17 січня 2025 року в галереї «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» відбулося відкриття персональної виставки кераміки Тетяни Забеліної «CLAY MAN STORY». Організаторами виставки виступила історична агенція «Літопис незламності», які радо запросили студентів та викладачів Факультету журналістики на відкриття виставки.
Представила перфоманс керівниця агенції «Літопис незламності» Ірина Жигуліна, яка закцентувала увагу відвідувачів на тому, що перш ніж вивчати світ варто зазирнути у середину себе.
Чи можна зазирнути в себе настільки глибоко, щоб побачити те, що зазвичай приховано від людських очей – страхи, сумніви, бажання, які формують нас?
Тетяна Забеліна відкрила цю шпарину, через яку всі присутні змогли побачити оголену сутність власної душі. Через історію легендарної “глиняної людини”, яка ожила тільки для того, щоб стати рабом волі свого творця, художниця змушує нас замислитися над межами людської свободи, над пошуком себе і над тим, яку владу над своїм життям ми віддаємо іншим.
Чи наважимося ми порушити ці форми, щоб стати вільними і справжніми?
Ці питання, безсумнівно, ставили собі багато відвідувачів виставки серед яких були й Тетяна Поліщук, заступник декана Факультету журналістики та Дар’я Харамурза, старший викладач кафедри реклами та зв’язків з громадськістю, споглядаючи на витесані з глини фігури скорботи, народження і смутку.
Вони були зачаровані творіннями мисткині, а на питання, які емоції у них викликає “Голем”, всі безпереборно відповідали:
— “Я бачу в ньому себе”.
Тож відвідувачі, споглядаючи ці образи, мимоволі порівнювали їх із собою, і це означає, що авторка ідеально впоралася зі своєю роботою.
Адже Големи, що стоять на чорних підставках, здавалися віддзеркаленням нас: створених зовнішніми обставинами, чужими очікуваннями і правилами, які обмежують і змушують загрузнути в трясовині власної невпевненості.
Але все це в кінцевому підсумку веде до одного – смерті, тієї умовної “свободи”, яку ми знаходимо на піку свого існування.
А організатори самої події чудово впоралися зі своєю задачею, змушуючи зануритися в світ “глиняної людини”. Антураж чорно білих тіней нагадував більше кіноплівку, залишаючи після себе гіркий посмак завершеності.
Тож виставка CLAY MAN STORY Тетяни Забеліної справді стала справжнім дослідженням глибин людської душі, змушуючи кожну людину зазирнути всередину себе. Люди отримали можливість побачити власне віддзеркалення. І те, що ми самі маємо силу змінитися, звільнитися від пут і стати собою.
Виставка залишає у кожного глядача поштовх до осмислення себе та пошуку справжньої свободи. А допомагали відвідувачам студенти-волонтери Факультету журналістики: Єлизавета Доброленська, Анна Мартинюк, Карина Мурашко та Олена Тесля.
Авторка:
Карина Мурашко
здобувачка 1 курсу
ОП «Міжнародна журналістика»
