Міжгалузева конференція, яку організувала Академія викладачів журналістики спільно з ГО «Український інститут медіа та комунікації» у партнерстві з Deutsche Welle Akademie, ПРООН, Могилянською школою журналістики пройшла 30 вересня в Національному університеті «Києво-Могилянська академія».
На панельній дискусії «Майбутнє журналістської освіти в цифрову добу», яку модерувала телеведуча й доцент кафедри журналістики та нових медіа Факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Ганна Безулік, говорили, чи потрібна концептуальна зміна освітніх програм із журналістики, щоб якісно підготувати студентів до роботи в умовах трансформації моделей фінансування медіа, впливу цифрових платформ та соцмереж? Чи встигає університетська журналістська освіта за темпами технологічних змін у медіа? Які компетентності журналістської освіти залишаються незмінними в нових реаліях, а які мають бути додані?
«У чому цінність журналіста, якщо великі мовні моделі можуть підхопити створення контенту? Та, мабуть, така ж, яка була із самого початку в професії. По-перше, розуміння контексту (розуміння матчастини того, про що пишеш) та ерудиція, по-друге, комунікація: чим більше ви людей знаєте, чим більше вам дадуть відповідей, тим більшу цінність ви принесете. Усе інше, про що ми говоримо, — перепакування вже створеної кимось інформації», — вважає Віктор Кіщак, керівник диджитал-напрямку у Forbes Ukraine.
У дискусії також взяли участь:
Наталя Стеблина, Донецький національний університет ім. В. Стуса;
Ірина Копистинська, Карпатський національний університет ім. В. Стефаника;
Вікторія Шевченко, Навчально-науковий Інститут журналістики КНУ ім. Т. Шевченка;
Вікторія Романюк, Могилянська школа журналістики НаУКМА.
Викладач кафедри журналістики та нових медіа Факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка та шеф-редактор видання «Полтавська хвиля» Віталій Улибін узяв участь у панельній дискусії «Журналістська освіта в епоху постправди». Він зазначив, що в Україні формальна та неформальна освіта конкурують:
«Громадські організації дуже часто закидають вишам погану підготовку журналістів, а в університеті переконані: на навчання хороших журналістів потрібно чотири-п’ять років. І тут питання: ми хочемо підготувати якогось універсального фахівця чи виховати людину, яка мислить критично? Як практик я вважаю, що нам потрібно об’єднувати зусилля. Пригадую, до пандемії наше медіа стратегувало раз на три роки, потім раз на рік, зараз робимо це щотримісяці, бо світ змінюється швидше, ніж ми встигаємо адаптовуватися. І очевидно, університет, який може переглянути програму лише раз на рік, не зможе встигати за змінами. Ось у цьому разі йому може допомогти громадський сектор».
Викладачі українських ЗВО та журналісти-практики обговорювали виклики для фахової журналістики сьогодення, зокрема й в українському контексті гібридної війни, стрімкої цифровізації та розвитку штучного інтелекту.
Велику увагу приділили дискусії про ШІ в системі освіти, а також ролі університетської журналістської освіти у формуванні медіаграмотності серед студентів — майбутніх журналістів і комунікаційників.
Також дискусія торкнулася й важливого питання актуальності Професійних журналістських стандартів і Кодексу етики українського журналіста.
До обговорення також долучилися викладачі та журналісти:
Євгенія Моторевська, Kyiv Independent;
Парасковія Дворянин, Львівський національний університет ім. І.Франка;
Євген Федченко, Могилянська школа журналістики НаУКМА;
Ольга Юркова, Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського.
Фото: Євген Педін
