Який він, Борис Грінченко? Видатний, уславлений, саможертовний, системний… І цей перелік можна довго продовжувати…Але – який він? Відповідь на це питання шукали на Всеукраїнській науковій конференції (ХІ щорічних Грінченківських читаннях) «Борис Грінченко в літературному, культурно-освітньому та громадсько-політичному житті України», яка відбулася 7 грудня в Університеті Грінченка.
Під час заходу прізвище нашого улюбленого Бориса Дмитровича прозвучало близько сотні разів. Тим паче, з вуст відомих українських грінченкознавців, таких як Сидір Кіраль, Василь Яременко та Антоніна Мовчун.Особистість Бориса Грінченка надзвичайно потужна й багатогранна і її можна відкривати й відкривати ще протягом багатьох років. Розпочалася конференція зі вступного слова ректора Університету Грінченка Віктор Огнев‘юк, який процитував вірш «Зорі» Бориса Грінченка та акцентував увагу на висвітленні добра й зла в тексті автора. І ці слова стали поштовхом до аналізу особистості сподвижника.
Зокрема, відомий письменник, кандидат філологічних наук Степан Процюк наголосив, що Грінченко був людиною, вимогливою і до себе, й до тих, хто з ним працював. “ Ми не повинні прикрашати наших письменників, робити з них ікон, адже вони були живими людьми, але я можу точно сказати, що він справжній апологет народницького руху. Він був одним із місіонерів українства, можливо, це звучить пафосно, але про таких людей тільки так і говорять”, - наголосив він.Наостанок письменник пообіцяв написати психологічний роман, присвячений постаті Бориса Дмитровича.
Загалом доповідачі розповідали про Грінченка як надзвичайно багатогранну особистість. Зокрема, науковці говорили про нього як про перекладача, фольклориста, просвітителя, філолога, етнографа, поета, письменника. Доктор історичних наук, професор Ігор Жалоба зауважив, що сучасне суспільство стало б набагато кращим, якби більше було таких працьовитих та системних людей.Було також презентовано книгу “Фольклористична спадщина” багатотомного зібрання творів Бориса Дмитровича Грінченка. Із доповіддю виступила упорядниця зібрання Антоніна Мовчун, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії грінченкознавства Університету Грінченка.
“У 1884 році молодий Борис Грінченко опублікував зібраний ним фольклор у журналі “Київська старовина”. Грінченко писав до редакції, що готовий надсилати матеріал безкоштовно, а найкращим гонораром для нього буде примірник журналу. Після роботи з етнографічними матеріалами Грінченко зрозумів, що потрібно описати літературу українського фольклору, тобто поєднав у своїй праці фольклор та етнографію. Це був його подвиг, своєрідний науковий подвиг, який ми маємо честь презентувати оцим виданням”, - наголосила вона.
Наостанок трохи цифр: щоб стати учасниками цієї конференції, було подано понад 100 заявок, а серед учасників - 25 докторів наук та понад 30 наукових установ, навчальних закладів, закладів середньої освіти, громадських організацій, 5 науково-дослідних інститутів, зокрема, Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук та 12 національних університетів з усієї України. Це свідчить про те, що особистість Бориса Грінченка наше суспільство продовжує активно осмислювати.
Більше інформації за посиланням
Матеріал надали: НВК АстудіЯ
