З давніх часів людство мріяло про передачу зображення на відстані, але пройшло не одне тисячоліття, як ця мрія – здійснилася. Поява телебачення пов'язана з винаходом радіо і кінематографа. Спочатку його використовували, як засіб для передачі населенню звісток про останні події в країні та в світі. Така візуальна інформація стала цікавою для перших телеглядачів, тому це стало поштовхом для подальшого розвитку такого різновиду ЗМІ.
Аби дізнатися більше про сучасне телебачення в умовах інформаційного протистояння ведучі програми "Ранок по-київські" телеканалу ТРК «Київ» поспілкувалися з експертом зі згаданої теми, доцентом кафедри журналістики та нових медіа Київського університету імені Бориса Грінченка – Аліною Лісневською.
- Чим телевізійні журналісти відрізняються від інших?
- Справа в тому, що телевізійні журналісти взагалі повинні володіти не тільки технологіями створення інформаційного журналістського продукту, а ще володіти технологіями створення екранного видовища. Тобто цей відео-контент, який вони створюють він дуже складний. Він має дуже велику силу, впливає надзвичайно сильно емоційно. Можна маніпулювати свідомістю мільйонів людей. Але як це грамотно зробити, і при цьому всі журналістські стандарти зберегти? Це буває дуже важко і складно. Тому сьогодні, ми стикаємося з маніпулюванням, специфічним «забарвленням інформації», і тим самим відео-контент виконує певні ідеологічні завдання, пропагує щось.
- Загалом стандартів зараз притримуються?
- Авторитетні медіа намагаються притримуватися цих стандартів. Як приклад, можу назвати “BBC World”. Компанія прописала редакційні настанови журналістам. Багато українських медіа теж намагається слідувати таким традиціям. Але часто така діяльність пов’язана з рейтингами, які деякі каналу намагаються здобути за будь-яку ціну, працюючи популістські, за рахунок яскравої картинки впливаючи на людину. Та ж у підсумку не може зрозуміти, чому зробила той, чи інший висновок. Це і є феномен телебачення. Його ще окреслював великий Ейзенштейн багато десятків років тому, говорячи про «мага-телебачення». Це симультантність, яка сьогодні досягається ефектом присутності на події, прямими включеннями, он-лайн трансляціями тощо. Можна по-різному створити цю картинку, цей контент, підставити закадровий текст, але коли людина бачить, що журналіст присутній під час події – «тут і зараз», оператор показує детально локацію – це те, що підіймає відразу рейтинги будь-якої телевізійної програми.
- Які функції виконує телебачення?
- Телебачення перш за все не тільки інформує, але і виховує, формує суспільну думку, смаки, позиції. Тому телебачення, незважаючи на розважальний формат, повинно все ж таки формувати людину. Але і людина повинна критично дивитися на цей відео-контент.
Перш за все у журналістів повинно бути критичне мислення. Як і у глядача теж. Тому, медіа-освітні проекти, зустрічі з практиками, активні дискусії під час круглих столів створюють правдиву атмосферу і загальну картинку. Треба виховувати це критичне мислення і розуміти, що ми дивимося, обирати для себе медіа, яким варто довіряти. Цією роботою якраз і займається наша кафедра журналістики та нових медіа Університету Грінченка.
- Яким чином телебачення формує громадську думку?
- Насамперед через світові цінності, які ґрунтуються на ідеалах гуманізму. Взагалі треба вкладати такий зміст в будь-які програми незалежно від жанру: чи це публіцистика, чи інформаційні жанри, чи он-лайн, чи записи, чи документалістика. Ми самі повинні триматися на ідеалах виховання людини розумної та критичної. І стандарти інформаційної журналістики також повинні ґрунтуватися на цих засадах.
Підготували:
Ольга Кочарян, Андрій Сніжко за матеріалами програми "Ранок по-київські" телеканалу ТРК «Київ» від листопада 2016 р.
Повну версію програми можна переглянути за посиланням: {gitube vid:=
