«Розстріляна свобода слова» - гучна назва, не менш промовистої виставки, що відкрилася 14 вересня 2023 року о 12 годині на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Сьогодні до її старту долучилися студенти першого курсу ОПП «Міжнародна журналістика» Київського університету імені Бориса Грінченка разом із завідувачем кафедри Віталієм Терещуком та кураторами Оленою Даниліною і Володимиром Малініним.
У третю пятницю вересня Україна відзначає День памяті українських журналістів, які загинули, виконуючи свої професійні обов'язки, пам'ятні заходи приурочені до річниці зникнення журналіста Георгія Гонгазде, який зник 16 вересня 2000 року, причину зникнення якого й досі офіційно не доведено. Цього воєнного року у переденнь тих трагічних подій Національна спілка журналістів України представила виставку, яка розпочалася з перфоманса, що демонструє загрози, які зазнають українські журналісти сьогодні, а зала проведення була наповнена ексклюзивними експонатами, що належать постраждалим та загиблим під час війни цивільним та військовим.
Першим, хто виступив зі словами подяки та шани загиблим й живим журналістам був голова НСЖУ Сергій Томіленко. Привітавшись з журналістами з окупованих територій пан Сергій зазначив: «Найбільше щастя для нас та найбільша гордість, що в цій залі перебувають журналісти, які своєчасно порятувалися від лап окупантів у Херсоні, Маріуполі та інших містах. Ми всі раді, що ви тут, живі, здоров'і, натхненні на працю». Наголосив, що журналісти - пряма ціль ворога, на журналістів полюють, журналістів вбивають, журналістів заарештовують, оособливо тих, хто відроджує медіа на деокупованих та прифронтових територіях. Тому нинішня експозиція - внесок НСЖУ у майбутній трибунал і досягнення справедливості, до якої ми зараз прагнемо, внесок у перемогу України.
До присутніх звернувся й почесний гість - виконуючий обов'язки Міністр культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв зі словами щирої вдячності журналістам за їх внесок у боротьбу з ворогом. Він зазначив, що: «Ми хочемо відчувати себе обізнаними, володіти ситуацією і саме тому вірити в нашу перемогу, усвідомлено вірити, бо ми знаємо, що для цього робиться все необхідне: на фронті, в тилу. Це надзвичайно потужна державна місія, яку зараз виконують фронтові журналісти і взагалі журналісти в Україні, які доносять правдиву, нефейкову, справедливу та об'єктивну інформацію». Пан Ростислав повністю розділяє та розуміє весь біль, що відчувають родичі загиблих, адже сам поділився наявністю печальних звісток : «Ми дуже сумуємо, коли отримуємо звістки про загиблих, в моїй родині дві такі звістки прийшло, мабуть,мало вже людей, які б не були дотичними до такого горя...Гинуть ті, хто йдуть на ворога з фотокамерою, з кінокамерою, з пером, ті, хто мають побачити, зафіксувати і передати нам бій, передати настрій, передати нам вогонь, передати ту головну емоцію, яка відбувається сьогодні на фронті, щоб знову ж таки ми відчули солідарність з українським фронтом».
Директор музею зазначив, що до початку повномасштабного вторгнення музей відвідувало 200 тис громадян України на рік, а після кількість зросла до 320 тис відвідувачів, включаючи міжнародні делегації. Цей факт свідчить про те, що не тільки українці цікавляться нашою історією, а й увесь світ.
З початком повномаштабної збройної агресії росії в Україні загинуло 72 медійника, хтось на фронті, а хтось виконуючи професійні обов'язки. Пам'ять загиблих усі вшанували хвилиною мовчання.
Зі сльозами на очах перед учасниками заходу виступив Борис Бітік, брат Богдана Бітіка, що загинув 26 квітня 2023 року під час підриву Антонівського мосту на Херсонщині. Він сказав: «Це дуже важко, коли гинуть рідні. Мій брат був дуже сміливою людиною, він висвітлював події, допомагав іноземним журналістам, знав багато мов, допомагав колегам з різних країн» Борис з гордістю передав речі брата з якими він їздив воювати до музею,. Не менш теплими та душевними словами відізвалась про свого друга Роксолана Арійончик: «За 2,5 місяців досі не можемо повірити, що Антона Клітного нема з нами. З нами тільки сум і горе. Антон - це патріот, професіонал, надзвичайна людина. У 2014 році в Донецьку він втратив свій дім. За тиждень до повномасштабного вторгнення вступив до ЗСУ добровольцем, як він говорив: «…буду боротися на двох фронтах - на інформаційному та на військовому», - і йому це вдавалося. Пані Роксолана вірить, що і ця жертва не марна, вірить, що рашистська погань піде з нашої землі. І буде це дуже скоро. Дівчина закликала всіх кожного ранку о 9.00 згадувати наших світлих янголів-загиблих.
Головна редакторка газети «Вперед» із Бахмуту, Світлана Овчаренко розповіла, що на початку вторгення вони почали випускати газети з нуля, без коштів. А незабаром НСЖУ знайшла іноземних партнерів, які профінансували друкарню і зробили безкоштовні газети. Вона відверто сказала: «Моя матуся нічого не забрала з рідного дому, лише рушничок маленький, не дозволяє прати в машинці, бо я його розтреплю і його не буде, а вона ним так дорожить».
Виставка триватиме до третього листопада 2023 року. Її завершення буде приурочене до Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів за підтримки правозахисної організації Civil Rights Defenders (Швеція), тож щиро радимо усім, хто обрав шлях журналістики відвідати її і гордо нести прапор свободи слова.
