5 грудня 2019 року в Київському університеті імені Бориса Грінченка в рамках Грінченківської декади відбулися XII щорічні читання «Борис Грінченко: людина на тлі епохи». Перед відкриттям Грінченківських читань відбулося урочисте покладання квітів до пам'ятника Бориса Грінченка на вулиці Бульварно-Кудрявській.
«Борису Дмитровичу будемо віддавати шану нашими конкретними справами, а не словами», ― зазначив ректор. Він подякував усім присутнім і запросив до зали для того, щоб продовжити діалог.
З вітальними словами до учасників заходу звернулися: Віктор Огнев’юк, ректор Університету Грінченка, доктор філософських наук, професор, академік НАПН України; Микола Сулима, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії української літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України; Олександр Маврін, заступник директора з наукової роботи Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, доктор історичних наук; Наталя Бондар, заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею літератури України.
На пленарному засіданні презентували видання серії «Грінченко європейськими мовами» під назвою «Матильда Аґраманте» (переклад іспанською Сергія Борщевського). Презентацію провели: Натача Діас Агілера, Тимчасова повірена у справах Республіки Куба в Україні; Сергій Борщевський, перший віцепрезидент Асоціації українських письменників, член Національної спілки театральних діячів України, член Національної спілки письменників України).
З доповідями на XII Грінченківських читаннях виступили: Ірина Руснак, директор Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді "Образ жінки-повстанки в поемі «Матильда Аґраманте» Бориса Грінченка"); Микола Сулима, завідувач відділу історії української літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України (тема доповіді «Борис Грінченко й українська давня література»); Роман Козлов, професор кафедри української літератури і компаративістики Університету Грінченка, доктор філологічних наук, (тема доповіді «Онлайнова платформа текстологічного опрацювання корпусу творів Бориса Грінченка»); Юрій Ковбасенко, завідувач кафедри світової літератури Університету Грінченка, кандидат філологічних наук, професор (тема доповіді «Літературна спадщина Бориса Грінченка і подолання постколоніальної ідеології»); Інга Погребняк, доцент кафедри журналістики та нових медіа Університету Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент (тема доповіді «Суб’єктно-емоційна кореляція дійсності в епістолярії Бориса Грінченка»); Сидір Кіраль, завідувач відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, доктор філологічних наук, професор (тема доповіді «Борис Грінченко — перший бібліограф та видавець творчої спадщини Трохима Зіньківського»); Василь Яременко, провідний науковий співробітник НДЛ грінченкознавства Університету Грінченка, кандидат філологічних наук, професор (тема доповіді «Борис Грінченко як редактор Кулішевого перекладу Біблії (до 200-ліття від дня народження Пантелеймона Куліша)».
Після пленарного засідання відбулася екскурсія музеєм Бориса Грінченка. Згодом розпочали роботу секції: «Борис Грінченко в колі інтелектуальної еліти: дискусії про українську національну справу», «Літературні та народопросвітні праці Бориса Грінченка і Марії Загірної: історичні та політичні погляди», «Мова творів Бориса Грінченка та «Словарь української мови»», «Грінченкіана: сучасний стан та перспективи дослідження».
Завершальною частиною заходу стали підбиття підсумків конференції.
Вікторія Лаврентій
