6 жовтня для студентів четвертого курсу Факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка в межах курсу «Види журналістських розслідувань» відбулося гостьове заняття з основ кримінального репортажу та розслідувань. Запрошеною лекторкою стала Євгенія Моторевська — журналістка-розслідувачка, керівниця відділу розслідувань воєнних злочинів у The Kyiv Independent. Раніше вона працювала у «Слідстві.Інфо» та була головною редакторкою hromadske.
Під час заняття Євгенія Моторевська поділилася зі студентами спеціалізації «Розслідувальна журналістика» практичним досвідом роботи над кримінальними та воєнними розслідуваннями. Однією з головних тем стала відмінність між антикорупційними та кримінальними розслідуваннями. Якщо значну частину інформації про корупцію журналіст може отримати з реєстрів, декларацій, тендерної документації та інших відкритих даних, то кримінальна журналістика значно більше залежить від роботи з людьми та безпосередньої присутності журналіста «в полі».
Зі словами лекторки, для такого журналіста особливо важливими є допитливість і уважність до того, що відбувається навколо. Потенційною темою для розслідування може стати навіть звичайне оголошення чи деталь, яка на перший погляд не має великого значення.
Окремо говорили про формування власної мережі джерел та роботу з викривачами. Моторевська наголосила, що отримана від джерела інформація ніколи не повинна автоматично ставати фактом для публікації. Журналісту потрібно розуміти мотиви людини, яка передає інформацію, критично оцінювати отримані документи й свідчення та шукати незалежні підтвердження. Навіть багаторічні та надійні контакти не скасовують необхідності верифікації.
На прикладі власного розслідування про незаконний обіг наркотиків у виправній колонії журналістка показала, як інформація від викривача може стати лише відправною точкою великої репортерської роботи. Для підготовки матеріалу команда працювала з внутрішніми документами, шукала родичів померлих засуджених та колишніх ув’язнених, перевіряла свідчення, а також кілька діб спостерігала за територією колонії, щоб зафіксувати описану джерелом схему.
Ще одним інструментом кримінальних розслідувань стала робота під прикриттям — undercover journalism. Моторевська розповіла студентам про можливості такого методу, але водночас наголосила на його ризиках: подібна робота має відбуватися лише за участі редактора, із чітким плануванням та розумінням безпекових наслідків.
Значну увагу під час заняття приділили і роботі безпосередньо на місці події. Свідчення очевидців, фотографії та відео, записи камер спостереження можуть містити інформацію, якої немає у відкритих базах або навіть у матеріалах офіційного слідства. Важливо не тільки знайти такі дані, а й зробити це швидко: записи приватних камер можуть зберігатися лише кілька днів.
Доcвід розслідування воєнних злочинів став ще одним важливим блоком розмови. Моторевська пояснила, що принципи такої роботи багато в чому подібні до класичних кримінальних розслідувань: журналісти шукають свідків, перевіряють фото й відео, встановлюють хронологію подій, ідентифікують людей та поєднують польову роботу з аналізом відкритих джерел. Водночас особливої ваги набувають питання безпеки та відповідальності перед героями матеріалів.
Під час дискусійної частини студенти запитували, як початківцю сформувати власну базу джерел та увійти в професію розслідувача. За словами Євгенії Моторевської, важливими тут є якісна робота, вміння вибудовувати професійну комунікацію та зберігати дистанцію з джерелами. Для молодих журналістів корисним стартом вона назвала також роботу з новинною стрічкою, яка допомагає зрозуміти, як функціонують державні інституції та суспільно-політичні процеси.
Говорили й про стажування у розслідувальних редакціях. Лекторка порадила студентам приходити на практику не лише з бажанням навчатися, а й із власною темою або ідеєю, яку вони готові розробляти.
Гостьове заняття дало студентам можливість побачити кримінальне розслідування не лише як набір професійних інструментів, а як складний процес, у якому робота з документами й відкритими даними поєднується з комунікацією, польовою журналістикою, перевіркою інформації, оцінкою ризиків та відповідальністю за кожне опубліковане твердження.
