Профіль кафедри у Google Scholar
18-22 жовтня 2023 року у м. Франкфурт-на-Майні (Німеччина) відбувся 75-й ювілейний Франкфуртський книжковий ярмарок. Це найбільший книжковий ярмарок у світі. Цього року ярмарок прийняв 215 тис відвідувачів. Як зазначає директор Юрген Боос: «Наша формула успіху - інтерес слідує за актуальністю». Понад 4 000 експонентів з 95 країн світу представили у виставкових павільйонах свої продукти та послуги.
Зміна клімату, кризи в демократіях чи війна - міжнародні конфлікти стали предметом ретельного розгляду на ярмарку. Франкфуртський ярмарок був як культурна та політична сцена, де відбувалися дебати про конфлікт на Близькому Сході, війну проти Україні та протести активістів, які борються зі зміною клімату.
Для того, щоб зробити українську книжкову індустрію помітною, незважаючи на війну росії, та продемонструвати міжнародну солідарність, було організовано колективний стенд площею 200 квадратних метрів та різноманітну програму заходів. Український павільйон представляли Український інститут книги, Goethe-Institut в Україні, Мистецький арсенал та Український інститут. На стенді також були представлені понад 500 книг від 43 видавництв.
Програма українського павільйону під назвою «Крихкість існування» зосереджувалась на вразливості та потенційній руйнації природи та довкілля під час війни. В межах неї були розроблені дві галузеві програми «Fragility of creators», кураторами якої виступили Український інститут книги та Goethe-Institut, а також міжнародна дискусійна програма «Fragility of freedom», фінансовану Міністерством закордонних справ Німеччини. Фокус дискусій звісно були війна, покарання злочинів, солідарність, теорії змов та російська пропаганду, наука, освіту та книжковий ринок під час війни, а також креативність, нові форми існування та яскрава українську культура.
З повною програмою від України можна ознайомитись за посиланням.
Відвідала Франкфуртський книжковий форум також Гондюл Олександра Дмитрівна, викладачка кафедри міжнародної журналістики, аспірантка 2 року навчання спеціальності «Журналістика». Вона відвідала різні дискусії, організовані Україною, зокрема щодо освіти під час війни та нових форматів розвитку культурних індустрій. Також Олександра мала можливість особисто поспілкуватись з Ганною Новосад, Міністеркою освіти і науки України у 2019-2020 рр., засновницею міжнародного благодійного фонду savED.
Серед ключових отриманих інсайтів, варто виділити такі:
- На сьогодні, більше 3000 шкіл зазнали ушкоджень через дії агресора
- 1,5 мільйон українських школярів ризикують мати стан депресії через війну (ЮНІСЕФ)
- 78% вчителів та викладачів уже стикаються з вигоранням та ПТСР через війну (Градус)
- З тими школярами та студентами, що виїхали з України, необхідно зберігати контакт через українську мову, культуру і впровадження їх у навчання за кордоном
- Навіть під час війни, інноваційні інструменти – це окей, бо фокус має бути і на розвиток, а не лише виживання
- Варто створювати різні види дитячих книг про війну: «пояснювальні книги», що допомагають говорити з дітьми про війну, «навчальні книги», що вчать розрізняти дезінформацію, «книги про емоції», адже вміти розуміти свої емоції та почуття – це важливо, «ілюстровані книги», аби метафорично через зображення, а не лише напряму пояснювати війну. Що важливо, такі книги все частіше цікавлять не лише українські родини.
«Необхідно наразі робити фокус зусиль на допомогу школярам, що перебувають в Україні, адже вони не є в безпеці. Відповідно, потрібно створювати умови (інфраструктурні для відновлення шкіл та різноманітні програми, кемпи для підтримки ментального здоров’я молоді), аби вони могли свідомо проживати війну. Для зменшення стресу українським школярам необхідно бути більше серед інших дітей», - зазначила Ганна Новосад.
«Для українських науковців та розвитку вищої освіти необхідно перекладати ключові наукові праці українською мовою, аби не було бажання використовувати російські джерела, адже саме так і працює пропаганда. Проте, знання іноземних мов стають надзвичайно важливими для науковців, адже це дозволяє мати доступ до міжнародної спільноти, іншомовних праць та можливості нових партнерств» - відповідала на питання Ганна Новосад про вищу освіту і науку.
Також Олександра Гондюл поспілкувалась з Кирилом Безкоровайним, засновником медіа Куншт, лектором курсу в УКУ «Наукова журналістика», які надав дві ключові рекомендації:
1. Важливо для студентів-журналістів наразі викладати максимально дискусійно та інтерактивно. Кожні 15 хвилин варто змінювати формат – лекції, робота в онлайн-залах / в командах, обговорення питань, генерація ідей та рішень. Окрім того, необхідно кликати на лекції до студентів представників з-за кордону, чи у форматі лекції, чи у формі публічного інтерв’ю, адже потрібно виходити поза фокус лише локального контексту і досліджувати міжнародний досвід.
2. Суспільство за кордоном втомлюється від постійних новин проти України. Окрім того, інші міжнародні конфлікти (наприклад, Ізраїль та ХАМАС) розпорошують увагу також, відповідно необхідно шукати кути, що будуть цікаві міжнародним медіа. Потрібно пробувати виходити на міжнародних журналістів – писати листи, знаходити окремих журналістів у Фейсбуці чи Лінкедині, перероблювати матеріали під формат окремих медіа. Якщо з 200 листів міжнародним журналістам є 2 успішні, це вже велика перемога і можливості.
Факультет журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка дякує за можливості, що надають європейські колеги, аби ще більше розповідати про війну проти України та обмінюватись досвідом.
