІІ Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції студентів, аспірантів, молодих учених та практиків «КРЕАТИВНІ ІНДУСТРІЇ: СУЧАСНІ ТРЕНДИ» відбувся круглий стіл «Журналістика воєнного стану: креатив та суспільна відповідальність».
Основні законодавчі новели та нормативно-правове регулювання роботи медіа під час війни обговорювали: Ольга Герасимюк, голова Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення; Олександр Бурмагін, член Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення; Діана Дуцик, засновниця й виконавчий директор Українського інституту медіа та комунікацій.
Тетяна Лебедєва, Почесна голова Національної асоціації медіа, член Комісії з журналістської етики, Христина Бердинських, журналістка, авторка теле- та радіопрограм, кореспондентка Le Courrier d’Europe Centrale в Україні та Ольга Мусафірова, журналістка, власна кореспондентка «Нової газети. Європа» в Україні дискутували щодо журналістських стандартів в умовах збройного конфлікту.
До розмови про чутливу медійну поведінку в роботі журналістів та майбутні перспективи українського суспільства приєдналися Андрій Куликов, співзасновник «Громадського радіо», Голова Комісії з журналістської етики, Анастасія Багаліка, ведуча «Громадського радіо», редакторка та співведуча програми «Звільніть наших рідних», гендерна координаторка кампанії «Повага», та Мирослав Маринович, проректор Українського католицького Університету у Львові, член-засновник правозахисної Української Гельсінської групи, радянський дисидент і політв'язень, член-засновник Ініціативної групи «Перше грудня».
ПУБЛІКАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ У SCOPUS ТА WOS
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ НАУКИ – 2022: Міжуніверситетський круглий стіл «Академічна доброчесність та виклики науки у часи війни: український досвід та європейські практики»
07 листопада 2022 року у межах Всесвітнього дня науки – 2022 за ініціативи Факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка та за участі ЗВО України (факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, кафедри журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка) було проведено міжуніверситетський круглий стіл на тему: «Академічна доброчесність та виклики науки у часи війни: український досвід та європейські практики» присвячений актуальним питанням впровадження українського досвіду та
узагальнення європейських практик дотримання академічної доброчесності, визначити нормативно-правові та морально етичні засади навчальної та наукової діяльності у часи війни.
Спікером заходу виступила Ольга Мітчук, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, професор кафедри журналістики та нових медіа.
Під час круглого столу учасники розглянули питання:
1. Академічна доброчесність як сукупність етичних принципів та визначених законом правил: нормативно-правові та етичні засади в ЄС та Україні.
2. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти у часи війни: вимоги та реалії.
3. Академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування: передумови та наслідки у контексті професійного становлення фахівця з журналістики.
4. Об’єктивність оцінювання робіт здобувачів освіти з журналістики: засоби та методи забезпечення в умовах військового стану.
5. Академічна доброчесність та професійні стандарти в журналістиці: точки перетину.
11 листопада 2021 року відбулась перша Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «СУЧАСНА НАУКА: КОМУНІКАЦІЙНІ АСПЕКТИ ХХІ СТОЛІТТЯ». Організаторами заходу виступили кафедра журналістики та нових медіа Київського університету імені Бориса Грінченка та кафедра міжнародної економіки Державного університету економіки і технологій.
Географія онлайн-заходу була дуже широка, адже серед представників ЗВО були студенти з різних міст та регіонів України, таких як: Прикарпаття, Київ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Бердянськ, Маріуполь тощо. Загалом у конференції взяло участь 15 закладів вищої освіти.
Напрями роботи конференції були розбиті на три секції:
- Журналістика та інноваційні технології;
- Мова медіа та медіаграмотність;
- Міжкультурна комунікація та інформаційна політика.
Розпочалась конференція з вітальних слів заступника директора Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка — доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника, професора кафедри видавничої справи Іващенко В. Л. та директора Економічного інституту Державного університету економіки і технологій м. Кривого Рогу — кандидата економічних наук, доцента Дутчака Р. Р.
Родзинкою пленарного засідання став виступ Столярова Антона — журналіста, аналітика сервісу YouControl, який розповів про відкриті дані у журналістських розслідуваннях. Під час секційних засідання учасники конференцій мали можливість виступити та продемонструвати свої наукові здобутки.
Серед доповідей студентів Київського університету імені Бориса Грінченка варто відмінити: Шлапацька Я., Капорина М., Маляренко О., Кулікова А., Мисик Б., Рижова Д., Скіпор В., Дзюба М та Подолян А.
Завершальним етапом були слова завідувача кафедри журналістики та нових медіа Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидата філологічних наук, доцента — Погребняк І.В., яка не тільки висловила подяку організаторам (серед яких загадала секретарів організаційного комітету Досенко Анжеліку Костянтинівну та Максимову Ірину Іванівну), але й внесла пропозиції щодо подальшої успішної співпраці.
14 листопада 2020 року у контексті Міжнародної науково-практичної конференції «Медіазнавчі студії в європейському діалозі: освітній та науковий дискурси /Media studies in european dialogue: educational and scientific discourses» було проведено круглий стіл «Медіаосвіта та медіаграмотність: досягнення ЄС і перспективи України» у роботі якого взяли участь 39 фахівців: експерти медіасфери, медіапсихологи, медіапедагоги (див. програму).
Модератор заходу: доцент кафедри Фруктова Я.С.
Напрямки дискусії:
- Медіаосвіта як реакція на виклики сьогодення: теоретико-методологічний та емпіричний аспекти;
- Нормативно-правове регулювання впровадження медіаосвіти в ЄС та Україні;
- Досвід країн ЄС щодо медіаосвіти широких верств населення;
- Рефлексія досвіду України щодо реалізації концепції впровадження медіаосвіти;
- Медіаосвіта в умовах карантину: проблеми, інновації та перспективи.
Актуальні завдання за результатами наукових дискусій:
1. Визначення шляхів узгодження нормативно-правової бази медіаосвіти України з міжнародними директивами, постановами: здобуття та визнання результатів неформальної та інформальної освіти.
2. Включення медіа-інформаційного компоненту у стандарти загальної та вищої освіти.
3. Укладання схеми сучасної медіаосвіти України, визначення проблемних зон.
4. Визначення принципів узгодження дій учасників медіаосвітньої діяльності в Україні
5. Обговорення угоди про співпрацю, яку ми підпишемо після погодження.
На кафедрі журналістики та нових медіа Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася Всеукраїнська студентська науково-практична онлайн-конференція «Інтернет-журналістика та новітні технології в сучасних медіа» 1 квітня 2020 р. У цьому форумі, окрім журналістів-грінченківців, взяли участь понад 20 представників із закладів вищої освіти України, де готують фахівців для різних видів засобів масової інформації, зокрема, Національного університету «Запорізька політехніка», Київського міжнародного університету, Таврійського національного університету ім. В. Вернадського, Східноєвропейського національного університету ім. Лесі України (м. Луцьк), Східноукраїнського національного університету імені В. Даля (м. Сєвєродонецьк), Луганського національного університету ім. Т. Шевченка (м. Старобільськ), Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (м. Івано-Франківськ), НУ «Львівська політехніка», Запорізького національного університету, Полтавського національного педагогічного університету імені В. Короленка, Херсонського державного університету, Університету державної фіскальної служби України та ін.
У своїх доповідях молоді науковці розглянули історичні, теоретичні, технічні аспекти інтернет-журналістики, специфіку інтернет-медіа, порталів, блогів, соціальних мереж, особливості функціонування конвергентних редакцій, обговорили проблеми мультимедійного та трансмедійного сторітелінгу, гейміфікації журналістики, доповненої реальності (AR) і віртуальної реальності (VR) та ін.
За результатами конференції підготовлено програму та збірник тез доповідей, всі учасники отримають сертифікати.
МІЖНАРОДНИЙ КОНГРЕС В АНКАРІ
Викладачі кафедри журналістики та нових медіа Київського університету імені Бориса Грінченка - доктор філологічних наук, професор Васьків Микола Степанович та кандидат наук із соціальних комунікацій Бикова Ольга Миколаївна взяли участь у роботі ІІ Міжнародного конгресу наукових досліджень, що відбувся 6-8 березня в Анкарі (Туреччина). Всього до участі в роботі Конгресу зголосилися понад 300 науковців із різних країн світу, насамперед Туреччини, України, Узбекистану, Казахстану, Азербайджану та ін.
5 листопада 2019 р. доцент кафедри журналістики та нових медіа Ольга Бикова взяла участь у ХХV (ювілейній) Міжнародній науково - практичній конференції з проблем функціонування і розвитку української мови "Мова. Суспільство. Журналістика", що відбулася в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Щорічні науково-практичні конференції з проблем функціонування і розвитку української мови, започатковані свого часу колективом кафедри мови та стилістики, проводяться в Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка з 1994 року. У вітальній промові директора Інституту журналістики КНУ професора В. В. Різуна, адресованій учасникам конференції лейтмотивом звучали слова про важливість захисту української мови як одного з ключових чинників гарантування інформаційної безпеки держави та збереження її незалежності в умовах неоголошеної війни. Пізніше ця теза не раз повторювалась у виступах інших промовців. Захід викликав значне зацікавлення не лише в середовищі науковців, викладачів вишів, журналістів-практиків, а й серед студентів.
7 жовтня 2019 р.
З ініціативи громадських організацій Білорусі й Литви 27-29 вересня цього року у Вільнюсі (Литва) відбувся VІІІ Міжнародний конгрес дослідників Білорусі. Всього до участі в роботі Конгресу зголосилися понад 500 науковців і громадських активістів із різних країн світу, насамперед Білорусі, Польщі, України, Росії, Литви, а також із Узбекистану, Казахстану, Азербайджану, США, Швеції, Словаччини, Німеччини, Австрії, Чехії, Фінляндії, Іспанії, Грузії, Великобританії, Франції та ін.
Серед представників групи науковців із України взяли участь у Конгресі викладачі кафедри журналістики та нових медіа Київського університету імені Бориса Грінченка – доктор філологічних наук Микола Степанович Васьків та кандидат наук із соціальних комунікацій Ольга Миколаївна Бикова.
Васьків М. у межах роботи панелі «”Імпорт” і “експорт” білоруської літератури: проблеми сучасного перекладу» виголосив доповідь «Imago Криму в “Кримських сонетах” А. Міцкевича і “Тавриді” В. Короткевича».
Бикова О. під час роботи панелі «Дослідження медіа в епоху медіа війн» оприлюднила розвідку на тему: «Специфіка створення образу Білорусі в літературних репортажах на мандрівну тематику 1920-30-х рр.»
Робота обох панелей була жвавою, цікавою, тому після вичерпання відведеного часу продовжилась обміном думок у кав’ярні.
Українські учасники роботи Конгресу відзначалися увагою до широкого кола проблем, тому брали участь у засіданнях не тільки власних секцій і панелей, але також відвідували й ті, які захопили їх увагу оригінальністю, важливістю, ґрунтовністю доповідей. Загалом VІІІ Міжнародний конгрес дослідників білорусів став вагомим кроком у зміцненні білорусько-українських наукових і культурних зв’язків.
Засідання круглого столу «Симон Петлюра – державний, політичний, військовий діяч, публіцист і журналіст»
У межах традиційного Фестивалю науки в Інституті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка з ініціативи кафедри журналістики та нових медіа 21 травня 2019 р. відбулося засідання круглого столу, присвячене 140-річчю від дня народження голови Директорії УНР Симона Петлюри та 100-річчю відродження української державності. Співорганізатором заходу виступила кафедра бібліотекознавства та інформології, а доповіді й презентації підготували студенти спеціальностей «Журналістика» та «Інформаційна, бібліотечна і архівна справа».
Василь Фольварочний, поет, прозаїк, драматург, заслужений діяч мистецтв України презентував авторські художньо-документальні видання про лідера національно-визвольного руху, який своєю боротьбою, упертою та безкомпромісною, показав світу, що Україна є, що її народ живе й бореться за своє право, за свою свободу й державну самостійність.
Кргулий стіл "Сучасна журналістика в умовах інформаційного протистояння
16 листопада 2016 року в Інституті журналістики Київського університету ім. Бориса Грінченка відбувся круглий стіл на тему "Сучасна журналістика в умовах інформаційного протистояння". Його організаторами стали Фонд розвитку журналістики імені Анатолія Москаленка та власне Інститут журналістики, зокрема - команда кафедри журналістики та нових медіа та її керівник Юрій Нестеряк.
На захід були запрошені топ-експерти та фахівці з практичної журналістики, керівники Інтернет видань, представники Міністерства інформаційної політики України та Спілки журналістів України. Головною метою зібрання стало обговорення важливих питань, пов'язаних з інформаційного протистоянням в сучасному світі.
Крім того, у рамках цієї події Фондом розвитку журналістики було нагороджено низку молодих українських журналістів , які відзначилися успішними та інноваційними медіаініціативами у 2016 році. Так, переможцем став курсант I курсу Дніпровського ліцею Ілля Дирін – відзначений як школяр, що зробив свій вклад в українську журналістику. Переможцями у номінації "Студенти-журналісти" стали Оксана Думська і Анастасія Шибіко. В категорії "Молодий журналіст" нагороду отримав фотограф агентства European Pressphoto Роман Пилипей.
Підсумком зустрічі стала змістовна та конструктивна дискусія щодо створення власної стратегії боротьби з інформаційною пропагандою Росії.
Марина Шнайдер, Анжела Слюсаренко
7 квітня 2016 р.
ВСЕУКРАНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ "ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО МЕДІЙНОГО КОНТЕНТУ: ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ"
7 квітня 2016 року в Національному Київському університеті імені Тараса Шевченка було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію "Перспективні напрямки дослідження українського медійного контенту: фундаментальні та прикладні аспекти".
На пленарному засіданні доктор філологічних наук, професор, директор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Різун В.В. окреслив здобутки, проблеми та перспективні напрямки дослідження українського медійного простору. Інші доповідачі, провідні фахівці України з соціальних комунікацій у своїх доповідях розкрили актуальні аспекти наукової проблеми, зокрема: трансдисциплінарність у дослідженнях соціально- комунікаційних технологій, війни смислів у сучасному російсько-українському протистоянні, специфіка медіаосвітнього ландшафту України, основні характеристики телевізійного сегменту українського медіаринку та інші. У контексті конференції було проведено секційні засідання, круглі столи. Модератором круглого столу «Моделі гендерної презентації у мас-медіа» була доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії журналістики КНУ імені Траса Шевченка Сидоренко Н.М., яка презентувала результати дослідження кількісно-якісних параметрів жіночої преси України. Жваві дискусії викликало обговорення застосування маніпулятивних технологій у гендерному дискурсу, гендерні парадокси в сучасних українських ЗМІ, регіональні особливості функціонування жіночого «глянцю», висвітлення проблем жінок у релігійних медіа та інші не менш актуальні питання.
У пленарному засіданні та роботі круглого столу "Моделі гендерної презентації у мас-медіа" активну участь взяли доценти кафедри журналістики та нових медіа Гридчина В.В. та Фруктова Я.С.
Автор тексту: Я.С. Фруктова
1 квітня 2016
VII щорічна Міжнародна конференція " Літературний процес: становлення ідентичностей"
1-2 квітня 2016 року відбулася VII щорічна Міжнародна конференція " Літературний процес: становлення ідентичностей". У засіданні секції "Моделі ідентичностей у мас-медіа: медіа-ідентичність у пошуках себе та іншого" взяли участь викладачі кафедри журналістики та нових медіа, магістранти спеціальностей "Журналістика", "Медіа-комунікації".
Із доповідями виступили Ю.А. Вишницька "Сценарій протистояння в сучасному українському публіцистичному дискурсі: кластерне моделювання", А.Л. Лісневська "Роль глобальних телеканалів у формуванні інформаційної картини світу", Ю.В. Нестеряк "Проблеми збереження національної ідентичності особистості та самобутності українського інформаційного простору в контексті глобалізаційних процесів", О.А. Росінська "Комунікативні стратегії часопросторової ідентичности в сучасному медійному просторі".
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА З ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТУДІЙ
Київським університетом імені Бориса Грінченка та неурядовою організацією «Україна в Європі» (Париж, Франція) започатковано спільну «Освітню програму з європейських студій». Загальною метою Програми є ознайомлення її учасників з історією євробудівництва, інституційно-політичною побудовою та функціонуванням Європейського Союзу. А основними завданнями визначено: поглиблення знань щодо функціонування інституцій Євросоюзу (Європарламенту та Європейської Комісії), діяльності ЄС на міжнародній арені, відносин Україна – ЄС; налагодження партнерських зв’язків з вузами держав-членів ЄС; ознайомлення з можливостями навчання у галузі європейських студій, журналістики, комунікацій у європейських вузах для українських студентів.
В рамках першої поїздки Програми група викладачів та студентів нашого університету відвідала Національні збори (Національна асамблея -Assemblée nationale) — нижню палату парламенту Франції, які розміщуються у Бурбонському палаці Парижу, що знаходиться на лівому березі Сени напроти площі Згоди. Пале-Бурбон побудовано 1728 року, депутати почали працювати у ньому 1798 року. Асамблея складається із 577 депутатів, яких обирають раз на 5 років під час загальних виборів. Депутати стежать за діями керівництва країни, заслуховують звіти. Нормативні документи розробляються та приймаються спочатку нижньою палатою, а потім поступають на схвалення до верхньої. Президентом Національних зборів є як правило представник лідируючої партії. Строк мандата Національних зборів — 5 років, проте президент Франції може розпустити та оголосити дострокові вибори.
У Парижі наша делегація відвідала також французьку Школу журналістики CELSA – спеціалізовану школу (еквівалент інституту) при Університеті Сорбона 4, яку було створено у 1957 році на факультеті французької мови Сорбони.
На сьогодні, CELSA здійснює навчальну підготовку в рамках програм бакалавра та магістра з журналістики, комунікації, маркетингу, реклами, медіа і людських ресурсів. CELSA готує також докторантів і проводить наукові дослідження у сфері інформації та комунікації.
Презентував Школу журналістики професор Ерве Демаї (Hervé Demailly), заступник директора Школи, відповідальний за магістерську програму з журналістики 2-го року навчання. Магістерська програма 2-го року навчання з журналістики в CELSA передбачає в якості одного із фінальних іспитів 2-тижневе стажування за кордоном, в рамках якого студенти запускають сайт, присвячений країні перебування і відповідно наповнюють його репортажами, відеоматеріалами протягом двох тижнів (з парелельними публікаціями у французьких ЗМІ - партнерах Школи).
18 лютого 2016 р.
МІЖНАРОДНА СТУДЕНТСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ
Устиловська Інна Геннадіївна,студентка 4 курсу, спеціальність "Журналістика", група Журб-1-12-04 23 грудня взяла участь у Міжнародній студентській конференції тема доповіді "Сучасні інформаційні технології: переваги та недоліки для діяльності журналіста".
Автор тексту: Я. С. Фруктова
12-13 листопада 2015
Доцент кафедри журналістики та нових медіа Олена Росінська взяла участь в програмі підготовки тренерів з медіабезпеки. 12-13 листопада в межах програми проводився тренінг для майбутніх тренерів, що мають сприяти підвищенню рівня свідомості населення в сприйнятті інформації, формуванню медіаграмотності громадян України. У програмі беруть участь 6 областей України.
25 вересня 2015 р.
Кафедра журналістики та нових медіа
долучилась до актуальних дискусій з науково-методичних аспектів розвитку журналістики у вищій школі
На базі Ужгородського національного університету 21-25 вересня 2015 р. відбулися засідання науково-методичної комісії з журналістики. Від кафедри журналістики та нових медіа, Гуманітарний інститут, в них взяла участь к.п.н., доц., заступник завідувача кафедри з наукової роботи Фруктова Я. С.
Порядок денний засідань науково-методичної комісії з журналістики:
1. Про виконання рішень НМК, прийнятих на засіданнях у вересні 2014 р. та травні 2015 р.
2. Про новий перелік спеціальностей.
3. Про оновлення навчальних планів відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту».
4. Про зміст підготовки наукових кадрів.
5. Про перспективи міжнародного співробітництва інститутів, факультетів та кафедр соціальнокомунікаційного спрямування.
Тож кафедра журналістики та нових медіа бере активну участь у сучасних форматах журналістських студій, що позитивно впливає на впровадження нових методик у викладанні журналістських дисциплін у Київському університеті імені Бориса Грінченка.
Текст:
к.п.н., доц, Фруктова Я.С.
Фото: Фруктова Я.С.
Публікації у міжнародних рецензованих видання
- Фруктова, Я. (2016). Психологический компонент профессиональной подготовки журналистов: теоретический и практический аспекты. European Applied Sciences. 2 , p32-33
- Фруктова, Я. (2016). Фундаментализация содержания образовательных программ профессиональной подготовки журналистов ОКУ «Бакалавр» на основе компетентностного похода. Austrian Journal of Humanities and Social Sciences. 1-2, 55-59.
- Nesteriak, Y.. (2015). Problems of information security of the state in modern conditions: the experience of Ukraine . European Applied Sciences . 1, p118-120.
- Георгієвська, В.. (2015). Партийный сегмент современного медиапространства Украины . Austrian Journal of Humanities and Social Sciences. 3 (4), 6–8.
- Георгієвська, В. (2015). Динаміка розвитку партійної преси в Україні. Philology And Linguisticsin the Digital Age . 4, 26–30.
- Гридчина, В. (2015). «Смерть» на фотографиях в средствах массовой информации: вопросы этики. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. 67 (ІІІ(11)), 60-64.
- Лісневська, A. (2015). Професійно-орієнтоване середовище як умова формування компетентності фахівця (на прикладі професійноїї підготовки телерепортера) . Неперервна професійна освіта: теорія і практика.. 1-2, C.68-72.
- Odarenko, O. (2014). Risk management in telecommunication startups.Problems of social and economic development of business. 1, p304-309.
