22 жовтня відбулася зустріч студентів кафедри видавничої справи 4-го курсу з Оксаною Хмельовською, кураторкою професійної програми на міжнародному фестивалі Книжковий Арсенал та співзасновницею й головною редакторкою медіа про мистецтво книговидання та читання «Читомо». Лекція була в онлайн-форматі. Модератором зустрічі виступала Марина Василівна Александрович.

 Чи справдилися футуристичні передбачення?

«Зараз хороший час для письменників, бо з’явилося більше часу, — почала зустріч пані Оксана. — Їх стали менше турбувати, отже, з’явилося більше часу для творчої роботи».

За словами редакторки, за 2020 рік було надруковано приблизно на 70 % менше новинок, ніж за цей самий період 2019 року. Аналізуючи ринок, можна сказати, що цей рік є найгіршим з 90-тих. Але не все так погано, як здається. Українських видавців рятують державні бібліотечні закупівлі. Тому можна надрукувати книжку коштом держави. Також велику роль грають гранти на переклади.

 Не менш важливими є й були книжкові виставки для видавців в обігових коштах. Але тенденція останніх трьох років показала, що все менше людей купували книжки на виставках. Це сталося через те, що читачі мали змогу придбати книжки раніше завдяки медіапідігріву. Фактично фестиваль виконував функцію промоції інформаційного приводу для медіа, щоби про книжку почали говорити.

Зараз набувають популярності електронні книжки. За цей рік їх продаж збільшився на 30–40 %, ніж у попередні роки.

Онлайн-покупки в деяких видавців зросли на 140 %. На думку пані Оксани, цьому посприяли постійні знижки великих онлайн-крамниць. Але якщо брати сумарно та порівнювати продажі онлайн з прибутком від продажів офлайн, то це — мізер. «Постійні знижки знецінюють працю видавців, редакторів, художників та всіх, хто причетний до книговидавничого процесу», — висловилася редакторка.

Читач нарешті має вільний час?

За словами пані Оксани, було невеличке зростання у березні-квітні, але зараз зрівнялося. Українці не почали читати більше — згідно з дослідженням УІК.

Читач, який змінився

Зараз такий час, що читач звикає платити за контент. Гарний тому приклад — «Нетфлікс».

Хоч і є безмежна кількість подій і здавалося б можна побувати усюди, але все ж таки продаж квитків на онлайн-зустрічі, виставки, фестивалі набагато менший, ніж це було за офлайн-часів. Треба долати це якістю, ексклюзивністю контенту. Запрошувати крутих спікерів.

 Аудіокнижки

У березні-квітні було рекордне завантаження аудіокнижок. Але якщо подивитися на ситуацію зараз, то вона повернулася до масштабів докарантинних часів.

Типовий український читач. Хто він?

За словами головної редакторки «Читомо» — це Наталя, 38 років, вчителька англійської мови. Веде активне життя у фейсбук, має вищу освіту. Їздить на стажування, відвідує культурні заходи, читає 4–10 книжок на рік. За рік купила 2 книжки. Знає Жадана, Андруховича, Люко Дашвар та Оксану Забужко.

А якщо взяти «типового читача офлайн», то дістанемо такий портрет:

Бібліотекарка з Луцька, 49 років, користується фейсбук. Полюбляє постити цитати з красивими картинками. Читає друкований мас-маркет.

Якщо розділити українських читачів за інтересами, то отримаємо таке: 

Самовдосконалювачі. Це ті, хто займаються саморозвитком.

Патріоти. Це ті, хто читають історичні книжки. В основному такі інтереси на Західній Україні.

Гравці у класику. Ті, хто читають класичну літературу. Таких запитів багато на Східній Україні.

Віряни.

Бізнесмени. Це ті, хто купують бізнес-літературу, але також не цураються і класики.

Митці. Читачі, яким цікаві артбук, незвичайні книжки та література про мистецтво.

Тож як популяризувати книжки серед читачів?

Є так звані «драйвери читання». Це те, що змушує вас купити ту або іншу літературу. Серед них:

Рекомендації соціальних контактів. Тобто вам хтось із друзів порадив саме цю книжку.

Освітні потреби. Ви спеціаліст (чи майбутній) і вам потрібно читати додаткову професійну літературу, аби стати кращим.

Фахові потреби. Для навчання у школі чи інституті.

Виступи автора. Уявіть, що йдете по «Книжковому Арсеналу» й бачите, що, наприклад, Кокотюха, підписує книжки. Чому б не скористатися такою можливістю?

Книговидання: зміни

Зараз експерти оцінюють книговидавничий ринок України у 80–100 млн доларів. Але сума прямих збитків сягнула майже 1 млн грн на кожне видавництво. Це лише на початок карантину. Дослідження проводила Асоціація українських Видавців та Книгорозповсюджувачів.

Завдяки карантину з’явилися нові канали дистриб’юції. Приклад — «ВСЛ» почало продавати книжки в «АТБ» та на заправках.

Потрібно карантин використовувати. Наприклад, міжнародні стенди. Аби потрапити офлайн на таку подію, то потрібно було б наймати тих, хто б це змонтував, поставив, тих, хто привезе книжки, хто буде наглядати за ними, одним словом — цілу делегацію, а це все бюджет. А тут можна це зробити набагато дешевше. Можна стати гостем будь-якого світового фестивалю.

Зараз саме час, коли важливо бути в тренді. Й всі мають таку можливість.

 

Анна Кудрик