Вікторія Коваль, випускниця магістратури з видавничої справи та редагування 2019 року. Зараз Вікторія працює в команді Департаменту освіти і науки Київської міської державної адміністрації.
«Першу роботу я отримала за місяць до 18-річчя. НМЦ рекламно-інформаційної та профорієнтаційної роботи Університету Грінченка стало місцем сили, досвіду та підтримки. Кожен учасник команди був універсалом і, за потреби, міг підмінити колегу. Це був принциповий підхід керівника, який допоміг отримати скіли у різних напрямках. Я SMMила, проводила персональні дні відкритих дверей, фотографувала, писала сценарії для відео та новинні тексти для сайту, разом з командою замовляла сувенірку, всіляко креативила та кайфувала від процесу. 3 роки! Найкомфортніші та найактивніші 3 роки студентського/робочого життя.
Забути не можна, згадати! Згадати піар-проєкти, фестивалі та конкурси. З 1-го курсу, коли студенти ще не мали навичок роботи у графічних редакторах, але були вщерть заповнені рекламними ідеями, ми почали подаватись на студентські креативні «змагання». Викладачі допомагали реалізовувати наші прінти та відео. І знаєте що? На першому ж фестивалі соціальної реклами в Одесі наша команда отримала перемогу! Натхненні та бадьорі, ми вирішили організувати свій, мегакрутий фестиваль реклами «Scotch Fest». За 3 роки від університетського рівня він переріс у міжнародний. У складі журі – голова Всеукраїнської рекламної коаліції, арт-директори та дизайнери найкрутіших агенцій України. Призовий фонд у 200 000 грн. Фестивалю такого рівня для студентів досі немає в нашій країні. Це спільне «дитя» РЗГБ-14 та викладача, Віктора Олександровича Шияна. Безумовно, це гарний досвід. Але головне, що ми усвідомили ще в студентські часи – немає таких гір, які б ми не підкорили.
Зараз я працюю в Департаменті освіти і науки Київської міської державної адміністрації. Рік на посаді прес-секретаря, і ось, ще майже рік, у відділі закладів вищої освіти, науки, прогнозування та аналізу цільових програм. Улюблений досвід – комунікація зі ЗМІ та аналіз журналістів. Це, свого роду, гра в психолога. Завжди намагаєшся прочитати по фахівцю, який сюжет буде на виході: з позитивним чи негативним підтекстом? Наразі я займаюсь віжуалом Департаменту, презентацією освітніх напрацювань, звітами, програмами, наказами, розпорядженнями… Відчуваю інтерес та розвиток.
У житті мені завжди щастило з наставниками. Вони бачили мої сильні сторони і підводили мене до складних завдань плавно, поступово. Саме завдяки послідовності і підтримці я ніколи не відчувала великих труднощів. Чого й усім бажаю!
Хочу поділитися цінною тезою одного наставника, викладача Університету Грінченка: «Найцінніший ресурс, яким володіє людина – це час. Саме вам вирішувати, куди його інвестувати. Доки ваші життєві обставини дозволяють віддати цей час навчанню – просто робіть це. Так, вчитися ніколи не буде пізно. Але юнацький студентський період для цього найзручніший. Не «профукайте» хвилини зараз, щоб пізніше не витрачати на це дні».