На другому відкритому онлайн-засіданні Дискусійного клубу “ПОЗИЦІЯ” обговорено питання мови та лексики медіа в умовах війни
Андрій Куликов: “Перевага українських засобів комунікації в тому, що ми можемо і хочемо, хоч не завжди вміємо, говорити правду. І саме за рахунок того, що ми говоримо правду ми збільшуємо нашу опірність і змогу перемогти”.
9 листопада, відбулося друге відкрите онлайн-засідання ДИСКУСІЙНОГО КЛУБУ “ПОЗИЦІЯ” факультету журналістики на тему “Мова медіа в умовах російсько-української війни. Чи витримують професійні стандарти та журналістська етика?” Дискусію підготували студенти 4 курсу під керівництвом доктора філософії, доцента кафедри журналістики та нових медіа Світлани Петренко.
У грунтовних співдоповідях студенти порушили актуальні питання мови та лексики медіа під час російського повномасштабного вторгнення, навколо яких зав’язалася дискусія:
Дар’я Скирта: “Мова медіа під час війни: як співвідносяться рекомендації Комісії з журналістської етики та медіареальність?”
Юлія Топчій: “Стилістично забарвлена лексика в журналістиці періоду російсько-української війни: загальновживана норма чи порушення професійних стандартів?”
Владислав Скрипченко: “Гонзо-журналістика: місце та роль в умовах повномасштабного вторгнення. Психологічна зброя в умовах війни чи атака на професійні стандарти та журналістську етику?”
У ролі медіаексперта в дискусії взяв участь відомий журналіст, теле- і радіоведучий, голова Комісії з журналістської етики, співзасновник ГО “Громадське радіо” Андрій КУЛИКОВ. Він поділився власним баченням і позицією щодо питань мови та лексики війни в медіапросторі. Ось деякі з його висловлювань:
“Нинішній період війни увиразнює дуже багато. На війні не можна залишатися об’єктивним чи об’єктивною, нейтральним чи нейтральною. Ми дуже часто плутаємо такі поняття. Об’єктивність – можлива, правда – можлива, перемога саме в інформаційній війні можлива, а перемога в пропагандистській війні не можлива, бо пропаганда контрпродуктивна.”
“Говорячи «орки» ми відповідно самих себе відносимо до «ельфів» або до «гобітів», тому що саме «ельфи» й «гобіти» билися з «орками». І мені кажуть, що так називають воїни, правильно, воїни мають на це право. Вживаючи такі терміни, ми себе дорівнюємо до наших захисниць і захисників. Я не вважаю, що це правильно”.
“Ми шукаємо, ми знаходимо, дещо ми втрачаємо, іноді видаємо наш досвід за унікальний, це притаманно нам часто. Ми застосовуємо слово «дрон-камікадзе» до іранського дрона, який до речі називається «Шахід». Не даємо собі труду пояснити, чому він називається «Шахід», ми вхопилися за слово «камікадзе», проте «камікадзе» ніколи не атакували цивільні об’єкти й не вбивали мирних людей.”
“Саме росіяни були в масі своїй виховані в дусі зневаги до практично всіх інших народів і в дусі невизнання існування деяких інших народів. Треба називати їх їхнім справжнім іменем. Називаючи росіян росіянами й розуміючи, що на нас все ж таки напали реальні люди з реальної країни”.
“Відповідаючи на запитання, через який принцип не можна переступати, це - правда, бо правда зберігає життя, омана його занапащає.”
Опонентами та рецензентами в дискусії виступили студенти Микита Саєнко, Яна Кубишкіна, професіонали медійної справи, завідувачки студентськими майстернями теле- та радіожурналістики Мар’яна Ангелова та Надія Зінченко, професори Ольга Мітчук і Микола Васьків.
Учасники дискусії привернули увагу до важливих питань мови медіа під час російсько-української війни як потужної інформаційної зброї та їх пов’язаності з журналістськими стандартами й етикою, а також обмінялися думками щодо формування мовної позиції журналіста, її значення та наслідків у суспільному комунікаційному просторі.
Обговорення відбувалося в щирій, доброзичливій атмосфері, що сприяло відкритому обміну думками, контроверсійними позиціями, конструктивній полеміці.
ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕОЗАПИС ДИСКУСІЇ
ЗАПРОШУЄМО
на ютуб-каналі Дискусійного клубу “ПОЗИЦІЯ” за покликанням: