У безкінечному циклі «дім – навчання – робота – дім» не вистачає сил для гармонії. Проте, озброївшись пензлем і папером усього за декілька хвилин можна виправити ситуацію. «Здійснити подорож у глиб себе для пошуку ресурсів» - так описує арт – терапію Оксана Краєва, старший викладач кафедри практичної психології Київського університету імені Бориса Грінченка.
У рамках «Грінченківської декади -2017» 7 грудня пройшов практикум з арт – терапії. Від початку заходила туди із насторогою. Чи можуть якісь там малюночки допомогти виконати всю роботу, встигати із навчанням та ще й хоча б інколи відпочивати? Відкрила двері і першим побаченим стала посмішку викладача. Далі заходили студенти і викладачі університету. Але жодної напруги у спілкуванні не було.
М’якенький грибочок переходив із рук в руки. «Хочу навчитися новому», «Хочу відкрити таємницю психологічних технік», «Хочу відпочити». У кожного присутнього було своє бажання. І все це розповідали під звуки «шепіту» чарівного лісу. Незвично було серед урбаністики насолоджуватись пташиним співом і шелестом листя.
Закрили очі і потрапили у світ релаксу. Ніжний жіночий голос відкривав перед нами полянки, храм, старезного мудреця, що знав відповіді на усі питання. А в його коморі були цілі склади ресурсів: тут і кохання, і доброта, і спокій. Можна взяти все, що заманеться. Ось і користувалися ми щедрістю дідуся.
Повернувшись у затишок аудиторії взяли пензлі та олівці у руки і розмалювали свою карту ресурсів. Кожен виводив на папері те, що підказувала душа. Байдуже, який з кого художник.
І, звичайно ж, не обійшлось без такої техніки, як створення мандали. Це такий сакральний символ, у який можна вкласти будь – який необхідний вам сенс. Всі присутні взялися за цю роботу з неймовірною цікавістю - виводили кружечок, квіти, дерева, очі. Потім, об’єднавшись, створи єдину систему ресурсів.
І на завершення кожен побажав присутнім те, що хотів би отримати сам. Таким чином створили цілу «павутинку» щасливих бажань.
У постійному русі дуже мало приділяється уваги моральному стану людини. Проте саме він стає вирішальним у житті. Півтори години, що тривав практикум, пройшли дуже швидко, але змусили замислитись над важливими речами, такими як спокій, гармонія і рівновага.
Альбіна Гайдаш
