
Фелікс Львович звернувся до болючих сторінок історії України і детально розповів про Бабин Яр, що розташований у середмісті Києва та має трагічне значення. Дослідник продемонстрував студентам унікальні архівні світлини від 20-х до 70-х років цієї місцевості, звернувши увагу навіть на зміну самого ландшафту. Розстріли у Бабиному Яру розпочали представники НКВС СРСР ще з кінця 30-х років ХХ ст. Одначе, світового історичного масштабу Бабин Яр здобув через масові німецькі розстріли євреїв, циган, полонених та просто мирного населення Києва з кінця вересня 1941 р до листопада 1943 р. Як зауважив Фелікс Левітас вівторками та п'ятницями розстрілювали українців, були так звані "українські дні". Точної кількості померлих та знищених у Бабиному Яру за ті роки підрахувати не можливо. Після закінчення ІІ Світової війни радянська влада воліла замовчувати про ці трагічні події, однак Куренівська трагедія у прямому й переносному сенсі піднесла це питання на поверхню.
Фелікс Львович наголосив на тому, що у журналістські
роботі важливо доносити правду, якою б гіркою вона не була.
Олександр Трухан звернув увагу у своєму виступі на візуальне сприйняття історії, наголосивши на необхідності розвінчування міфів та стереотипів подаючи архівні матеріали до теми.
На завершення зустрічі заступник декана Факультету журналістики подарувала гостям-киянам другий номер друкованої газети "Вечірній Київ". Фелікс Льовович зауважив, що перші глави про трагедію Бабиного Яру було надруковано у кінці 80-х років ХХ ст саме у "Вечірньому Києві".
Студенти щиро подякували гостям та чекають на продовження історичних зустрічей.
