Тексти захопили наш простір. Вони майорять кольоровими банерами, закликають гарячими меседжами, інформують останніми новинам. Щодня цей інформаційний хаос затягує в епіцентр подій кожного, хто прагне тримати руку на пульсі. Щодня сотні редакцій працюють над тим, аби ніхто не загубився в нестримному потоці слова: прискіпливо відбирають важливі, на їхню думку теми, оформлюють прості задуми в змістовний матеріал та ще гарячими доставляють у найвіддаленіші куточки країни.
Студенти-журналісти Київського університету імені Бориса Грінченка разом із ст. викладачем Валерієм Ясиновським відвідали редакцію газети «Україна молода». Тут, серед п’янкого аромату паперу та газетних підшивок, вони обговорили стан друкованих ЗМІ в Україні та світі та зазирнули вглиб багатої історії редакції, яке веде своє літочислення від 4 липня 1991 року.
За словами головного редактора Михайла Дорошенка, ця газета – ніби переддень незалежності України:
– Ми півтора місяця українські ідеї вносили в суспільство, а потім державний переворот у Москві й проголошення незалежності. Тому нас багато хто вважає передвісником незалежності України.
Газета має свою аудиторію. Це, як зазначає головний редактор, переважно інтелігенція та периферія. Особливістю видання є збережена давня традиція листування з читачами, що допомагає підтримувати тісний зв’язок. Активно розвивається й електронна версія «України молодої», але повністю перейти у віртуальний світ попри всі складнощі відмовляються:
– Люди втомлюються від інтернету. У Європі повертаються до друкованих видань, – так Михайло Дорошенко коментує світові тенденції, але продовжує невеселою статистикою України, зокрема згадує про закриття газети «Сегодня». Однак оптимістично припускає, що й наша держава піддасться світовим трендам і повернеться до друкованих версій газет.
– У нас єдине з чим проблеми – це зі скороченням мереж кіосків та роботою пошти, коли керівники мають мільйонні зарплати, а листоноші навпаки, – резюмував головний редактор.
Дар’я ТАТАРЧУК
