Місце та роль комунікації в сучасному суспільстві обговорили учасники першої Всеукраїнської науково-практичної конференції «Міждисциплінарні дослідження масової комунікації: проблеми та перспективи», що відбулася 25 квітня 2017 року в Київському університеті імені Бориса Грінченка. Співорганізаторами виступили кафедра журналістики та нових медіа Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, кафедра міжнародних медіакомунікацій та комунікативних технологій Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та громадська організація «Національна академія комунікативістики».
Відкриваючи форум, перед учасниками виступили Юрій Нестеряк, завідувач кафедри журналістики та нових медіа Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, та Сергій Даниленко, завідувач кафедри міжнародних медіакомунікацій та комунікативних технологій Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які наголосили на важливості досліджень у сфері комунікативістики та впровадженні напрацювань в освітній процес.
Участь у роботі зібрання взяли понад 50 учасників з багатьох регіонів України. Дискусія йшла щодо питань національної медіаполітики та медіабезпеки. Зокрема Марина Соботюк, завідувач сектора медійних комунікацій та взаємодії зі ЗМІ Міністерства інформаційної політики України, у своїй доповіді підняла питання інформаційної присутності України за кордоном. Сьогодні, за її словами, завдяки поширенню мультимедійної платформи іномовлення, інформацію про події у нашій державі можна бачити у кабельних й супутникових мережах країн Європи, Північної Америки та Азії. Це є хоч і малим, але впевненим кроком у подоланні засилля російських пропагандистських каналів.
У продовження теми поширення інформації про події в Україні говорила й Тетяна Гузенко, заступник Департаменту суспільних комунікацій КМДА. Зокрема, вона детально зупинилася на підготовці Києва до фінального концерту цьогорічного Євробачення та висвітлення цієї події українськими та закордонними медіа. У контексті сказаного було наголошено на необхідності формування комунікативної стратегії нашої столиці.
Палку дискусію викликала тема освіти в галузі комунікативістики. Любов Хавкіна, завідувач кафедри журналістики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, доповідала про медіаосвіту та медіакультуру сучасного світу; Андрій Юричко, асистент кафедри періодичної преси Київського національного університету імені Тараса Шевченка, говорив про практичну підготовку майбутніх фахівців із журналістики та роль університету в ній; Володимир Литвиненко, доцент кафедри журналістики та нових медіа Київського університету імені Бориса Грінченка, порушив питання про доцільність підготовки універсального журналіста в межах сучасної комунікативістики; Тетяна Бондаренко, завідувач кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, окреслила міждисциплінарність підготовки сучасного журналіста; Олена Добржанська, директор Центру комунікацій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, представила концепцію підготовки фахівців у різних галузях комунікації.
Учасники також акцентували увагу на таких проблемних напрямах, як медіаосвіта в Україні та світі, розвиток стратегічних комунікацій за умов гібридної війни, трансформація урядових комунікацій в Україні як умова успішного реформування, міжнародні комунікації та національна міжнародна журналістика.
У рамках конференції пройшло секційне засідання «Перспективні напрями дослідження комунікативістики», в якому свої дослідження сучасних тенденцій у комунікації представили молоді науковці та практики.
Одним із заходів конференції був круглий стіл «Впровадження в Україні освітньої галузі «Комунікативістика» за участю Державного секретаря Міністерства інформаційної політики України Артема Біденка та провідних українських фахівців та науковців-комунікативістів. Під час дискусії було обговорено важливе питання внесення змін до «Переліку галузей знань та спеціальностей». Науковці звернули увагу, що чинний перелік галузей знань не відповідає світовим стандартам, тому жоден український виш, який готує спеціалістів у галузі журналістики не може бути ранжований у світових рейтингах вищої освіти. Також було наголошено на відсутності спеціальностей у сучасній вищій школі, за якими можна було б готувати фахівців для сфери комунікації. Учасники констатували, що заниження статусу вивчення комунікативних дисциплін призводить до втрати інтересу з боку потенційних споживачів відповідних освітніх послуг та відтік абітурієнтів за кордон.
За результатами обговорень було прийняте рішення про звернення до органів виконавчої влади з пропозицією запровадити нову галузь знань «Комунікативістика».